Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1883/19
Номер провадження: 3/511/925/19
"03" жовтня 2019 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Бобровська І. В., розглянувши матеріали які надійшли з впс "Роздільна" Південного регіонального управління Білгород-Дністровського прикордонного загону про притягнення до адміністративної відповідальності :
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Узбекистан, студента, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 203 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_3 01.10.2019 року о 23:40 хв. року рухаючись через міжнародний пункт пропуску «Кучурган-Первомайськ» в напрямку на вихід з України, в порушення вимог п.п.2 п.2 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» (затвердженого постановою КМ України №150 від 15.02.2012 року), знаходився на території України в період з 17.06.2018 по 01.10.2019, що складає 278 діб, чим перевищив термін перебування на території України на 188 діб.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відповідна заява, наявна в матеріалах справи.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі правопорушника, так як відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Вина ОСОБА_4 у вчинені даного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративні правопорушення серії ПдРУ №030890 від 01.10.2019 року;
- копією паспорту громадянина Республіки Узбекистан для виїзду за кордон, серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії з 18.10.2017 року до 17.10.2027 року;
- рапортом інспектора прикордонної служби від 01.10.2019 року, згідно з яким під час несення служби прикордонним нарядом "Перевірка документів" в міжнародному пункті пропуску «Кучурган-Первомайськ» було виявлено громадянина Р. Узбекистан ОСОБА_4 , який перевищив термін перебування на Україні на 188 діб;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , в яких він свою вину у вчинення правопорушення визнав та пояснив, що навчався в м. Миколаєві.
Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.п.2 п. 2 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» (затвердженого постановою КМ України №150 від 15.02.2012 року), згідно якого іноземці, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_4 міститься склад правопорушення передбачений ст. 203 ч. 2 КУпАП - порушення іноземцями встановленого терміну перебування в Україні, виявлені в пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, крім правопорушень, перелічених в ч.2 ст.13 КУпАП, застосовуються заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив дане правопорушення в неповнолітньому віці (17 років), вчинене ним правопорушення не відноситься до категорії правопорушень, за які неповнолітні несуть відповідальність на загальних підставах, а тому з урахуванням всіх обставин по справі, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленим у ст.3 Конвенції ООН про права дитини, суд вважає, що до нього належить застосувати один із заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП, у виді попередження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, п.2 ч.1 ст.24-1, 283,284 КУпАП, суд-
Неповнолітнього ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені адміністративного правопорушення за ст. 203 ч. 2 КУпАП та застосувати до нього заходи впливу у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя: І. В. Бобровська