Справа № 307/2342/19
Провадження № 1-кп/307/716/19
04 жовтня 2019 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря с/з ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, з загальною середньою освітою, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 09 липня 2019 року близько 23 години 00 хвилин, знаходячись на території подвір'я адмінприміщення Тячівської районної лікарні біля терапевтичного відділення, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, маючи намір на заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу підійшов до припаркованого велосипеда синього кольору, яким розпоряджається та користується ОСОБА_5 та, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав вище вказаний велосипед, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1 866, 66 гривень.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся та пояснив, що викрадений велосипед він потерпілій повернув, потерпіла претензій до нього немає. Просить його суворо не судити.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 повернув їй викрадене майно, претензій до нього немає. Просить призначити обвинуваченому покарання відповідно до вимог діючого законодавства не пов'язаного з позбавленням волі.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що згідно із ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який винним себе визнав в повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, характеризується по місцю проживання позитивно, потерпілій повернув викрадене майно, потерпіла претензій до нього немає.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує дані про його особу, визнання ним своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину та ті обставини, що він по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимий, і з огляду на вищенаведені обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства з обранням йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і таке покарання буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Стягнути з ОСОБА_4 471,03(Чотириста сімдесят один гривень 03 копійок) гривень судових витрат за проведення судової експертизи.
Речові докази відсутні. Цивільного позову по справі не заявлено.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ст. ст. 373-375 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити ОСОБА_4 за ч. 1 ст.185 КК України покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (Вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_4 471,03(Чотириста сімдесят один гривень 03 копійок) гривень судових витрат за проведення судової експертизи.
На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Згідно ст. 376 ч.6 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуюча суддя : ОСОБА_1