Справа № 309/1037/19
Провадження № 2/309/940/19
25 вересня 2019 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Кемінь В.Д.
з участю секретаря судового засідання Плиска Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Посилається на те, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб 27.05.2008 року за актовим записом №97 у Хустському районному відділі РАЦСу. Від їхнього шлюбу народилося троє дітей, які в теперішній час знаходиться на повному утриманні та вихованні біля неї. За останній час відносини між нею та відповідачем погіршилися, відповідач не проживає разом із ними, матеріально дітей не підтримує та подав позов про розірвання шлюбу, який знаходиться на розгляді Хустського районного суду. Відповідач кошти на утримання дітей не надає, матеріально не допомагає, хоча є суб'єктом підприємницької діяльності, однак який розмір цих доходів їй невідомо. Також інших утриманців відповідач не має, а тому в змозі сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі половини від усіх видів заробітку (доходів) на кожну дитину щомісячно.
Під час розгляду справи адвокат позивачки Мацола А.В. подавала заяву про збільшення позовних вимог та уточнення способу і розміру аліментів, що просила позивачка стягувати з відповідача. У заяві про збільшення позовних вимог представник позивачки просила визначити для стягнення розмір аліментів у твердій грошовій сумі на кожну дитину щомісячно по 3500 гривень. Такий розмір просила визначити, враховуючи надані відомості з Головного управління ДФС України в Закарпатській області про суми задекларованих доходів, які не є стабільними, та за минулий період були значними за рахунок реалізації відповідачем нерухомого та рухомого майна.
Крім того, вона знаходитися у відпустці по догляду за дитиною - сином ОСОБА_6 05.09.2017 року до досягнення сином трьохрічного віку, не працює, а тому має право на грошове утримання від відповідача. Просить стягувати з відповідача аліменти на її користь у твердій грошовій сумі по 1500 гривень щомісячно, до досягнення дитиною трьохрічного віку.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, її представник ОСОБА_7 подала заяву, в якій просить суд справу слухати у їхній відсутності, вимоги викладені у заяві про збільшення позовних вимог підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади України (Хустський районний суд, від 29.07.2019 року) про його виклик до суду, однак про причини неявки суд не повідомляв. Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_2 23.07.2019 року надсилав на адресу суду відзив на позов, в яком позовні вимоги визнав частково, і погоджувався на стягнення аліментів на користь відповідачки для утримання дітей в розмірі по 1200 гривень, на кожну дитину. Просив суд врахувати вказані у відзиві обставини, за яких він реалізував об'єкти нерухомості щоб сплатити позивачці кошти за частку у спільному майні подружжя. За видом підприємницької діяльності він є підприємцем 2 категорії і має мінливі доходи, тому відображені ним доходи вказані Головним управління ДФС України в Закарпатській області є мінливими і їх розмір був значним через реалізацію майна. В задоволенні решти позовних вимог просив суд відмовити.
У відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення, відновлення провадження, надання строку на примирення, тощо) судом не проводилось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що збільшені позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні судом встановлено, що сторони проживали у шлюбі зареєстрованому 27.05.2008 року за актовим записом №97 у Хустському районному відділі РАЦСу. Закарпатської області. Від шлюбу у них народилося троє дітей: донька ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_3 яких утримує та виховує позивачка.
З матеріалів справи вбачається що відповідач батьківські зобов'язання по утриманню малолітніх дітей належно не виконує. На час розгляду справи в суді встановлено, що відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, отримує мінливі доходи, з яких може сплачувати аліменти на утримання дітей. Підтвердженням таких обставин є надана на вимогу суду інформація з ГУ ДФС у Закарпатській області листом №13515/10/07-16-08-00-10 від 10.06.2019 р. про розмір задекларованих доходів ОСОБА_2 за 2018 рік. Тому, суд має всі підстави для вирішення питання про розмір аліментів, що повинні стягуватися з відповідача відповідно до порядку визначеного ст.184 СК України, встановивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статей 3,27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей».
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України є одним з головних конституційних обов'язків. Такий обов'язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ст.ст.75,80,84 СК України, дружина (чоловік) повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той з подружжя, який є непрацездатний, або потребує матеріальної допомоги. Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого подружжя, або у твердій грошовій сумі. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до Закону України від 17.05.2017 року № 2037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів": п. 2 статті 182 СК України було викладено у наступній редакції «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не надає матеріальне утримання своїм дітям, враховуючи матеріальне становище дітей, які потребують значних коштів на забезпечення їх всім необхідним та для їх належного розвитку, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, який є працездатний, отримує значний мінливий дохід, інших утриманців не має, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 слід щомісячно стягувати на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 3500 гривень щомісячно, на кожну дитину до досягнення ними повноліття та на утримання дружини у розмірі 1500 гривень щомісячно до досягнення сином ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . трирічного віку.
Згідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору. У зв'язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 768,40 гривень.
Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 4,5,81,247,274,277,263-265,280-282 ЦПК України, ст.ст.75,80,84,181, 182,184 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 3500 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.04.2019 року до досягнення дітьми повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дружини до досягнення малолітнім ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 трьох річного віку в розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи з 01.04.2019 року.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_1 на користь держави 768,40 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Хустського
районного суду: Кемінь В.Д.