Справа № 675/2993/18
Провадження № 1-кп/675/29/2019
"04" жовтня 2019 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника потерпілих - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого - ОСОБА_7 , захисника - ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав кримінальне провадження № 12018240000000118 про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мислятин Ізяславського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 Кримінального кодексу України,
На розгляді в Ізяславському районному суді Хмельницької області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 Кримінального кодексу України.
Ухвалою суду від 28 серпня 2019 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 по 26 жовтня 2019 року включно. До спливу цього строку судове провадження з об'єктивних причин завершити не представляється можливим, оскільки у даному провадженні ще не досліджені всі письмові докази та не допитані усі свідки.
Прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання, яке підтримали потерпілі та їх представник, проти якого заперечили обвинувачений, а також його захисник, про продовження відносно ОСОБА_7 строку тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_8 звернулася до суду з клопотанням, яке підтримав обвинувачений, та проти якого заперечили прокурор, потерпілі та їх представник, про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. В обґрунтування зазначеного клопотання зазначає, що ОСОБА_7 не має намірів переховуватися від суду, ризик впливу на свідків, на її думку, відсутній, оскільки домашній арешт із застосуванням засобів електронного контролю позбавляє обвинуваченого можливості залишати житло цілодобово. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у обвинуваченого не має можливості, скоювати новий злочин останній не збирається. Акцентує увагу суду також на тому, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання та реєстрації, міцні соціальні зв'язки, оскільки має дружину та дітей, які перебували на його утриманні, судимостей не має. Вказує також на те, що станом на даний час наявне рішення суду про стягнення з обвинуваченого аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Відтак, на думку захисника, передбачені ст. 177 КПК України ризики щодо ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні відсутні. Просить також врахувати при вирішенні даного клопотання прецедентну практику Європейського суду з прав людини у справах щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За змістом ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою наведеної вище статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу згідно з ст. 178 КПК України враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
Як вбачається з матеріалів провадження, до ОСОБА_7 було застосовано та продовжено йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з метою запобігти тому, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Із обвинувального акту у даному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Разом з тим, наслідком інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення є смерть особи, що свідчить про наявність значного суспільного інтересу.
Суд також враховує, що після вчинення інкримінованого ОСОБА_9 злочину останній вживав заходів щодо приховування тіла потерпілого, тривалий час замовчував про обставини скоєння злочину, що розцінюється судом як перешкоджання кримінальному провадженню.
У даному кримінальному провадженні судовий розгляд не завершений, не допитані усі свідки та не досліджені усі письмові докази, відтак, існують ризики перешкоджання кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків з метою зміни їхніх показів на користь обвинуваченого, а також переховування від суду.
Наразі, підстави для зміни застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний із триманням під вартою, відсутні в зв'язку з наявністю вищевказаних ризиків.
Разом з тим, інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого з наступних причин:
- особисте зобов'язання - неможливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину, наслідком якого є смерть особи, з метою уникнення кримінального покарання вживав заходів щодо приховування тіла потерпілого, замовчував про обставини вчинення злочину, а тому може впливати на свідків, місце проживання яких йому відомо;
- особиста порука - на адресу суду не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_9 ;
- застава - застава, як захід забезпечення кримінального провадження відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не застосовується у зв'язку з тим, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні насильницького злочину, що потягнув за собою загибель людини;
- домашній арешт - неможливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_9 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вищевказаним ризикам.
Твердження захисника, що обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, дружину та дітей, яких необхідно утримувати, не має судимостей, не дають підстав для обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, оскільки такі обставини існували на момент вчинення інкримінованого йому злочину, у скоєнні якого він обвинувачується, та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці.
Посилання обвинуваченого на наявні захворювання не усувають ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в разі зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Слід зазначити, що ОСОБА_7 у відповідності до положень ч. 4 ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» має право на одержання медичної допомоги, перебуваючи під вартою, а у матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які свідчили б про неможливість утримання обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора.
Таким чином, ризики, що стали підставою для застосування і продовження запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати, а тому строк тримання під вартою необхідно продовжити на 60 днів.
Клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт слід залишити без задоволення.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, розмір застави судом не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 201, 315, 395 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження відносно ОСОБА_7 строку тримання під вартою задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 02 грудня 2019 року включно, без можливості внесення застави.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження і направити начальнику ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1