Справа № 591/4755/16-ц
Провадження № 2/591/117/19
23 вересня 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Сидоренко А.П.
з участю секретаря судового засідання - Майбороди А.О.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2 .Є ОСОБА_3
відповідача - ОСОБА_4
представника відповідача - Іващенко Т ОСОБА_5 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення збитків завданих неналежним виконанням умов договору та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та, остаточно уточнивши свої вимоги, мотивує їх тим, що у 2014 році позивач за порадою знайомого звернувся до ОСОБА_4 для виконання ним робіт з виготовлення дверей, віконниць, воріт, навісу та паркану з художньою ковкою. 18 липня 2014 року позивач уклав з відповідачем договір (надалі - Договір), за яким відповідач (Продавець за Договором), зобов'язався поставити позивачу (Покупець за Договором) двері металеві під фарбування в кількості 2 шт. та віконниці - 8 шт. Сума договору склала 7 600 грн. Згідно з п.п. 4.1.- 4.2. Договору, оплата товару проводиться шляхом передоплати. Строком поставки товару, згідно п.п. 2.1., є 01 серпня 2014 року. Позивачем було виконано умови договору одночасно з його укладенням, оплачено роботи з виготовлення дверей разом з обналічкою і віконниць з художньою ковкою, їх установку, а також пофарбування, що в сумі склало 7 600 грн. Данаобставина підтверджується п.п. 4.4 Договору. Крім того, для виготовлення дверей та віконниці позивачем було передано відповідачу матеріал.
Також, сторони в рамках цього договору додатково домовились про виготовлення відповідачем 7 шт. дверей (2 шт. - дверей для підвалу та 5 шт. для першого поверху будинку) з їх встановленням, виготовлення паркану та 2-х воріт в комплекті з фіртками та встановлення їх на подвір'ї позивача. На виконання робіт з виготовлення 3-х дверей з установкою та пофарбуванням позивачем було сплачено відповідачу - 6 300 грн. (по 2 100 грн. за одиницю виробу). На виготовлення 2 шт. воріт з хвіртками з художньою ковкою -10 000 грн. (5 000 грн. за одиницю).
Дані роботи мали також проводитись з матеріалів придбаних позивачем та передану відповідачу.
За попередньою домовленістю, позивачем в присутності відповідача, згідно з його розрахунками та рекомендаціями, було придбано та передано відповідачу для виконання усіх замовлених робіт матеріали на загальну суму 60 794, 26 грн. Окрім того, позивачем додатково було передано відповідачу на закупівлю матеріалу готівку - 8000 грн., що підтверджується показами свідка. Роботи відповідача були оплачені позивачем на загальну суму - 23 900 грн.
Окрім того, позивачем було надано відповідачу достатній строк для виконання робіт,оскільки роботи виконувались відповідачем по мірі зведення будинку.
Так, відповідачем в строки було виконано роботи з виготовлення та монтажу дверей та віконниць для цокольного поверху, але в той же час не виконано художню ковку на дверях та не пофарбовано вироби.
Позивач не заявляв претензій, оскільки відповідач пояснив, що ковку і пофарбування він проведе пізніше, коли будинок буде добудований. Швидкість виконання роботи викликала довіру у позивача до відповідача. Коли був збудований перший поверх, позивач звернувся до відповідача задля виконання ним зобов'язання з встановлення вже виготовлених дверей разом з обналічкою у кількості 3-шт. та їх пофарбуванням, а також для виготовлення та встановлення навісу, паркану та воріт з фіртками з художньою ковкою та їх пофарбуванням. У 2016 році відповідач встановив 3 шт. дверей на першому поверсі будинку, але обналічку не встановив, не зробив художню ковку та не пофарбував, як було домовлено раніше. Двері в кількості 4 шт., навіс, паркан та ворота з фіртками та художньою ковкою відповідач не встановлював взагалі.
Тому позивач звернувся до відповідача за поясненнями, на що той повідомив позивача про те, що матеріали придбані ОСОБА_1 і передані йому для виготовлення та встановлення дверей, воріт з фірткою, паркану та навісу були викрадені невідомими особами, у зв'язку з чим, останній не міг завершити виконання взятих на себе зобов'язань за договором перед позивачем. Розуміючи свою відповідальність перед позивачем, відповідач пообіцяв позивачу виконати роботи з матеріалів придбаних за власний кошт. Посилаючись на високу вартістю матеріалів, він просив ОСОБА_1 надати йому додатковий час, для можливості заробити гроші для закупівлі матеріалів. Окрім того, відповідач домовився з ОСОБА_1 про поступове виготовлення виробів, на що позивач погодився. Йшов час, але відповідач роботи не виконував. Намагання позивача зв'язатись з останнім за телефоном були марними. Дізнавшись адресу проживання матері відповідача, позивач поїхав до неї для обговорення ситуації, що склалася та варіантів виходу з неї. Спершу мати відповідача пообіцяла щомісяця перераховувати частинами на картку позивача кошти витрачені ним на матеріал та оплату роботи відповідача, але згодом відмовилась від своєї обіцянки.
Таким чином, користуючись безмежною довірою позивача, відповідач отримавши ще влітку 2014 року матеріали придбані позивачем, а також аванс за виконання ним робіт за договором, до сьогоднішнього часу так і не спромігся повністю виконати взяті на себе зобов'язання перед ОСОБА_1 , як перед замовником.
Оскільки відповідач не бажав врегульовувати спір, що виник між ним та позивачем щодо виконання взятих на себе зобов'язань за договором мирним шляхом, ОСОБА_1 був змушений звернутись за захистом своїх порушених прав та законних інтересів до суду.
Станом на 08 лютого 2018 року відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки на загальну суму 85 094,26 грн.
Оскільки позивач вже майже чотири роки не може повернути ані свої гроші, сплачені за матеріал та виконання робіт, ані отримати від відповідача належного та повного виконання взятих на себе зобов'язань за договором, укладеним з позивачем, позивач перебуває в постійному стресі. Йому не дають спокою думки про те, що на придбання матеріалів та на виконання послуг ним були витрачені значні кошти, а в результаті роботи не виконані, матеріал зник, виконавець переховується від позивача, а коштів на замовлення цих же робіт у іншого виконавця більше не має, тим більше за 4 роки вартість робіт та матеріалів зросла у ціні. Позивач не може відволіктись від зазначених думок, оскільки дані обставини вплинули також на його плани щодо переїзду до нового будинку, оскільки будівля стоїть без огорожі (паркан, навіс, ворота з фіртками) та дверей. Саму будівлю, оскільки там ніхто не живе, невідомі особи потроху починають розкрадати по частинах. Таким чином, позивач вважає, що розумним і справедливим буде стягнення з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 20 000 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача збитки завдані неналежним виконанням умов договору, що в загальній сумі склали 92694, 26 грн., моральну шкоду в розмірі 20000 грн., а також судові витрати.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 09 жовтня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди залишено без розгляду.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 28 листопада 2017 року ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 09 жовтня 2017 року скасовано, справу направлено для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 грудня 2017 року справу призначено до розгляду на 28 грудня 2017 року о 10 год. 30 хв.
28 грудня 2017 року вирішено справу слухати у загальному позовному провадженні з проведенням підготовчого засідання, у зв'язку з необхідністю підготовки до підготовчого засідання та реалізації процесуальних прав учасниками справи, розгляд справи відкладено до 26 січня 2018 року.
26 січня 2018 року у зв'язку з клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи, підготовче засідання відкладено до 15 лютого 2018 року об 11 год. 00 хв.
15 лютого 2018 року у зв'язку з клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи, підготовче засідання відкладено до 06 березня 2018 року о 14 год. 00 хв.
06 березня 2018 року у зв'язку з неявкою в судове засідання позивача та його представника, розгляд підготовчого засідання відкладено до 28 березня 2018 року.
28 березня 2018 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рижова С.Є. надійшла заява про збільшення позовних вимог.
28 березня 2018 року в зв'язку з клопотанням представника позивача та клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи, підготовче засідання відкладено до 18 квітня 2018 року о 13 год. 30 хв.
18 квітня 2018 року, враховуючи, що відсутні відомості про отримання відповідачем заяви про збільшення позовних вимог, по справі оголошено перерву до 10 травня 2018 року.
10 травня 2018 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 02 липня 2018 року для реалізації сторонами процесуальних прав, для надання відзиву на позовну заяву про збільшення позовних вимог, встановлено 15-денний термін.
21 червня 2018 року від відповідача ОСОБА_4 на адресу суду надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якому зазначає, що обставини, на які посилається позивач у заяві, а саме на укладання договору з позивачем у 2014 році на виготовлення замовлених робіт, які перелічені в заяві, суми договору, умов договору не мали місця. Позивачем не надано доказу в тій частині, що дійсно був укладений договір на виготовлення цих робіт, не надано копії договору, яким би підтверджувались позовні вимоги позивача. Роботи, на які посилається позивач, які він замовляв у 2014 році, були виконані у повному обсязі, за що він отримав кошти на суму 7 000 грн., а повинен був отримати 10 000 грн. Ці роботи не стосуються позовних вимог, на які посилається позивач. Ніяких додаткових договорів, в рамках цього договору, на виготовлення і встановлення паркану, на які посилається позивач в уточненій заяві, не існувало, і не могло існувати, оскільки позивачем не були сплачені кошти за виконані ним роботи, які мали місце раніше, тобто у 2014 році. Він ніяким чином не мав домовленості з позивачем на виконання додаткових робіт, не отримавши повний розрахунок за вже надані ним роботи. У підтвердження своїх позовних вимог позивач не приєднав до заяви підтвердження цього факту (т. І а.с.244-245).
02 липня 2018 року в зв'язку з клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи, підготовче засідання відкладено до 18 липня 2018 року.
18 липня 2018 року в зв'язку з клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 04 вересня 2018 року о 14 год. 00 хв.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2018 року закрито підготовче провадження у справі, призначено дану справу для розгляду по суті на 18 жовтня 2018 року о 10 год. 00 хв.
18 жовтня 2018 року в зв'язку з закінченням процесуального часу, по справі оголошено перерву до 12 грудня 2018 року о 15 год. 30 хв.
12 грудня 2018 року процесуальною ухвалою суду визнано явку відповідача в судове засідання обов'язковою, по справі оголошено перерву до 06 лютого 2019 року о14 год. 00 хв.
06 лютого 2019 року, враховуючи неявку відповідача, по справі оголошено перерву до 29 березня 2019 року о 10 год. 30 хв.
29 березня 2019 року у зв'язку з клопотанням представника позивача та клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено до 22 травня 2019 року о 14 год. 00 хв.
22 травня 2019 року у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_6 розгляд справи відкладено до 30 липня 2019 року о 10 год. 30 хв.; зобов'язано відповідача надати докази на підтвердження поважності причин неявки в судові засідання 06 лютого 2019 року, 29 березня 2019 року, 22 травня 2019 року, попереджено відповідача про можливість застосування до нього заходів процесуального впливу.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 22 травня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рижова С.Є. про застосування заходів процесуального примусу у виді штрафу до відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_7
30 липня 2019 року в зв'язку з клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено до 07 серпня 2019 року о 15 год. 00 хв.
07 серпня 2019 року по справі оголошено перерву до 19 вересня 2019 року для забезпечення явки в судове засідання свідка.
19 вересня 2019 року у зв'язку з клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено до 23 вересня 2019 року о 14 год. 00 хв.
23 вересня 2019 року представником позивача ОСОБА_1 - адвоката Рижова С.Є. надано клопотання у порядку ст. 137 ЦПК України, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_8 крім сплаченого судового збору, витрати на правову допомогу у розмірі 21 850 грн. (т. ІІ а.с. 140-143).
В зазначеному судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити в повному обсязі. Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали та просять у позові відмовити. Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні надав пояснення, що в 2014 році він познайомився з позивачем, який попросив його зробити вироби з металу. Вони уклали договір на виготовлення 8 кованих решіток, 5 металевих дверей, 8 ставень з елементами ковки та сходи. Всі ці роботи він виконав у повному обсязі. За матеріал він грошей не брав, позивач його сам привозив. За виконані роботи позивач сплатив йому 7000 грн., але вони домовлялись на більшу суму. Більше жодних договорів вони не укладали. Зазначив, що після того як він виготовив двоє дверей і 8 ставень, позивач попросив його виготовити ще 3 дверей, сходи і 8 решіток, він здійснив заміри та на папері написав перелік необхідного матеріалу за вартістю, яку він з'ясував у фірмі, яка спеціалізується на продажі такого матеріалу. Позивачем надано матеріал на ці вироби та вони були виготовлені у 2015 році в кінці весни - на початку літа, та ним було встановлено 3 дверей та сходи. У відповідача були викрадені готові решітки, але він поновив за власний кошт, зробивши і встановивши їх десь у 2016 році.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов'язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.
Під час судового розгляду встановлено, що 18 липня 2014 року між відповідачем ОСОБА_4 (продавець) та позивачем ОСОБА_1 (покупець) укладений договір, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити наступний товар:
- двері металеві під пофарбування в кількості 2 шт.
- віконниці (ставні) в кількості 8 шт.
За п.3.1. договору якість, маркування та пакування повинні відповідати стандартам, ТУ, зразкам.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору сума договору складає 7 600 грн. Строк поставки - 01 серпня 2014 року.(т. І а.с.6).
Вказаний договір містить напис про те, що оплата проведена в повному обсязі з підписом відповідача ОСОБА_4 .
З наданих позивачем рахунку від 2015 року та товарних чеків 06 лютого 2015 року, 20 серпня 2014 року, 27 серпня 2014 року, від 24 липня 2014 року вбачається придання матеріалів позивачем ОСОБА_1 (т. І а.с. 10-13).
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що позивач є її братом, з яким вона спільно будувала будинок на 2 господаря, та їй відомо, що брат у 2014 році подзвонив ОСОБА_10 і спитав у нього, чи виготовляє він вироби з металу. На наступний день ОСОБА_11 приїхав, і зробив заміри двох дверей, 8 віконниць (ставень), і сказав, що це буде коштувати 7600 грн., матеріал мали придбати вони, а відповідач виконати роботу. Тобто була обумовлена вказана сума як плата за роботу. На наступний день ОСОБА_11 і брат поїхали по матеріали на вул. Білопільський шлях. Через деякий час ОСОБА_4 зробив 8 ставень, 2 дверей. Ставні він не пофарбував та не запінив. Двері не пофарбував, а також відсутня ковка.
Через час ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_4 приїхати, оскільки вони хотіли замовити 3 дверей, 2 воріт з фірткою, ковкою і пофарбуванням, навіс і паркан. ОСОБА_12 погодився, і на наступний день вони поїхали по матеріал, закупили його. ОСОБА_11 сказав, щоб матеріал завезли в гаражі, щоб він там лежав, на що вони погодилися.
Пройшов час, і брат подзвонив ОСОБА_13 , і сказав, щоб той зробив 3-є дверей на першому поверсі, що той зробив без пофарбування, ковки і обналічки, а також не пропнінив їх. Потім через деякий час, брат подзвонив ОСОБА_13 , і сказав, що потрібно зробити ворота з ковкою, і фіртку, а ОСОБА_11 сказав, що матеріали вкрали. ОСОБА_4 сказав, що по мірі можливості буде робити і ставити вироби. Він весь час обіцяв, а потім перестав брати слухавку. Потім вони дізналися адресу, і поїхали до відповідача додому. Відкрила двері його мама, яка повідомила, що відповідач проживає в цьому будинку на першому поверху. Вони спустилися, відчинила дружина, яка покликала відповідача, та в розмові з ним ОСОБА_4 сказав, що візьме кредит, і все поверне. Строки не були оговорені. Вони знову чекали, дзвонили, але відповідач не відповідав. Довелося написати заяву в суд.
Свідок також пояснила, що матеріал закупляли на вул. Білопільський шлях, в районі авторинку. Вона один раз була з братом і ОСОБА_14 при закупівлі матеріалу. ОСОБА_11 приїхав на маршрутці, і він їх повів на базу по металу. Там ОСОБА_11 написав найменування, що треба купити. Що саме вона вже не пам'ятає. Потім викликали «Газель» і відвезли в гараж до ОСОБА_15 .З цього матеріалу виготовили 8 віконниць (ставень), 2 дверей, і 3 дверей. При встановленні виробів вона не була присутня. На матеріали вони разом з братом складалися грошима. При укладенні письмового договору вона не була присутня.
По другому усному договору вона була присутня, це було влітку 2015 року в АДРЕСА_1 , де будувався будинок. Договір на виготовлення 3 дверей, 2 воріт з фірткою, з ковкою. Письмово договір не оформили, бо повірили ОСОБА_13 на слово. Про пофарбування і ковку вони обговорили, і про ґрунтовку також. За строк виконання ніби не домовлялися. В третій раз була усна домовленість на виготовлення 2 воріт і фіртки, її брат зателефонував ОСОБА_13 і сказав робити ворота та паркан, це їй відомо зі слів ОСОБА_1 Свідок повідомила, що вона була присутня на ділянці влітку 2014 року, коли брат сплатив відповідачу 7600 грн. за виконану роботу. Дату, коли були усні домовленості між позивачем та відповідачем, вона не пам'ятає. Вона була присутня при купівлі матеріалу один раз. При купівлі матеріалів, який в подальшому викрадений, вона присутня не була.
Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторонами в належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З ст. 846 ЦК України вбачається, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Під час судового розгляду встановлено, що на виконання укладеного між сторонами 18 липня 2014 року договору відповідачем виготовлено 2 металевих дверей та 8 ставень, які ним встановлені. Вказана обставина підтверджується позивачем.
В той же час позивачем не надано доказів на підтвердження його доводів з приводу нездійснення відповідачем фарбування, запінення, встановлення обналічки та художньої ковки виробів, оскільки відомості про наявність домовленості на виконання цих робіт договір від 18 липня 2014 року не містить. Суду також не надано доказів наявності погоджених зразків виробу, про що йдеться у п. 3.1. договору, а тому відсутні підстави стверджувати про наявність такого зобов'язання у відповідача.
Відповідач ОСОБА_4 , крім письмового договору від 18 липня 2014 року, визнав домовленість на виготовлення трьох дверей, які він стверджує, що встановив, і це не заперечував сам позивач при наданні пояснень в суді, зазначивши, що це було виконано 13 червня 2015 року. Інші доводи позову відповідачем категорично заперечуються.
Оцінюючи показання свідка ОСОБА_1 , слід відмітити, що вона не була очевидцем купівлі матеріалу, який був викрадений, не могла конкретизувати, що це за матеріал, а також не була присутньою при передачі цього матеріалу, та про це їй відомо зі слів позивача. Також свідок не могла чітко назвати дату укладення усних договорів на виготовлення виробів з металу та строк їх виконання. Вона підтвердила лише факт передачі грошової суми в розмірі 7600 грн., тобто оплату робіт за письмовим договором від 18 липня 2014 року, що не заперечується відповідачем.
Надані копії рахунків та товарних чеків лише вказують на факт придбання матеріалів та їх перелік, проте не підтверджують факт того, що закуплені матеріали в дійсності були передані відповідачеві.
Під час судового розгляду судом досліджено відеозапис (т. ІІ а.с. 67), який відображає демонстрацію позивачем виготовлених виробів, які не пофарбовані, з відсутністю ковки та обналічки, а також відсутність замовлених ним виробів, проте, як вже зазначалося, доказів на підтвердження наявності домовленості про виготовлення металевих виробів відповідачем, крім тих, які ним визнаються, а також здійснення фарбування, встановленням обналічки та ковки, суду не надано.
Також відеозапис містить демонстрацію дверей та паркану з ковкою. З приводу цього відповідач не заперечував, що на відео був саме він, але він демонстрував ворота та фіртку, які він виготовив для іншого замовника. Оцінюючи цей доказ, суд приходить до висновку, що він не підтверджує обставини погодження сторонами саме цього виробу з металу, а фіксує лише демонстрацію певного виробу, а тому не спростовує доводи відповідача про те, що на відео відображені події демонстрації позивачу виробу, який був виготовлений для іншого замовника.
З зазначеного вбачається, що під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача щодо його домовленості з відповідачем про виготовлення ним дверей в кількості 4 шт., навісу, паркану та воріт з фіртками та художньою ковкою, погодження істотних умов такого договору, передачі відповідачу грошових коштів, та такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Також з урахуванням принципу змагальності сторін, позивачем не доведено факту передачі матеріалів на виготовлення вказаних виробів відповідачу.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для стягнення з відповідача збитків, завданих неналежним виконанням умов договору, а тому необхідно у задоволенні позову з цих підстав відмовити.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Оскільки позивачем не доведено факт невиконання відповідачем договірних зобов'язань, відповідно судом не встановлено обставин завдання позивачу моральної шкоди, а тому і в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення збитків завданих неналежним виконанням умов договору та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП не відомий.
Повне судове рішення виготовлене 04 жовтня 2019 року.
Суддя А.П.Сидоренко