Гусятинський районний суд Тернопільської області
Справа № 596/1143/19
Провадження №2/596/440/2019
"03" жовтня 2019 р.
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Лисюк І.О.
за участю секретаря Федорів О.П.
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Студеної М.М.
представника відповідача - адвоката Печінки П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що перебуваючи в шлюбі з відповідачем, у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина знаходяться на її утриманні, а відповідач в добровільному порядку не надає їй належної матеріальної допомоги, тривалий час припинив утримувати та виховувати сина, хоча має таку можливість, так як їздить на заробітки за кордон. Також зазначає, що її відомо про те, що відповідач на даний час має в Польщі постійне місце роботи далекобійника. Тому, просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти, на утримання дитини, визначені у твердій грошовій сумі у розмірі по 4000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для дитини відповідного віку, з моменту звернення до суду та до досягнення сином повноліття.
06 серпня 2019 року представником відповідача - адвокатом Печінкою П.В. подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого сторона відповідача посилається на те, що відповідач не відмовляється від виховання своєї дитини і мав бажання у добровільному порядку узгодити розмір та механізм надання дитині матеріального забезпечення. Таке бажання відповідача викликане тим, що знаючи про існуючі у сім'ї позивачки моральні та матеріальні стосунки він впевнений, що аліменти будуть спрямовані не на забезпечення дитини, а на витрати членів сім'ї позивачки. У зв'язку із відсутністю у позивачки наміру добровільно та у позасудовий спосіб вирішити дане питання, відповідач незгідний із розміром аліментів, який позивачка зазначила у позовній заяві, з тих причин, що після припинення фактичних шлюбних стосунків із позивачкою, він створив нову сім'ю і проживає у цивільному шлюбі із ОСОБА_4 та її сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого виховує як рідного та матеріально забезпечує. У зв'язку із відсутністю роботи по місцю проживання, відповідач дійсно періодично вимушений виїжджати за кордон, працювати на різних некваліфікованих роботах, проте, заробітки, там носять нерегулярний характер. Інших джерел доходу відповідач немає, а тому нерегулярними заробітками він вимушений забезпечувати не тільки себе а й членів своєї сім'ї.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Студена М.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просять позов задовольнити. Також позивач ОСОБА_1 додатково пояснила, що на даний час вона проживає із своїми батьками. Відповідач працює в Польщі та має можливість утримувати дитину, однак, матеріальної допомоги добровільно не надає, в квітні 2019 року в останнє приніс цукерки дитині.
Представник відповідача - адвокат Печінка П.В. в судовому засіданні позов визнав частково, а саме, просить суд стягувати аліменти з відповідача у розмірі 1100 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Процесуальні витрати просить покласти на позивача та відповідача, по 50%.
Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази в справі та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі, який вони зареєстрували шлюб 18 квітня 2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Гусятинського районного управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №27, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 18 квітня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Гусятинського районного управління юстиції у Тернопільській області.
Від шлюбу в сторін є син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 21 червня 2016 року Личковецькою сільською радою Гусятинського району Тернопільської області.
Добровільно питання утримання малолітнього сина сторонами не врегульовано.
Згідно довідки №752 від 03.07.2019 року, виданої Личковецькою сільською радою Гусятинського району Тернопільської області, ОСОБА_1 дійсно має на своєму утриманні дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається із довідки №696, виданої 06.08.2019 року Постолівською сільською радою Гусятинського району Тернопільської області, ОСОБА_2 дійсно зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 і станом на 06.08.2019 року разом із ним зареєстровані: співжителька ОСОБА_4 , син співжительки ОСОБА_5 , мати ОСОБА_7 , баба ОСОБА_8 та дід ОСОБА_9 .
Як видно із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів №2465 від 02.08.2019 року, ОСОБА_2 в період з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року отримав доходи у розмірі 11 399,66 грн., що також підтверджується випискою ПФУ з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування від 01.08.2019 року.
За змістом ч.2 ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України обов'язок щодо утримання дитини покладений на обох батьків.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною другою зазначеної статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як встановлено, прожитковий мінімум для дітей вікoм до 6 рокiв з 01 липня 2019 пo 30 листопада 2019 року становить - 1699 грн., 50% прожиткового мінімуму складає - 849,50 грн..
З врахуванням наведеного, суд вважає, що розмір аліментів слід визначити в твердій грошовій сумі в розмірі 1300 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки доказів про те, що відповідач може сплачувати аліменти в розмірі 4000 грн. на дитину щомісячно позивачем не надано.
Твердження ОСОБА_1 про те, що відповідач може їй надавати аліменти на утримання сина ОСОБА_10 в розмірі 4000 грн. щомісячно є необґрунтованими.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначені в твердій грошовій сумі у розмірі 1300 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 липня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.
Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно наданих стороною позивача попереднього розрахунку суми судових витрат, акту виконаних робіт та розрахунку суми витрат на правничу допомогу, а також квитанції від 02.07.2019 року, витрати на правничу допомогу склали 1300 грн..
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , з відповідача в користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 429 грн. 00 коп..
Крім того, з відповідача в користь Держави слід стягнути також 768 грн. 40 коп. судового збору.
Керуючись ст. ст. 180-184, 191Сімейного кодексу України, ст.ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 263 - 265, 268, 273, 274-279, 280-282, 284, 288, 289, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , жителя с. Постолівка, Гусятинського району, Тернопільської області) про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , жителя с. Постолівка, Гусятинського району, Тернопільської області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1300 (тисячу триста) гривень щомісячно, починаючи з 05 липня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору (ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 429 грн. витрат пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 04 жовтня 2019 року.
Суддя-підпис
З оригіналом вірно
Суддя Гусятинського районного суду І.О. Лисюк