Справа № 477/3405/13-к
Провадження № 1-кп/488/25/19 р.
30.09.2019 року Корабельний районний суд міста Миколаєва
в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_8 ,
захисників адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Миколаєві матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом відносно,-
ОСОБА_5 за п. 1,7,12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_7 за п. 1,7,12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_6 за п. 1,7, 12 ч.2 ст. 115 КК України, -
Прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , посилаючись на те, що наявний ризик, передбачений статтею 177 КПК України, такий як, можливість переховування обвинувачених від органу досудового розслідування і суду, не зменшився.
Захисник ОСОБА_9 та її підзахисний ОСОБА_13 проти клопотання прокурора заперечували; посилаючись на те, що названий прокурором ризик зі спливом часу та тривалим перебуванням обвинуваченого під вартою не існує, обвинувачений має хронічні захворювання, потребує проходження лікування, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки - постійне місце проживання, родину та троє неповнолітніх дітей, просили змінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_11 , його підзахисний ОСОБА_7 , посилаючись на недоведеність прокурором зазначеного ним ризику, тривалістю перебування обвинуваченого під вартою, міцністю його соціальних зв'язків, просили змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_10 , яку підтримав обвинувачений, звернулась до суду із клопотанням про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу з застави на особисте зобов'язання, в обгрунтування якого зазначила, що ризик переховування обвинуваченого від прокурора та суду на даний час не має місця, оскільки з часу звільнення обвинувачений від суду не ухиляється, офіційно працевлаштувався, за час перебування під вартою до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки. Окрім того, оскільки стан здоров'я бабусі обвинуваченого - ОСОБА_14 на даний час суттєво погіршився, вона страждає на ураження головного мозку, потребує медикаментозного лікування, на що необхідні значні грошові кошти, просить суд, якщо суд не віднайде підстав для зміни запобіжного заходу, зменшити розмір застави до 100 000 грн.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_7 під вартою, виходячи із наступного:
ОСОБА_13 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, який характеризуються великою суспільною небезпекою, бо вчинений стосовно трьох осіб, яким було заподіяно смерть, з хуліганських мотивів та за попередньою змовою групою осіб; санкція інкримінованого обвинуваченим правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, тобто суд приймає до уваги тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання їх винуватими. Злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , поміж іншого, кваліфіковано, як вчинений обвинуваченими за обтяжчуючих обставин - у стані алкогольного сп'яніння.
Встановлено також, що обвинувачені ОСОБА_13 та ОСОБА_7 до затримання офіційно не працювали, постійного та стабільного джерела прибутку не мали.
Вищевикладені обставини в достатній мірі обгрунтовують ризик ухилення обвинувачених від суду.
Вказане, на думку суду, свідчить про те, що, незважаючи на те, що у обвинувачених є постійне місце проживання, вони вперше притягуються до кримінальної відповідальності, потребують медичного лікування від маючих місце хронічних захворювань, мають неповнолітніх дітей, застосування до них менш суворого запобіжного заходу, може призвести до того, що вони можуть переховуватися від суду.
Враховуючи, що судовий розгляд до спливу терміну тримання обвинувачених під вартою не завершений, а, принаймні, один з ризиків, зазначених прокурором, продовжує мати місце дотепер, колегія суддів погоджується із доводами клопотання про необхідність продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обох випадках, оцінюючи баланс між правом особи на свободу та суспільні інтереси безпеки, колегія суддів схиляється до думки, що саме суспільні інтереси безпеки з урахуванням особливої тяжкості інкримінованих правопорушень, репутації обвинувачених та наявного ризику мають пріоритет.
При цьому суд нагадує, що, незважаючи на тяжкість обвинувачення, ухвалою від 20.03. 2019 року обвинуваченим на їх прохання визначена застава, розмір якої наближений до мінімального порогу. У такий спосіб суд надав обвинуваченим можливість для звільнення на період судового провадження.
Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_10 про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу з застави на особисте зобов'язання або зменшення розміру застави до 100 000 грн. суд приходить до наступного:
встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, який, поміж іншого, кваліфіковано, як вчинений за обтяжчуючих обставин - у стані алкогольного сп'яніння; обвинувачений на час затримання офіційно не був працевлаштований.
На думку суду, у сукупності тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, та відомості, що характеризують його особу, незважаючи на наявність у нього постійного місця проживання та з часу звільнення з під варти- роботи, відсутність судимостей, свідчить про те, що ризик, врахований судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - переховування від суду, продовжує існувати, а тому, в разі застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, він зможить вчинити спробу переховуватися від суду.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Судом відносно обвинуваченого визначений розмір застави наближений до мінімального порогу, встановленого абзацом 3 частини 5 статті 182 КПК України у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 192 100 грн.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 та обставини, за яких його було скоєно, дані про особу обвинуваченого та встановлений судом ризик, передбачений статтею 177 КПК України, підстав для зміни запобіжного на особисте зобов'язання відносно обвинуваченого чи для зменшення розміру застави, суд не вбачає.
Клопотання захисника не обгрунтоване та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 183, 331 КПК України, суд,-
Задовольнити клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою до 29.11.2019 року (включно).
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою до 29.11.2019 року (включно).
У клопотанні захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченим на домашній арешт - відмовити за необгрунтованістю.
У клопотанні адвоката ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання чи про зменшення розміру застави - відмовити за необгрунтованістю.
Копію ухвали направити начальнику СІЗО м. Миколаєва.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 року, ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3