Справа № 583/4762/18
2/583/143/19
23 вересня 2019 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді - Плотникової Н.Б.
при секретарі - Логвиненко Л.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області справу за позовом
ОСОБА_1
до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації апарату Тростянецької міської ради Манченко Ольги Олександрівни,
третя особа: Виконавчий комітет Охтирської міської ради Сумської області,
про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора,
12 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації апарату Тростянецької міської ради Манченко О.О., 03.04.2019 року уточнивши свої позовні вимоги, в якому просить скасувати рішення державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації апарату Тростянецької міської ради Манченко О.О. про державну реєстрацію права власності на однокімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1 за виконавчим комітетом Охтирської міської ради у формі комунальної власності.
Свої вимоги мотивує тим, що згідно з договором купівлі-продажу від 10 липня 1992 р., зареєстрованим в Охтирському міжміському бюро технічної інвентаризації 19.08.1992 р. за № 10205, однокімнатна квартира АДРЕСА_1 була викуплена нею з чоловіком - ОСОБА_2 за гроші у держави з державного житлового фонду. За законом ця квартира є спільною сумісною власністю подружжя, бо була куплена під час офіційно зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_2 Цей договір є дійсним, ніколи ніким не скасовувався. Квартира АДРЕСА_1 ніколи не вибувала з володіння її сім'ї, ніколи іншому власнику не передавалася ні сама квартира, ні документи на неї, ні інші символи речі. Державної реєстрації прав власності на цю квартиру з оформленням свідоцтва про право власності та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ніколи не проводилося, бо не було наміру її реально відчужувати. Починаючи з 13.12.2015 повноваження з проведення державної реєстрації органами Міністерства юстиції України передавалися до виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних та районних у містах державних адміністрацій і нотаріусів. Так, працюючи начальником відділу обліку, контролю, приватизації комунального майна та енергозбереження управління ЖКГ Охтирської міської ради ОСОБА_3 Л ОСОБА_4 , незаконно отримавши в Сумському нотаріальному архіві дублікат договору дарування спірної квартири від 27.05.1997 р., 31.05.2016, пред'явивши свій паспорт, звернулася до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації апарату Тростянецької міської ради із заявою про проведення реєстрації права власності на спірну квартиру за виконавчим комітетом Охтирської міської ради, як обдарованою особою за договором дарування. До заяви ОСОБА_5 додала дублікат незаконно отриманого нею з Сумського державного нотаріального архіву неукладеного, недійсного і не виконаного сторонами договору дарування житлової квартири АДРЕСА_1 . На підтвердження своїх повноважень ОСОБА_5 пред'явила завірену копію з нотаріальної довіреності, виданої 13.10.2015 тимчасово виконуючим обов'язки Охтирського міського голови, на представництво інтересів Охтирської міської ради . Проте, ОСОБА_5 не мала повноважень на час звернення з вказаною заявою до державного реєстратора, так як розпорядженням міського голови міста Охтирка від 30.05.2016 ОСОБА_5 була звільнена з роботи в органах місцевого самоврядування на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. До того ж її заява не була підписана, а підставою для реєстрації слугував дублікат договору дарування нею (позивачкою ОСОБА_1 ) спірної квартири виконкому міської ради у 1997 році, який є неукладеним, недійсним і невиконаний сторонами. Рішенням державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації апарату Тростянецької міської ради Манченко О.О. від 02.06.2016 за № 29875068 зареєстровано право комунальної власності на квартиру АДРЕСА_1 за виконавчим комітетом Охтирської міської ради і відомості про такого власника було внесено до Державного реєстра речових прав. Насправді житлова квартира АДРЕСА_1 , не числиться ні у комунальній власності територіальної громади м. Охтирка, ні на бухгалтерському обліку чи балансі виконавчого комітету Охтирської міської ради. Вважає, що державний реєстратор, яка не є нотаріусом, незаконно послалася на Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІV, який не може застосовуватися до правовідносин за 1997 рік, оскільки речові права на нерухоме майно, що виникли до 01.01.2013 року, не потребують проведення державної реєстрації. Крім того, державний реєстратор не перевірила чи зазначена ОСОБА_5 в реєстраційних картках ЄДР як особа, що має право представляти інтереси двох самостійних юридичних осіб: міської ради і виконавчого комітету міської ради, оскільки пред'явила лише документ на представлення інтересів міської ради. Своїм рішенням від 02.06.2016 р. № 29875068 державний реєстратор Тростянецької міської ради Манченко О.О. незаконно і безпідставно керуючись ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. припинила її (позивачки ОСОБА_1 ) речові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та внесла до ДРРП недостовірні відомості про те, що речові права на цю її квартиру належать на праві комунальної власності юридичній особі публічного права, що має назву Виконавчий комітет Охтирської міської ради.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Калантаєнко С.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Відповідач - державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації апарату Тростянецької міської ради Манченко О.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що на підставі наданих виконавчим комітетом Охтирської міської ради документів, а саме: дублікату договору дарування № 177, посвідченого державним нотаріусом Охтирської державної нотаріальної контори від 27.05.1997, зареєстрованого в реєстрі за № 2-1509; технічного паспорта, виданого КП Охтирської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно - планувальних робіт» від 24.03.2016; листа КП Охтирської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно - планувальних робіт» від 13.05.2016 № 328 з підтвердженням реєстрації квартири АДРЕСА_1 згідно договору дарування № 2-1509 в реєстрі прав власності на нерухоме майно станом на 31.12.2012, нею (державним реєстратором Манченко О.О.) було встановлено наявність державної реєстрації даної квартири в реєстрі прав власності на нерухоме майно до 2013 року. Тобто державна реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення права власності на зазначену квартиру. З моменту реєстрації права власності на квартиру в реєстрі прав власності на нерухоме майно жодних змін її технічних характеристик та відомостей про суб'єкта власника не відбулося. Відтак, державним реєстратором було здійснено перенесення вже зареєстрованого речового права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно законодавства, яке діяло на момент подання заяви. Так, 02.06.2016 нею (державним реєстратором Манченко О.О.) за результатами розгляду заяви від 31.05.2016 про державну реєстрацію права власності, форма власності комунальна, на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , було прийнято рішення про державну реєстрацію зазначеного речового права за виконавчим комітетом Охтирської міської ради. Факт набуття виконавчим комітетом Охтирської міської ради прав власності на квартиру було підтверджено і визнано БТІ згідно законодавства, чинного на час проведення первинної реєстрації. Тому навіть скасування рішення державного реєстратора від 02.06.2016 про державну реєстрацію права власності не спростовує факт набуття речового права на квартиру виконавчим комітетом Охтирської міської ради народних депутатів, правонаступником якого є виконавчий комітет Охтирської міської ради. В зв'язку з чим просить відмовити позивачу в задоволенні позову.
Представник позивача надав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач без прийняття відповідного рішення за формою Додатка 1 до Наказу міністерства юстиції України від 26.12.2011 № 3601/15, розглянула ніким не підписану заяву про проведення державної реєстрації саме права власності, а не заяву про реєстрацію іншого речового права на чуже майно чи про внесення змін до Державного реєстру прав, тоді як заяву подала стороння особа ОСОБА_5 Не отримавши з БТІ у формі витягу інформаційної довідки або виписки, ОСОБА_6 відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не здійснила запити до БТІ для встановлення наявності або відсутності вже зареєстрованих речових прав, які виникли до 01.01.2013 на об'єкт нерухомого майна. Надана ОСОБА_5 відповідь т.в.о. начальника КП ОМР «БТІ та АПР» не може вважатися носієм, на якому засвідчено реєстрацію права власності виконавчого комітету Охтирської міської ради на окрему квартиру, в якій були наведені номери, під якими зареєстровані договір та його дублікат у нотаріальних реєстрах, а не реєстраційні номери з реєстраційної справи БТІ. Зазначене у відзиві пояснення, що державним реєстратором Манченко О.О. було здійснено лише перенесення вже зареєстрованого до 2013 року речового права на окрему житлову квартиру як об'єкт права не відповідає затвердженому Постановою КМУ від 26.10.2011 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що здійснюється на підстав ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. Відповідно до сформованої довідки з ДРРП відповідач не знайшов в РПВН відомостей про зареєстроване право, а тому не міг виконати ніякого перенесення прав виконавчого комітету Охтирської міської ради. Окрема квартира, як індивідуально визначена річ 05.06.2002 не могла бути зареєстрована у комунальній власності, бо до 27.04.2007 діяв Закон України «Про власність», який квартири визнавав об'єктами виключно права приватної власності, а суб'єктами права приватної власності - лише громадян. До 10.06.2015 територіальні громади і держава визнавалися власниками лише житлових фондів. В Охтирському БТІ немає ніякого рішення про державну реєстрацію права власності Виконавчого комітету Охтирської міської ради на спірну квартиру, прийнятого державним реєстратором цього БТІ, реєстраційна справа на квартиру в БТІ відсутня, і це спростовує пояснення відповідача - державного реєстратора Манченко О.О., що вона здійснила лише перенесення відомостей з реєстраційної (кадастрової) справи на паперових носіях в Державний реєстр речових прав з відкриттям відповідного розділу.
Представник третьої особи - виконавчого комітету Охтирської міської ради в судовому засіданні пояснила, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, так як позивачем не доведено порушення її прав.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника третьої особи - виконавчого комітету Охтирської міської ради, покази свідка, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.02.2018 по справі №583/1576/17, залишеним в силі постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018, позовні вимоги ОСОБА_2 до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації апарату Тростянецької міської ради Сумської області Манченко О.О., третя особа виконавчий комітет Охтирської міської ради про скасування або визнання недійсним рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Виконавчим комітетом Охтирської міської ради, залишено без задоволення (а.с.171-181 т.1).
Даним рішенням суду було встановлено, що 10.07.1992 між виконкомом Охтирської міської ради народних депутатів в особі юрисконсульта ВЖКГ Охтирського міськвиконкому Сиротіна В.П. та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір, за умовами якого ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 , вказаний договір зареєстровано в реєстрі за № 3267.
В подальшому ОСОБА_1 подарувала, а виконком Охтирської міської ради народних депутатів прийняв у дар однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно реєстраційного напису на правовстановлюючому документі квартира АДРЕСА_1 , була зареєстрована Охтирським міжміським бюро технічної інвентаризації на праві комунальної власності за виконавчим комітетом Охтирської міської ради народних депутатів, записано в реєстрову книгу №73, за реєстровим номером №10205 від 05.06.2002.
В подальшому ОСОБА_2 звертався до суду із позовними вимогами до своєї дружини ОСОБА_1 та Охтирського міськвиконкому і просив визнати недійсним договір дарування спірної квартири.
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 18.07.2001, залишеним без змін ухвалою судової колегії в цивільних справах Апеляційного суду Сумської області від 10.10.2001 р., позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Охтирського міськвиконкому про визнання недійсним договору дарування кв. АДРЕСА_3 по АДРЕСА_4 , залишено без задоволення. Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ Верховного Суду України від 01.03.2002 р. в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 відмовлено (а.с. 145-152 т. 1 ).
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області по справі №2-59/03 від 24.09.2003, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області від 01.12.2003, вимоги ОСОБА_1 згідно поданої нею скарги у порядку глави 31А ЦПК України в старій редакції про визнання неправомірними дій службових осіб Охтирського міськвиконкому, державного нотаріуса м. Охтирка, Охтирського БТІ по намаганню протиправного позбавлення її права власності на квартиру АДРЕСА_1 , не реєстрації права власності на зазначену квартиру, видачі державним нотаріусом представнику Охтирського міськвиконкому копії договору дарування на квартиру, реєстрації Охтирським МБТІ переходу права власності на квартиру було залишено без задоволення.
Також, з матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.06.2016 року державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації Тростянецької міської ради Манченко О.О. проведено державну реєстрацію права власності, форма власності комунальна, за Виконавчим комітетом Охтирської міської ради на квартиру АДРЕСА_1 .
Вказані обставини встановлені рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.02.2018 по справі №583/1576/17, залишеним в силі постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 (а.с. 171-181 т.1), і згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України не доказуються при розгляді даної справи.
Судом встановлено, що підставою для державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Виконавчим комітетом Охтирської міської ради є дублікат договору дарування цієї квартири позивачкою ОСОБА_1 від 27.05.1997 року.
Доводи позивачки про нікчемність та неукладеність даного правочину є необґрунтовані, законність даного договору вже була предметом судового розгляду.
Так, рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області по справі №2-1 від 12.10.2012, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 21.03.2013, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.01.2014, позовні вимоги ОСОБА_1 до Охтирського міського бюро технічної інвентаризації, Охтирської міської державної нотаріальної контори, про визнання відсутності факту втрати жодного з обох оригіналів договору дарування, які повинні видаватись обдарованій стороні і відповідно визнання безпідставною видачу дублікату договору дарування замість загубленого, скасування самого дублікату, скасування державної реєстрації дублікату юридично нікчемного позастатутного договору, залишено без задоволення (а.с. 153-170 т. 1).
Вказаним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_1 згідно ордера від 1975 року отримала у користування квартиру АДРЕСА_1 на склад сім'ї. Позивачка та її син ОСОБА_7 вселились та зареєструвались у ній.
22.04.1987 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб.
Згідно рішення Виконавчого комітету Охтирської міської ради № 282 від 19.06.1992 ОСОБА_1 29.06.1992 викупила зазначену квартиру у власність.
У квартиру за зазначеною адресою ОСОБА_1 у лютому прописала свою матір ОСОБА_8 , яка прибула з м. Костянтинівка, Донецької області.
Згідно Тимчасового положення про порядок передачі громадянам житла, що перебуває у їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству за № 24 від 1.06.1995 у редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу, громадяни, які виявили бажання одержати житло у межах встановленої норми жилої площі в одному населеному пункті, подають до органу, який здійснює поліпшення житлових умов, заяву за встановленою формою та правовстановлюючий документ на будинок, квартиру, кімнату у квартирі. Орган, який здійснює поліпшення житлових умов, у місячний термін розглядає заяву громадянина та приймає рішення про переведення будинку, квартири, кімнати у квартирі, що належить громадянинові на праві приватної власності, до державного житлового фонду, а також про надання житла. Після цього укладається договір дарування житла, що перебуває у приватній власності громадянина, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, з дотриманням вимог ст.ст. 243, 244 ЦК України (1963). Жиле приміщення повинно бути здане громадянином у належному стані. Після оформлення договору дарування громадянину видається ордер на вселення у житлове приміщення. Після одержання громадянином ордера орган, який здійснює поліпшення житлових умов, у 10 денний строк направляє органу БТІ копію рішення про переведення будинку, квартири, кімнати у квартирі, що належав громадянину на праві приватної власності, до державного житлового фонду. Житло, що передано до державного житлового фонду, приймається на баланс органу, що здійснює поліпшення житлових умов.
Рішенням Виконавчого комітету Охтирської міської ради за № 213 від 16.04.1997 було внесено доповнення до п. 2 рішення Охтирського виконкому за № 141 від 19.03.1997 та викладено його у наступній редакції: Охтирській міській державній нотаріальній конторі оформити договір дарування квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , на користь виконавчого комітету Охтирської міської ради, звільнивши при цьому ОСОБА_1 від сплати державного мита.
17.03.1997 ОСОБА_1 звернулась до БТІ з приводу відчуження належної їй на той час квартири АДРЕСА_1 із замовленням видати довідку-характеристику для її відчуження. Після цього вона отримала зазначену довідку та технічний паспорт на квартиру про що свідчить її підпис.
Згідно договору дарування від 27.05.1997 посвідченого державним нотаріусом Ковальчуком С.П., ОСОБА_1 подарувала квартиру АДРЕСА_1 , а 30.05.1997 отримала ордер на нове житлове приміщення й знявшись із реєстрації у спірній квартирі прописалась за новою адресою.
Згідно реєстраційного напису на правовстановлюючому документі квартира АДРЕСА_1 була зареєстрована Охтирським міжміським бюро технічної інвентаризації на праві комунальної власності за Виконавчим комітетом Охтирської міської ради народних депутатів (записано у реєстрову книгу №73 за № 10205 від 5.06.2002 року).
У відповідності з вимогами зазначеного Положення згідно рішення Виконавчого комітету Охтирської міської ради від 19.03.1997 за № 141 ОСОБА_1 на сім'ю з 5 чоловік (вона, троє її дітей та матір) була надана квартира АДРЕСА_5 .
Згідно рішення виконавчого комітету Охтирської міської Ради № 17 від 21.01.1998р. ОСОБА_1 та її троє дітей зазначену квартиру приватизували.
Суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів того, що оскаржуваним рішенням державного реєстратора Манченко О.О. порушені її права.
Доводи позивача про те, що надана ОСОБА_5 відповідь т.в.о. начальника КП ОМР «БТІ та АПР» не може вважатися носієм, на якому засвідчено реєстрацію права власності виконавчого комітету Охтирської міської ради на окрему квартиру, а тому рішення державного реєстратора Манченко О.О. про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за виконавчим комітетом Охтирської міської ради є незаконним, - суд не бере до уваги, так як питання про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за виконавчим комітетом Охтирської міської ради в Охтирському міжміському бюро технічної інвентаризації було предметом судового розгляду.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 вересня 2003 року по справі № 2-59/2003, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 01 грудня 2003 року, було встановлено, що отримавши дублікат договору дарування спірної квартири, який відповідно до п.16 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, Додатку № 1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445, в редакції, яка діяла на той момент, був тим правовстановлюючим документом, на підставі якого проводилась реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, обдарована сторона 05.06.2002 року зареєструвала своє право комунальної власності в Охтирському міжміському бюро технічної інвентаризації, про що свідчить реєстраційний напис на правовстановлюючому документі. При цьому державна реєстрація права власності здійснювалась у відповідності з вищевказаним Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 19 червня 1998 року.
Крім того, доводи позивачки та її представника про те, що здійснена відповідачем державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Виконавчим комітетом Охтирської міської ради є незаконною і неправомірною, так як така реєстрація проведена внаслідок грубого порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень) та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127, суд не бере до уваги.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією з основних засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (ч. 4 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Державний реєстратор, отримавши заяву та додані документи і приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень повинен виконати дії, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема щодо наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Відповідачем по справі доведено суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.
Інші доводи позивача суд не бере до уваги, так як вони не мають правового значення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації апарату Тростянецької міської ради Манченко О.О. про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 за виконавчим комітетом Охтирської міської ради - необхідно залишити без задоволення.
Керуючись Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р., ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, - ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації апарату Тростянецької міської ради Манченко Ольги Олександрівни про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Тростянецької міської ради Сумської області Манченко ОСОБА_9 про державну реєстрацію права власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 за виконавчим комітетом Охтирської міської ради - залишити без задоволення за необґрунтованістю вимог.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова