Справа № 574/221/19
Провадження №2/574/309/2019
31 липня 2019 року Буринський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Куцан В.М.
з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та про встановлення юридичних фактів реєстрації шлюбу та родинних відносин,
Позивач звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 , у зв'язку з чим відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, із земельних ділянок площею 2,17 га та 0,08 га розташованих на території Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до державних актів на право приватної власності на землю серії Р2 №639673 та серії Р3 №721376. Після її смерті з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення юридичних фактів звернулася її донька ОСОБА_3 (мати позивача), але провадження у справі було закрито у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Він є спадкоємцем п'ятої черги за законом. Однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину так, як він пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, через неможливість підтвердження родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , так як у свідоцтві про народження останньої прізвище її матері зазначене « ОСОБА_4 », тоді як у свідоцтві про смерть її прізвище зазначене як « ОСОБА_5 », а також через неможливість підтвердження факту реєстрації шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (батьками позивача), оскільки після державної реєстрації шлюбу прізвище батька зазначено « ОСОБА_8 », прізвище матері зазначене як « ОСОБА_9 », а згідно свідоцтв про смерть останніх « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_11 ». При вказаних обставинах він не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, у зв'язку з чим просив встановити факт родинних відносин, факт реєстрації шлюбу та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, просив справу розглянути без його участі, про що надав до суду письмову заяву.
Представник відповідача Пісківської сільської ради в задоволенні позову не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмово листом.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в селищі Свеса Ямпільського району Сумської області померла ОСОБА_2 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть та довідки комунальної установи Сумської обласної ради «Свеський психоневрологічний інтернат» (а.с.8, 9).
Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, із земельної ділянки площею 2,17 га, розташованої на території Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 №639673 та земельної ділянки площею 0,08 га, розташованої на території Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії Р3 №721376 (а.с.10, 11).
З метою оформлення спадщини, пропустивши строк для прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою про визнання додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення юридичних фактів, ухвалою судді Буринського районного Сумської області від 29.05.2018 року у справі №574/550/18 провадження було відкрито, проте ухвалою Буринського районного Сумської області від 14.11.2018 року провадження у справі було закрито у зв'язку зі смертю позивачки, що вбачається із ухвал Буринського районного суду Сумської області (а.с.18, 19).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Піски Буринського району Сумської області померла ОСОБА_3 (а.с.16).
Будучи спадкоємцем п'ятої черги за законом після померлої ОСОБА_12 позивач заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори в установлений законом шестимісячний строк не подав, що вбачається з роз'яснення приватного нотаріуса (а.с.17).
При цьому позивач ОСОБА_1 проживає не за місцем відкриття спадщини та має незадовільний стан здоров'я, що підтверджується довідкою сільської лікарської амбулаторії с. Піски Буринського району Сумської області (а.с.14).
Згідно з інформаційних довідок зі Спадкового реєстру, спадкові справи після смерті ОСОБА_2 не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.20-21).
Частиною 1 статті 1261 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. При цьому спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1, ч.2 ст.1220 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за заявою спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається з роз'яснень, які містяться в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, та сформульованої відповідно до рішень цього Суду правової позиції, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд приходить до переконання, що строк подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори був пропущений позивачем з поважних причин, оскільки останній проживає не за місцем відкриття спадщини та має незадовільний стан здоров'я.
Такі обставини, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні фактичні данні про заперечення будь-кого щодо переходу до позивача спадкового майна належного спадкодавцю, спадщина до теперішнього часу залишається відкритою, суд визнає поважними, оскільки вони, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, були для позивача об'єктивними, непереборними та істотними труднощами, що завадили йому своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Стаття 2 Цивільного процесуального кодексу України закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
В силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року вбачається, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Виходячи із положень книги 6 Цивільного кодексу України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач, пов'язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб'єктом яких він є.
Крім того, позивач також не спроможний належними чином оформити свої спадкові права, через неможливість підтвердження родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , так як у свідоцтві про народження останньої прізвище її матері зазначене « ОСОБА_4 », тоді як у свідоцтві про смерть її прізвище зазначене як « ОСОБА_5 » що вбачається з копії свідоцтва про смерть, копії повторного свідоцтва про народження (а.с.8,12).
Між тим, родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ), щодо їх кровної спорідненості повністю підтверджені матеріалами справи.
Як вбачається з копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася « ОСОБА_13 » (в російському варіанті) і матір'ю записана « ОСОБА_14 » (в російському варіанті) (а.с.12).
Відповідно до копії повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 - 14 листопада 1952 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб і після реєстрації шлюбу остання змінила своє прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_9 » (а.с.22).
Позивач також не спроможний належними чином оформити свої спадкові права, через неможливість підтвердження факту реєстрації шлюбу між його батьками ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) та ОСОБА_7 , оскільки у повторному свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_3 після державної реєстрації шлюбу прізвище батька зазначено « ОСОБА_8 », прізвище матері зазначене як « ОСОБА_9 », а згідно свідоцтв про смерть останніх « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_11 », що вбачається з копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , копії повторного свідоцтва про шлюб, копії свідоцтва про смерть ОСОБА_7 (а.с.16, 22, 23).
Про те, факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ), повністю підтверджені матеріалами справи.
Судом встановлено, що 14 листопада 1952 року ОСОБА_7 уклав шлюб з ОСОБА_6 , який було зареєстровано виконавчим комітетом Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області, при цьому прізвище чоловіка після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_8 », дружини « ОСОБА_9 », що вбачається з копії свідоцтва про шлюб (а.с.22)
Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 - ІНФОРМАЦІЯ_5 народився « ОСОБА_15 » (в російському варіанті), його батьком записаний « ОСОБА_16 » (в російському варіанті), матір'ю « ОСОБА_17 » (в російському варіанті) (а.с.15).
Згідно копії паспорта серії НОМЕР_5 виданого Буринським РВ УМВС України в Сумській області 24.12.2001 року - ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1 (а.с.24-25).
Відповідно до п.1), п.4) ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та факту реєстрації шлюбу.
Таким чином, даючи оцінку вищенаведеним доказам та здійснивши системний аналіз норм, що застосовуються до вказаних вище правовідносин, суд вважає, що покійна ОСОБА_3 є рідною дочкою покійної ОСОБА_2 та доведеним той факт, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 дійсно перебували у зареєстровану шлюбі.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи, фактичні обставини справи, а також те, що позивач не може скористатись в повному обсязі своїм правом власності на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, при цьому визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов доведений і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 206, 247, 258, 259, 265, 268, 293, 315, 354 ЦПК, ст.ст.1222 ч.1, 1265, 1269, 1270, 1272 ч.3 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та про встановлення юридичних фактів реєстрації шлюбу та родинних відносин задовольнити повністю.
Встановити факт про те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 88 років в селі Піски Буринського району Сумської області була рідною дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Свеса Ямпільського району Сумської області у віці 98 років.
Встановити факт про те, що 14.11.1952 року між ОСОБА_7 , минуло 26 років, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_18 , минуло 22 роки, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано шлюб виконавчим комітетом Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області, актовий запис №21, про що видане повторне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), додатковий строк для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 - два місяці з моменту набрання цим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: