Справа № 523/18101/18
Провадження №2/523/987/19
"03" жовтня 2019 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі
головуючого - судді Сувертак І.В.
при секретарі Кругліков О. О.,
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 Г) про стягнення безпідставно набутих коштів,-
Установив
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з безпідставно набутих коштів у загальному розмірі 47228 грн. 05 коп. Свої вимоги мотивує тим, що 08 травня 2008 між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Кредит-Дніпро» правонаступником всіх прав та обов'язків якого, відповідно до нової редакції Статуту Банку, погодженого Національним банком України 10.08.2018 року, офіційним повним найменуванням Банку є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредитної лінії №080508-USD у сумі 128 000,00 доларів США.
З метою забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язання за кредитним договором 08.05.2008 року між Банком та Відповідачем було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитоновою Тетяною Євгенівною, зареєстрований в реєстрі за №1099. Відповідно до п. 1.3 Договору іпотеки, предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: підвальні нежилі приміщення №неж/1-2сек., в цілому складаються з нежилих приміщень підвалу загальною площею 290,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Внаслідок порушення ОСОБА_1 умов Кредитного договору, Банк звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором та рішенням зазначеного суду стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 1111375 грн. 68 коп.
На виконання зазначеного рішення суду, Банком в процедурі примусового виконання рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 через Суворовський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, частково погашена заборгованість Відповідача за Кредитним договором шляхом звернення стягнення на іпотечне майно.
04.04.2018 року на підставі свідоцтва приватного нотаріуса від 04.04.2018 року зареєстроване в реєстрі за №58, за Банком зареєстроване право власності на Нерухоме майно в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №119610564 від 04.04.2018 р., номер запису про право власності: 25579888.
Нерухоме майно було набуте Банком за ціною 726 585,30 грн., що підтверджується постановою від 02.04.2018 року Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу в виконавчому провадженні ВП №52449444.
При цьому Банк мав статус податкового агента у цих відносинах.
Маючи такий статус і відповідний йому обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків, Банк сплатив податок з доходів фізичних осіб в сумі 36329 грн. 27 та військовий збір в сумі 10898 грн. 78 коп. - суму податку та збору з відчуження відповідачами Предмету іпотеки.
Банк вважає, що тим самим відповідач ОСОБА_1 безпідставно набула майно. Вказані кошти мають бути сплачені за рахунок відповідача, Банк виступає лише податковим агентом, в підсумку він не має нести витрат. Відповідач фактично зберіг у себе кошти, які мали сплатити як податок та збір, вказаний податок і збір сплачений за рахунок Банку.
Банк просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 безпідставно збережені нею кошти.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 18 січня 2019 року було відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін по справі та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи в загальному порядку. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачу направлялись повістки за адресою реєстрації, однак листи повернулись на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». (а.с. 78,79). Окрім того, відповідач про розгляд справи повідомлявся на офіційному веб-сайті суду. (а.с. 87).
Позивач надав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. (а.с. 88).
Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав.
Представник третьої особи Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Олійник Л. Л. надала письмові пояснення по суті справи. (а.с. 89-91).
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.
З'ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Суд встановив наступні обставини.
08 травня 2008 між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Кредит-Дніпро» правонаступником всіх прав та обов'язків якого, відповідно до нової редакції Статуту Банку, погодженого Національним банком України 10.08.2018 року, офіційним повним найменуванням Банку є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредитної лінії №080508-USD у сумі 128 000,00 доларів США. (а.с. 11-15).
З метою забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язання за кредитним договором 08.05.2008 року між Банком та Відповідачем було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитоновою Тетяною Євгенівною, зареєстрований в реєстрі за №1099. Відповідно до п. 1.3 Договору іпотеки, предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: підвальні нежилі приміщення №неж/1-2сек., в цілому складаються з нежилих приміщень підвалу загальною площею 290,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19-23).
Внаслідок порушення ОСОБА_1 умов Кредитного договору, Банк звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором та рішенням зазначеного суду стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 1111375 грн. 68 коп. (а.с. 9-10).
На виконання зазначеного рішення суду, Банком в процедурі примусового виконання рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 через Суворовський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, частково погашена заборгованість Відповідача за Кредитним договором шляхом звернення стягнення на іпотечне майно. (а.с. 16-18).
04.04.2018 року на підставі свідоцтва приватного нотаріуса від 04.04.2018 року зареєстроване в реєстрі за №58, за Банком зареєстроване право власності на Нерухоме майно в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №119610564 від 04.04.2018 р., номер запису про право власності: 25579888.
Нерухоме майно було набуте Банком за ціною 726 585,30 грн., що підтверджується постановою від 02.04.2018 року Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу в виконавчому провадженні ВП №52449444. (а.с. 16-18).
При цьому Банк мав статус податкового агента у цих відносинах.
Маючи такий статус і відповідний йому обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків, Банк сплатив податок з доходів фізичних осіб в сумі 36329 грн. 27 та військовий збір в сумі 10898 грн. 78 коп. - суму податку та збору з відчуження відповідачами Предмету іпотеки.
Відповідно до п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа-нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Пункт 164.1 ст.164 Податкового кодексу України встановлює, що базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Відповідно до п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються в тому числі частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 цього Кодексу.
Пункт 172.2 ст.172 Податкового кодексу України встановлює, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу. Відповідно до пункту 167.2 ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом. Також, згідно з підпунктом 1.1 п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено сплату військового збору у розміру 1.5 % від об'єкта оподаткування.
Відповідно до п.172.7 ст.172 Податкового кодексу України, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа-підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну). При цьому п.172.8 ст.172 Податкового кодексу встановлює, що під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
Наслідком цього Договору був перехід права власності від ОСОБА_1 до Банку. Отже, сам такий перехід в розумінні п.172.8 ст.172 Податкового кодексу є продажем.
Тобто, податковим агентом був саме Банк - юридична особа, сторона Договору про задоволення вимог, а не нотаріус, який посвідчував договір.
Банк є податковим агентом платника податку - ОСОБА_1 .
Відповідно до п.18.1 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Підпункт 14.1.180. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу також встановлює, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Наведене дає підстави для висновку про те, що Банк, як податковий агент, повинен сплачувати податок на доходи фізичних осіб, але за рахунок такої фізичної особи.
Банк, прийнявши у власність Предмет іпотеки, не мав можливості сплатити податок на доходи фізичних осіб за рахунок відповідача, оскільки Предмет іпотеки був переданий йому в натурі, без руху грошових коштів.
В той же час, відповідно до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України Банк, як податковий агент, ніс відповідальність за несплату податку.
Тому, Банк змушений був виконати зобов'язання податкового агента зі сплати суми податку на доходи фізичної особи за рахунок власних коштів, а саме: Банком було сплачено податок з доходів фізичних осіб 36329,27 грн. та військовий збір у розмірі 10898 грн. 78 коп.
Спеціальним способом захисту у цьому випадку є положення ч.1 ст.1191 ЦК, яка передбачає, що:
«1. Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.»
У більшості випадків зобов'язання виконується самим боржником, на якого обов'язок покладений договором або законом, а шкода відшкодовується безпосередньо особою, що її заподіяла. Але специфіка цивільно-правових відносин нерідко приводить до того, що зобов'язання виконується однією особою за іншу, а відшкодування шкоди не завжди буває можливим вимагати безпосередньо з винуватця його виникнення або тому, що за нього відповідає інша особа, або тому, що інший порядок відшкодування шкоди встановлений самим законом. Одним із способів охорони інтересів учасників відносин і конкретизації їхньої відповідальності в цих випадках і є право зворотної вимоги відшкодування сплаченого з третьої особи, або право регресу.
Саме таку думку слід покласти в основу правової кваліфікації цього випадку.
Банк у цьому випадку, як податковий агент, виконуючи вимогу закону, сплатив податок і збір за відповідача і за свій кошт, не маючи можливості відрахувати необхідну суму з належних відповідачу коштів.
Тобто Банк виконав зобов'язання за відповідача і у нього виникло право вимагати у відповідача відшкодування понесених на сплату податку і збору витрат в порядку регресу.
А у відповідача виникло відповідне зобов'язання покрити Банку ці витрати.
Згідно ст.5 ЦПК:
«1. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»
Суд обрав спосіб захисту, який не суперечить закону, і дозволить ефективно відновити порушене право позивача.
Позов слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 131, 141, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
Вирішив:
Позов Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 Г) про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН № НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, код ЄДРПОУ 14352406) 36329 грн. 27 коп. у відшкодування витрат на оплату податку на доходи з фізичних осіб та військовий збір в сумі 10898 грн. 78 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН № НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, код ЄДРПОУ 14352406) судові витрати - судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04 жовтня 2019 року.
Суддя