м. Вінниця
30 вересня 2019 р. Справа № 120/2550/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 14.03.2019, ним було подано відповідачу заяву про перерахунок пенсії з більшого заробітку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та надано встановленого зразку довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 27.06.2018 за № 49, що видана ДПФ "Орізон-Бета" на підставі роздруківок особових рахунків з січня 1986 по грудень 1990 року. Зазначеною довідкою визначається розмір помісячної заробітної плати для обчислення пенсії у встановленому порядку. Однак, відповідачем прийнято рішення №149663 від 15.03.2019, яким відмовлено у перерахуванку пенсії з урахуванням наданої довідки, з причин відсутності в особових рахунках, що велись на підприємстві, прізвища, ім'я та по батькові позивача, періоду, за який нараховувалася заробітна плата, складових заробітної плати та відрахування з неї.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 12.08.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні 10.09.2019.
Ухвалою від 10.09.2019 задоволено клопотання ОСОБА_1 та вирішено викликати в наступне судове засідання в якості свідка ОСОБА_2.
Крім того, даною ухвалою від 10.09.2019 також задоволено клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та замінено первинного відповідача - Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
З огляду на викладені вище обставини, судове засідання 10.09.2019 відкладено до 30.09.2019.
В судовому засіданні 30.09.2019 позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, натомість подав клопотання про розгляд справи без його участі. В поданому клопотанні представник відповідача також зазначив, що заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області була проведена зустрічна перевірка ДПФ "Орізон - Бета" щодо достовірності нарахованих сум заробітної плати, зазначених в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії №49 від 27.06.2018, виданої ДПФ "Орізон - Бета" ОСОБА_1
Згідно акту перевірки №837 від 07.08.2018, дані в довідці про заробітну плату №49 від 27.06.2018, не підтверджені. З акту зустрічної перевірки вбачається, що особові рахунки, які надавались для перевірки, не містять даних про особу, в них немає даних за який період нараховувалась заробітна плата та її складові.
В судовому засіданні 30.09.2019 в якості свідка також була допитана ОСОБА_2, яка надала суду показання щодо нарахування заробітної плати та відрахувань з неї ОСОБА_1, а також щодо форми та змісту особових рахунків, які велись на підприємстві.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 3 статті 194 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи у відсутність представника відповідача.
Суд, заслухавши пояснення позивача, врахувавши позицію відповідача та показання свідка, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача, як отримувач пенсії за віком.
15.04.2019 позивач звернувся до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії, до якої додав довідку про заробітку плату для обчислення пенсії з 01.01.1986 по 31.12.1990, видану ДПФ "Орізон - Бета".
Згідно рішення №149663 від 15.03.2019 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії та повідомлено, що ГУ ПФУ у Вінницькій області була проведена зустрічна перевірка ДПФ "Орізон - Бета" щодо достовірності нарахованих сум заробітної плати, зазначених в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії №49 від 27.06.2018, виданій ДПФ "Орізон - Бета" ОСОБА_1, який працював на Гайсинському заводі "Бета", за період з 01.01.1986 по 31.12.1990.
При цьому зазначено, що згідно акту перевірки №837 від 07.08.2018, дані в довідці про заробітну плату №49 від 27.06.2018, не підтверджені.
Разом із тим, не погоджуючись з таким рішенням відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01.01.1986 року по 31.12.1990 року згідно довідки про заробітну плату №49 від 27.06.2018, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до абз.1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач, як застрахована особа, має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
Як передбачено ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров'я.
Статтею 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачений порядок визначення розміру пенсії за віком.
Частиною 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Крім того, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Пунктом 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).
Згідно з абз. 1, 2 пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
З аналізу вищезазначеного суд приходить висновку, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що Законом України "Про пенсійне забезпечення" передбачено зарахування періоду роботи на умовах трудового договору на підприємствах незалежно від форм власності та господарювання до загального трудового стажу особи.
Згідно з ст. 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що у період з 02.03.1983 року по 02.04.2001 року позивач працював на Гайсинському заводі "Бета", що підтверджується записами у трудовій книжці позивача. В тому числі, позивач працював на зазначеному підприємстві і в спірний період з 01.01.1986 по 31.12.1990 року.
Факт отримання у зазначений період заробітної плати підтверджується особовим рахунком позивача, а також довідкою про заробітну плату №49 від 27.06.2018.
Крім того, в ході огляду особового рахунку позивача з'ясовано, що перша та друга сторінка особового рахунку містить не лише шифр видів утримань, але і його словесне розшифрування, та аналогічно - шифр виплат та їх розшифрування. До того ж, оглянутий особовий рахунок позивача свідчить, що роздруківки в ньому підшиті по роках та місяцях, що не викликає складності для їх ідентифікації.
Як пояснила свідок ОСОБА_2, в спірні роки облік заробітної плати аналогічним способом проводився на всьому виробничому об'єднанні "Жовтень", до складу якого входило підприємство "Бета". Свідок працювала на вказаному виробничому об'єднанні керівником відділу праці та зарплати і зазначила, що в той період нарахування заробітної плати здійснювалось електронно обчислювальними машинами. На підтвердження зазначеного свідком надано власну трудову книжку та особовий рахунок з роздруківками, що є аналогічними спірним в даній справі. Крім того, свідок пояснила, що при призначенні їй пенсії органом Пенсійного фонду без проблем було прийнято довідку про заробітну плату, видану на підставі аналогічного особового рахунку.
Суд також враховує, що ні Порядком №22-1, ні іншим нормативним документом не визначено вичерпного переліку тих первинних документів, якими повинна підтверджуватись довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, а також не передбачено порядок підтвердження довідки про заробіток первинними документами, якщо відомості про заробітну плату відсутні в архівній установі.
В даному випадку, суд приходить до висновку, що відомості про розмір заробітної плати за період 1986-1990 роки, яка враховується для обчислення пенсії, що відображені в виданій ДПФ "Орізон - Бета" довідці №49 від 27.06.2018, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Крім того, варто зазначити, що відповідачем не надано жодного доказу, що відомості, які містяться в спірній довідці №49 від 27.06.2018, є такими, що не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням закону.
На переконання суду право особи на пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, оскільки збереження таких відомостей не може контролюватися пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.
Зі свого боку позивач вчинив всі необхідні для перерахунку розміру пенсії дії, а відтак, не може нести тягар відповідальності за формування роботодавцем відповідних первинних документів та їх здачі на зберігання до архіву.
Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що надана позивачем довідка про заробітну плату для обчислення пенсії №49 від 27.06.2018, яка видана ДПФ "Орізон - Бета", відповідає вимогам Порядку № 22-1 та положенням ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, а відображені у ній відомості про заробітну плату знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд доходить висновку, що рішення Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області №149663 від 15.03.2019 про відмову в перерахунку пенсії за віком з урахуванням довідки №49 від 27.06.2018 про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ДПФ "Орізон-Бета", ОСОБА_1, не відповідає критеріям правомірності, встановленим в ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже підлягає скасуванню.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що суд дійшов до висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язаня відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за віком, з врахуванням довідки №49 від 27.06.2018 про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ДПФ "Орізон-Бета, починаючи з 01.03.2019.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області №149663 від 15.03.2019 про відмову в перерахунку пенсії за віком з урахуванням довідки № 49 від 27.06.2018 про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ДПФ «Орізон-Бета», ОСОБА_1.
3обов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з врахуванням довідки № 49 від 27.06.2018 про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ДПФ «Орізон-Бета, починаючи з 01.03.2019.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1);
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).
Повний текст рішення складено 04.10.2019.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна