Справа № 310/3660/19
2/310/1825/19
Іменем України
(заочне)
20 вересня 2019 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Мариніна О.В.
при секретарі Артьоменко Д.О.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 310/3660/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мотивуючи тим, що вона є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою з 2015 року зареєстрована відповідач - її колишня невістка. У 2017 році син з ОСОБА_2 розлучились, вона зібрала свої речі та виїхала з будинку та до теперішнього часу не поверталась. Відповідач витрат на утримання квартири не несе, комунальні послуги не сплачує та реєстрація відповідача у належному їй домоволодінні створює перешкоди у здійсненні прав власника. Просила визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування домоволодінням, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засідання позивач позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, просить їх задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Про слухання справи повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України» відзиву, заяв про розгляд справи за її відсутності чи про відкладення слухання справи не надала. Тому суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Представник третьої особи надав заяву про проведення розгляду за його відсутності.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вислухавши позивача, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджено копією свідоцтва про право власності, копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Згідно з довідкою відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бердянської міської ради № 7782 від 13.05.2019 року місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказане також підтверджується інформацією з реєстру територіальної громади Бердянської міської ради, наданої суду відділом реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бердянської міської ради.
Факт не проживання відповідача у вказаному будинку також підтверджується показами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що відповідачка є колишньою дружиною її двоюрідного брата ОСОБА_4 Близько 2 років тому вони розлучились та ОСОБА_5 більше не проживає по АДРЕСА_1 . Де вона проживає зараз не знає, причини розлучення їй невідомі.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що проживає разом із матір'ю по АДРЕСА_1 . Раніше за вказаною адресою проживала його дружина - ОСОБА_2 Після розлучення вона зібрала речі та поїхала, де вона тепер живе йому невідомо, бачив її близько року назад в місті.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Статтею 156 ЖК Української РСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач більше одного року без поважних причин не проживає у домоволодінні ОСОБА_1 Іншої домовленості між відповідачем та позивачем щодо користування житлом судом не встановлено.
Враховуючи, що суду не надано доказів щодо розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , суд дійшов до висновку про необхідність застосування до даного спору положень ст. 405 ЦК України, оскільки не доведено те, що ОСОБА_2 більше не є членом родини позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.
З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що є усі правові підстави для визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.405 ЦК України, ст. ст. 263-265, 280-289 ЦПК України, суд -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дата складення повного судового рішення 03.10.2019 року.
Суддя Бердянського міськрайонного суду
Запорізької області О. В. Маринін