нп 2-а/490/45/2019 Справа № 490/2288/19
Центральний районний суд м. Миколаєва
01 жовтня 2019 р. м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі
Головуючого судді - Черенкової Н.П.,
при секретарі - Янкевич В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 141083 від 03.03.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою від 18.03.2019 року даний позов залишений без руху.
В уточненій позовній заяві, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав наступне.
Правил Дорожнього руху не порушував, рухаючись по проспекту Богоявленському 234-в, оскільки правопорушення у вигляді проїзду на заборонений сигнал світлофору могло мати місце лише у випадку часткового проїзду другорядної дороги на перехрещувань проїзну частину проспекту Богоявленському, однак зупинив автомобіль на відстані 4-5 метрів від перехрестя і почав рух лише дочекавшись дозвільного сигналу світлофору.
Окрім того, були порушені правові механізми щодо дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки не забезпечено всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи чим порушено вимоги ст. 245 КУпАП. Окрім того, відповідачем порушені вимоги ст.ст.251,283 КУпАП.
Ухвалою від 14.05.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
27.08.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі.
При цьому, зазначено, що було встановлено факт порушення Правил дорожнього руху, а саме водій автомобіля FORD Mondeo з державним номером НОМЕР_1 , рухаючись по проспекту Богоявленському поблизу будинку 234-в, здійснив проїзд (поворот ліворуч) на забороняючий сигнал світлофору, а саме-червоний, чим порушив вимоги п. 8.7.3 е) ПДР України.
Факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення, а також відеозаписом із стаціонарного відео реєстратора, який встановлено в автомобілі патрульних.
При цьому, відповідач вважав, що були дотримані вимоги ст.285,33, 251,252,283 КУпАП .
Відповідальність за дане правопорушення передбачена ст.122 ч.2 КУпАП.
12.09.2019 року ОСОБА_1 направлено до суду відповідь на відзив, в якому вказав наступне.
Відповідачем викривлені фактичні обставини події, так як вказано, що він, рухаючись по проспекту Богоявленському 234-в, здійснив проїзд ( поворот ліворуч) на червоний сигнал світлофору, проте, він виїхав з паркувального майданчика торгівельного центру «Епіцентр К», розташованого у місті Миколаєві по проспекту Богоявленському, 234-в, прослідував до виїзду на проспект Богоявленський, де правомірно зупинився на жовтий колір світлофору, та, дочекавшись увімкнення зеленого сигналу світлофору, виїхав на проспект Богоявленський, повернув наліво, набрав необхідну швидкість і почав рух у напрямку Корабельного району м. Миколаєва.
Сама постанова, хоча й винесена компетентною службовою особою, та в межах своїх повноважень, сама по собі не є доказом факту скоєння правопорушення, та є суб'єктивною оцінкою ситуації відповідною службовою особою, тоді як об'єктивність базується на доказах та фактичних даних ( ст.251 КУпАП та ст.72 КАС України ).
Викладений висновок позивача відповідачем не спростовано.
Позивач до судового засідання неп з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце його повідомлений належним чином, про що свідчить розписка.
Судом постановлено про розгляд справи у відсутності сторін, що відповідає приписам ст.229 КАС України.
Обставини справи, встановлені судом.
Згідно постанови серії НК № 141083 від 03.03.2019 року, ОСОБА_1 , керував автомобілем марки FORD Mondeo, номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись по проспекту Богоявленському ,234-в, здійснив проїзд на забороняючий червоний сигнал світлофору, чим порушив п.п.8.7.3.е Правил Дорожнього Руху України, та скоїв правопорушення, передбачене ст.122 ч.2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425грн.
У графі 8 постанови, яка передбачає залучення матеріалів, не міститься даних про їх наявність. Надана позивачем постанова не містить роз'яснення прав ст.268 КУпАП та статті 63 Конституції України.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
За змістом статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1-129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
В свою чергу, ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Ст. 277 КУпАП передбачено строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено. Так, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
В свою чергу, статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Крім того, ст. 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно частини другої статті 122 КУпАП відповідальність настає в разі порушення правил проїзду перехресть, проїзд на заборонений сигнал світлофору.
Суд звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові відсутні посилання на докази, які свідчать про наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, та якого саме порушення ПДД, та на підставі яких особа, яка винесла постанову, дійшла висновку про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
При цьому, частиною 3 статті 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: 1) дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; 2) транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); 3) технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); 4) розмір штрафу та порядок його сплати; 5) правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; 6) відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
В даному випадку оскаржувана постанова не містить відомостей ані про відеозапис, яким зафіксовано факт вчинення правопорушення, ані про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), як то передбачено п. 3 ч. 3 ст. 283 КУпАП.
Згідно правового висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 15.11.2018 року (справа №524/5536/17), відеозапис, поданий на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у разі, якщо оскаржувана постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Однак, жодного доказу відповідачем не надано.
Відповідно до статті 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За такого, суд вважає,що відповідачем не надані докази скоєння позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.122 ч.2 КУпАП та є такою, що не відповідає вимогам закону.
При цьому, наданий відеозапис не фіксує правопорушення, передбачене п.8.7.3.е Правил Дорожнього Руху України , а саме проїзд на забороняючий червоний сигнал світлофору, та не спростовує пояснень позивача.
Таким чином, враховуючи доводи позивача про відсутність в його діях порушень Правил, не спростування їх відповідачем, виходячи із принципу «поза розумним сумнівом», з огляду на все вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 272, 286, КАС України , суд , -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії НК № 141083 від 03.03.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП з накладенням штрафу у сумі 425грн.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду або через Центральний районний суд. м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 01.10.2019 року.
Суддя : Черенкова Н.П.