Справа № 487/3236/19
Провадження № 1-кс/487/7547/19
20.09.2019 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району м. Миколаєва клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Заводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,-
Старший слідчий Слідчого відділу Заводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 26.10.2019 року включно.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. 29.04.2019 року слідчим суддею Заводського районного суду м. Миколаєва до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. 25.07.2019 року слідчим суддею Заводського районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою, який закінчується 22.09.2019 року.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.07.2019 року продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженню до 26.10.2019 року.
На теперішній час закінчити досудове розслідування не виявляється можливим, оскільки необхідно провести наступні слідчі дії: отримати та долучити до матеріалів висновки молекулярно-генетичних експертиз; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження; виконати вимоги ст. 290 КПК України.
На даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримував, просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою, посилаючись на те, що обвинувачення грунтується лише на припущеннях.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою заперечував, просив обрати підозрюваному запобіжний захід у виді домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю, обґрунтовуючи свою позицію тим, що підозрюваний ОСОБА_5 має зареєстроване місце проживання у Вознесенському районі. Крім того, обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді домашнього арешту дасть останньому можливість проходити лікування, оскільки в умовах СІЗО ОСОБА_5 не надаються медичні послуги у зв'язку з відсутністю лікаря.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як вказано в ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).
Встановлено, що Заводським ВП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019150030001674 від 25.04.2019, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.04.2019 року приблизно о 21.00 год., точного часу на даний час не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи неподалік будинку №40 по вул. Крилова в м. Миколаєві, побачив ОСОБА_7 . В подальшому на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків до останнього, ОСОБА_5 підбіг до ОСОБА_7 та наніс йому один удар кулаком в область обличчя. В результаті вказаних дій між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 розпочалась бійка, в ході якої у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на вбивство ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 дістав гострий предмет, який зберігав при собі, та наніс ним один удар в область грудної клітини зліва, в результаті чого у ОСОБА_7 утворились тілесні пошкодження у вигляді сліпого колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням серця. В подальшому ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень помер. Згідно виписки про причину смерті ОСОБА_7 , смерть останнього настала в результаті проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням серця, що супроводжувалось внутрішньо-плевральною кровотечою.
26.04.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
29.04.2019 року слідчим суддею Заводського районного суду м. Миколаєва до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. 25.07.2019 року слідчим суддею Заводського районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою, який закінчується 22.09.2019 року.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.07.2019 року продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженню до 26.10.2019 року.
Наведені в клопотанні слідчого відомості свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вищевказаному злочині підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, зокрема, данними протоколів огляду місця події від 25.04.2019 р., 26.04.2019 р., протоколу огляду трупа від 26.04.2019 р., довідки про причини смерті ОСОБА_7 , протоколів обшуку від 26.04.2019 р., всиновку експерта №1075, протоколів допиту свідка ОСОБА_8 та пред'явленням для впізнання і слідчого експерименту за його участі, протоколів допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: в умисному убивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині. Санкція даної статті КК України встановлює покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, постійного місця проживання в м. Миколаєві, де здійснюється досудове розслідування, не одружений, утриманців не має, раніше судимий.
Слідчий суддя вважає, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу, не зменшилися та є достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи ступень тяжкості злочину і наступного покарання, яке загрожує в разі доведення його вини, може намагатися переховуватися від органів досудового розслідування і суду, а тому наявні ризики, передбачені п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, характер та спосіб вчинення підозрюваним ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, що вчинений із поєднанням насильства, дає підстави вважати, що останній, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки особисто з ними знайомий. За такого, продовжує існувати ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, існує ризик того, що підозрюваний будучи раніше засудженим за вчинення ряду тяжких майнових злочинів поєднаних із спричиненням насильства, ніде офіційно не працевлаштований, постійного офіційного джерела доходів не має, може скоїти нове кримінальне правопорушення.
Таким чином, обставини, на які посилається слідчий в клопотанні та прокурор у судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що заявлені раніше ризики не зменшились і для їх запобігання, застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу є безпідставним.
Під час розгляду клопотання слідчого, відповідно до вимог ч.3 ст. 199 КПК України, встановлено обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування, оскільки для завершення розслідування у провадженні необхідно провести ряд слідчих дій та прийняття процесуальних рішень, а саме: отримати та долучити до матеріалів висновки молекулярно-генетичних експертиз; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження; виконати вимоги ст. 290 КПК України.
За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків і т.і.), ступень суспільної небезпечності, які несуть в собі злочинні діяння, направлені проти людського життя, що є найвищою соціальною цінністю, слідчий суддя вважає, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування в кримінальному провадженню, є тримання під вартою.
Наведені захисником дані про особу підозрюваного не зменшують існуючи ризики і не можуть слугувати підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 199, 376 КПК України,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 26.10.2019 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти дні з дня її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошений 23.09.2019 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1