Справа № 657/1259/19
03.10.2019 Каланчацький районний суд Херсонської області
у складі:
головуючого судді Максимович І. В.
за участю секретаря судового засідання Соколовської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини від щомісячного заробітку (доходу), щомісяця до повноліття дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.06.1998 року Виконавчим комітетом Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, актовий запис № 3 зареєстровано шлюб між нею та відповідачем. Від шлюбу вони мають спільних неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу залишаються проживати разом з нею. Та мають повнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на життя, з червня 2019 вони разом не проживають, спільне господарство не ведуть.
На протязі останніх років між ними відсутнє спільне піклування щодо відносин в сім'ї. Відповідач зловживав алкогольними напоями, вчиняв сварки та завдав їй психічного та фізичного насилля в присутності дітей. Відповідач не переймався майновим забезпеченням сім'ї в цілому та дітей окремо. Таке відношення відповідача до позивачки, як до дружини та матері їх спільних трьох дітей, стало наслідком вчинення відповідачем 09.06.2019 році умисного тяжкого кримінального злочину відносно позивачки - нанесення тяжких тілесних ушкоджень про що свідчать медичні документи. Відносно відповідача здійснюється кримінальне провадження та до нього застосований запобіжний захід - арешт. Спільне життя та збереження сім'ї неможливо та суперечить їх інтересам, примирення неможливо. Позивач зазначає, що соціальний статус відповідача на час звернення нею до суду визначено (підозрілий у вчиненні тяжкого злочину), а тому є очевидним, що відповідач не буде перейматися утриманням неповнолітніх дітей, оскільки він цим і не переймався раніше. Та оскільки, відсутня домовленість про регулярну матеріальну допомогу на утримання неповнолітніх дітей, вона просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей.
Позивач позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі, після розірвання шлюбу повернути їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » та розглянути справу без її участі, про що зазначила у письмовій заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги заявлені позивачем не визнає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 20.06.1998 року Виконавчим комітетом Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, актовий запис № 3 зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Після реєстрації шлюбу позивачу присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».
Від шлюбу сторони мають спільних неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу залишаються проживати разом з позивачем. Сторони по справі також мають і повнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Протягом останніх років між сторонами відсутнє спільне піклування щодо відносин в сім'ї. Відповідач зловживав алкогольними напоями, вчиняв сварки та завдав позивачці психічного та фізичного насилля в присутності дітей. Відповідач не переймався майновим забезпеченням сім'ї в цілому та дітей окремо. Таке відношення відповідача до позивачки, як до дружини та матері їх спільних трьох дітей, стало наслідком вчинення відповідачем 09.06.2019 році умисного тяжкого кримінального злочину відносно позивачки, а саме нанесення їй тяжких тілесних ушкоджень про що свідчать медичні документи. Відносно відповідача здійснюється кримінальне провадження та до нього застосований запобіжний захід - арешт. Спільне життя та збереження сім'ї неможливо та суперечить їх інтересам, примирення між сторонами неможливо.
З матеріалів справи вбачається, що соціальний статус відповідача на час звернення позивачем до суду визначено, як підозрілий у вчиненні тяжкого злочину. Та оскільки між сторонами відсутня домовленість про регулярну матеріальну допомогу на утримання неповнолітніх дітей, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В силу статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, та за заявою позивача після розірвання шлюбу суд повертає їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».
Згідно із статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2 ) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 -1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3 -2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідач працездатний, має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини від щомісячного заробітку (доходу), щомісяця до повноліття дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, судом встановлена наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
При зверненні до суду позивач понесла судові витрати по сплаті судового збору в частині вимоги про розірвання шлюбу у розмірі 760 грн. 40 коп. та звільнена від сплати судового збору в частині вимоги про стягнення аліментів на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 760 грн. 40 коп. та в дохід держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. та 8 грн., які недоплачені позивачем при подачі позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 89, 141, 247264-265, 274, 430 ч.1 п.1 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , який зареєстрований 20 червня 1998 року Виконавчим комітетом Червоночабанською сільською радою, Каланчацького району Херсонської області за актовим записом №3.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 повернути дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНПП - невідомо, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини від щомісячного заробітку (доходу), щомісяця до повноліття дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНПП - невідомо, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) та 8 грн., які недоплачені позивачем при подачі позову.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Суддя: Максимович І. В.