Справа № 686/9563/19
Провадження № 2/686/3143/19
заочне
01.10.2019
1 жовтня 2019 року
Хмельницький міськрайонний судХмельницької області
в складі: головуючого судді Чевилюк З.А.,
за участі секретаря Перун А.М.,
за участі представника позивача Смередчук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому цивільну справу № 686/9563/19 за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків, -
8 квітня 2019 року лютого позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької міської ради 967 716 грн. збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі, та 14515, 74 грн. судового збору.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 у 2016 році здійснив реконструкцію приміщення по АДРЕСА_1 під заклад громадського харчування та магазин змішаної торгівлі. Обєкт прийнято в експлуатацію відповідно до декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованої ДАБІ у Хмельницькій області від 25.11.2016 за № ХМ 142163300144.
Частинами 2, 3, 5 ст. 40 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності » передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункут полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури) з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Аналогічні вимоги встановлені у Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, затвердженого рішенням 22 сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 № 23 і з внесеними доповненнями та змінами.
Всупереч вказаних вимог закону та Порядку відповідач із заявою про укладення договору до Хмельницької міської ради не звернувся, документів, необхідних для визначення розміру пайової участі та укладення договору не надав, коштів пайової участі на створення і розвиток зазначеної інфраструктури м. Хмельницького до місцевого бюджету не сплатив.
Згідно декларації про готовність обєкта до експлуатації від 25.11.2016 за № ХМ 142163300144 ОСОБА_1 задекларував 652, 1 м.кв загальної площі будівлі. Враховуючи відсутність зведеного кошторисного розрахунку вартості обєкта будівництва, на підставі п. 5.2 Порядку, Управлінням капітального будівництва департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради розрахунок пайової участі проведено на основі опосередкованої вартості. Згідно проведеного розрахунку розмір пайової участі склав 967716 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.
Позивачем вживались заходи для спонукання відповідача до сплати пайової участі в досудовому порядку, а саме 25.07.2018 року за вих. № 01-16-590 на адресу ОСОБА_1 було надіслано лист про необхідність укладення договору із Хмельницькою міською радою та сплати пайової участі, із примірниками договору про пайову участь із відповідним розрахунком пайової участі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти ухвалення судом заочного рішення по справі.
Відповідач, будучи повідомленим про час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву до суду не направив.
У відповідності до ст. ст. 223 ч. 4, 280 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи із наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так судом встановлено, що рішенням Хмельницької міської ради від 17.12.2008р. № 23 затверджено Порядок участі замовників у створені та розвитку інфраструктури м. Хмельницького, який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску, та який було оприлюднено Хмельницькою міською радою на офіційному сайті Хмельницької міської ради.
Вказаним рішенням затверджено Порядок пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, а саме: згідно з п. 1.3 вказаного Порядку пайова участь замовника полягає у відрахуванні замовником коштів до бюджету м. Хмельницького для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
Положенням ст. 40 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва обєкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Аналогічні вимоги встановлені у Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, затвердженого рішенням сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 № 23.
Так, ОСОБА_1 у 2016 році здійснено реконструкцію приміщення по вул. Проскурівській, 71 в м. Хмельницькому під заклад громадського харчування та магазин змішаної торгівлі.
Обєкт прийнято в експлуатацію відповідно до декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованої ДАБІ у Хмельницькій області від 25.11.2016 за № ХМ 142163300144.
З метою спонукання до сплати пайової участі, Хмельницькою міською радою 25.07.2018 за вих.. № 01-16-590 відповідачу надіслано лист про необхідність укладення договору та сплати пайової участі. До зазначеного листа долучено два примірники проекту договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, з відповідним розрахунком пайової участі, підписаним начальником управління капітального будівництва.
Вказаний лист відповідачем залишено без відповіді.
Так, пропозиція юридичної або фізичної особи укласти певний договір цивільно-правового характеру - є публічною офертою. Вона має на увазі адресовану конкретним суб'єктам пропозицію, чітко виражає наміри цієї юридичної або фізичної особи, яка пропонує товар чи послугу.
Строк визначений вказаним Законом та Положенням для укладення договору пайової участі у 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію, встановлений саме для добровільного виконання стороною вказаного обовязку, і невиконання такого зобовязання не звільняє замовника від укладення договору, адже невиконання замовником обовязку, передбаченого законом не може надавати йому переваг перед замовником, що виконав обов'язок Закону (аналогічну правову позицію сформульовано Верховним судом України - постанова від 01.02.2017 у справі № 922/753/16).
Згідно з ч. 1ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Хмельницького однакові для всіх замовників, цей договір є відповідно дост. 634 ЦК України договором приєднання.
Виникнення такого обов'язку безпосередньо з акта цивільного законодавства, рішень органів місцевого самоврядування передбачено ч. ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України, по своїй суті з урахуванням положень ст. 509 цього Кодексу правовідносини між сторонами є зобов'язальними.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, а боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ст. 623 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Право на залучення коштів пайової участі у розвиток інфраструктури прямо передбачено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.
Невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 3-1323гс16.
З матеріалів справи вбачається, що всупереч вказаних вимог закону та Порядку відповідач із заявою про укладення договору до Хмельницької міської ради не звернувся, документів, необхідних для визначення розміру пайової участі та укладення договору не надіслав, коштів пайової участі на створення і розвиток зазначеної інфраструктури м. Хмельницького до місцевого бюджету не сплатив.
Згідно декларації про готовність обєкта до експлуатації від 25.11.2016 за № ХМ 142163300144 ОСОБА_1 задекларував 652,1 м.кв загальної площі будівлі. Враховуючи відсутність зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва Управлінням капітального будівництва департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, у відповідності до п.5.2 Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, розрахунок пайової участі проведено за нормативом одиниці створеної потужності. Згідно проведеного розрахунку розмір пайової участі, належної відповідачем до оплати у зв'язку із закінченням будівництва вищевкзаного об'єкта, становить 967716 грн.
Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття обєкту нерухомого майна до експлуатації, є порушенням зобовязання, яке прямо передбачене чинним законодавством, та зумовлюють ненадходження до місцевого (міського) бюджету коштів на загальну су
му 967716 грн.
Згідно зі статтею 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Зокрема, відповідач всупереч вимог ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не звернувся до Хмельницької міської ради із заявою щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, не надав відповідних документів та проігнорував відповідні звернення позивача, не уклав зазначеного договору та не сплатив коштів пайової участі, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обовязкових дій щодо такого звернення, укладення договору та сплати коштів.
Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо обовязку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Хмельницька міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному звязку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 року у спарві № 3-1553гс16).
А тому позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 81, 141, 258-273, 280-289 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ,код НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької міської ради(м.Хмельницький, вул..Гагаріна 3, УК у м.Хмельницькому м.Хмельницький/24170000, код ЄДРПОУ 38045529, р/р НОМЕР_2 , МФО 899998, банк одержувача:Казначейство України) 967 716 грн.(призначення платежу-кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту), збитки за невиконання зобов'язання щодо сплати пайової участі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ,код НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької міської ради(р/р 3141853502202, банк одержувача Казначейство України(ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 38045529, одержувач коштів УК у м.Хмельницькому УК у м.Хмельницькому /м.Хмельницький/21080500(призначення платежу-інші надходження) -14515,74 грн.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 03.10.2019 року.
Суддя