Справа № 488/1975/18
Провадження № 1-кс/488/1459/19
04.10.2019 року
Слідчий суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
представниці заявника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову слідчого Корабельного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про закриття кримінального провадження,
Заявник звернувся із відповідною скаргою, в якій просить скасувати постанову слідчого Корабельного ВП ГУ НП в Миколаївській області від 28 травня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12018150050000801.
Обґрунтовуючи скаргу, заявник зазначає, що 19 квітня 2018 року слідчим ОСОБА_4 його заява була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст.190 ч.1 КК України, та розпочато досудове розслідування. За час досудового розслідування слідчим не виконано жодної дії, спрямованої на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин злочину, слідчий в своїй постанові невірно обчислив строки досудового розслідування для злочину невеликої тяжкості, зазначивши строк у 6 місяців, протягом якого жодній особі не повідомлено про підозру з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Фактично єдиним мотивом для закриття провадження став сплив річного строку досудового розслідування.
Представник заявника в судовому засіданні підтримала скаргу з мотивів, які в ній викладені, наполягала на її задоволенні.
Слідчий в судове засідання не з?явився, про дату, час і місце судового розгляду сповіщався завчасно, заяви про намір брати участь у судовому розгляді не надав. В порядку ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарги проводився у відсутність слідчого.
Заслухавши пояснення особи, яка брала участь у судовому розгляді, дослідивши письмові докази, матеріали кримінального провадження № 12018150050000801 від 19 квітня 2018 року, слідчий суддя доходить висновку, що доводи скарги заслуговують на увагу.
У відповідності до ч.1 ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Разом з тим, з матеріалів досудового розслідування недвозначно вбачається, що заявник як фінансова установа поза його волею шляхом шахрайських дій двох своїх працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був позбавлений майна у виді грошових коштів на суму 81 456 грн. 21 коп.
Зважаючи на сучасний рівень розвитку електронних технологій, систем он-лайн-банкінгу, факти незаконного списання грошових коштів з рахунків встановлюються достатньо швидко і без особливих труднощів.
Банк надав органу досудового розслідування акт тематичної перевірки від 02 квітня 2018 року (іншими словами, акт ревізії) з детальним описом банківських операцій, які мають ознаки шахрайських чи принаймні сумнівних.
Ч.4 ст.38 КПК України вимагає від органу досудового розслідування застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Натомість слідчий обмежився лише отриманням ухвал слідчого судді про тимчасовий доступ до банківських документів (тобто тих, які Банк сам був готовий надати), протягом травня-червня 2018 року реалізував дані ухвали, і з того часу припинив проведення будь-яких слідчих дій у кримінальному провадженні.
Це є тим більш дивним, що в Корабельному районному суді м.Миколаєва вже перебуває кримінальна справа щодо ОСОБА_5 про заволодіння нею грошовими коштами цього ж Банку за іншими фактами.
Як зазначає ч.5 ст.110 КПК України, постанова слідчого складається, у тому числі, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
На жаль, єдиним мотивом для прийняття рішення про закриття провадження стало закінчення річного строку досудового розслідування, що не може не викликати обурення, оскільки в такому разі стане можливим виправдовувати будь-яку бездіяльність органів правопорядку завершенням строків.
При цьому, в ході досудового розслідування, якщо таке відбувалося, слідчим проведений самий мінімальний обсяг слідчих дій, направлених на отримання документів, втім жодної юридичної оцінки їм не надано, спеціалісти або експерти до розслідування не залучалися.
Жодна особа, в тому числі і ті, на які вказав Банк як на причетних до правопорушення, не були допитані з приводу зазначених фактів, що також не додає повноти та всебічності досудовому розслідуванню.
Зміст постанови слідчого є внутрішньо суперечливим і щодо обчислення строків досудового розслідування.
За викладених обставин слідчий суддя приходить до думки, що проведене досудове розслідування не відповідає навіть мінімальним вимогам ефективності, встановленим ч.4 ст.38 КПК України, оскільки орган досудового розслідування самоусунувся від виконання обов'язків, покладених на нього ст.40, ст.41 КПК України, а тому прийняте рішення про закриття провадження підлягає скасуванню внаслідок його незаконності, необґрунтованості та очевидної поспішності.
Керуючись ст.ст.303, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити.
Постанову слідчого Корабельного ВП ГУ НП України у Миколаївській області від 28 травня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12018150050000801 скасувати, а провадження - направити для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1