Справа № 306/1581/19
Провадження № 2/306/636/19
03 жовтня 2019 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі :
головуючого - судді : Вінер Е.А.
з секретарем : Фалес Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сваляві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеркеш Україна”( адреса: м.Ужгород, вулиця Швабська,17, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 39000364) до ОСОБА_1 ( зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості
Представник товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеркеш Україна” (далі ТОВ “Інтеркеш Україна”) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Посилається на те, що 25 жовтня 2017 року між ТОВ «Інтеркеш Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8- 13493, відповідно до якого відповідач отримала грошові кошти в розмірі 3000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0,35 % від суми кредиту щоденного нарахування, що становить 127,75% річних. Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджено його підписом на кредитному договорі та видатковому касовому ордері 25 жовтня 2017 року. Згідно з умовами договору, кредитні кошти відповідачу було надано строком на 365 календарних днів з кінцевим строком повернення 25жовтня 2018 року. Проте відповідач порушує умови договору, в добровільному порядку не повертає кошти згідно умов договору, у зв'язку з невиконанням зобов”язання станом на 29 липня 2019 року заборгованість складає 15813,56 гривень, які просить стягнути з відповідача та судові витрати по справі, а саме судовий збір в розмірі 1921,00 гривень та витрати пов”язані з досудовим врегулюванням повернення заборгованості в розмірі 300,00 гривень.
Представник ТОВ «Інтеркеш Україна» надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задоволити (а. с. 34).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з”явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином за місцем реєстрації (а.с.37-39), про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов від неї не надходило.
У зв”язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що між сторонами існують правовідносини, які повинні регулюватися нормами зобов”язального права.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 25 жовтня 2017року звернулася до ТОВ “Інтеркеш Україна” з заявою № 8-13493 щодо отримання кредиту в розмірі 3000,00 гривень для власного користування (а.с. 12).
25 жовтня 2017 року між ТОВ «Інтеркеш Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8-13493, відповідно до якого відповідач отримала грошові кошти в розмірі 3000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0,35% щоденного користування, що складає 127,75% річних на 365 календарних днів. Строк дії договору з 25 жовтня 2017 року по 25 жовтня 2018 року (а. с. 13). Видатковим касовим ордером від 25 жовтня 2017 року стверджується, що ОСОБА_1 було видано кредитні кошти в розмірі 3000,00 гривень (а.с.14).
Згідно п.п. 4.1, 4.2 кредитного договору позичальник зобов”язується погашати кредит та сплачувати проценти в порядку визначеному цим Договором.
Відповідно до умов Договору ОСОБА_1 не сплатила кошти за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 29 липня 2019 року становить 15813,56 гривень та складається з тіла кредиту в розмірі 2557,76 гривень; нараховані відсотки в розмірі 4397,86 гривень; нарахована пеня в розмірі 8837,94 гривень, що підтверджується довідкою розрахунком заборгованості за кредитним договором № 8-13493 від 25 жовтня 2017 року (а. с. 21-28).
Відповідачу неодноразово надсилалися досудові вимоги про добровільне погашення
заборгованості за кредитним договором №8- 13493 від 25 жовтня 2017 року (а.с. 18-20).
Відповідно до вимог ст. ст. 526,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, тобто відповідно до умов договору у вказаний у договорі строк.
Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
ТОВ “Інтеркеш Україна” свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, у встановленому договором розмірі, однак відповідач від виконання своїх зобов'язань ухиляється.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання відповідно до статті 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідачем не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за договором №8-13493 від 25 жовтня 2017 року в розмірі 2557,76 грн. - тіло кредиту, 4397,86 грн. - нараховані відсотки, 8837,94 грн. -нарахована пеня, що в сумі складає 15793,56 а не 15813,56 гривень.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн., а тому підлягає стягненню з відповідача.
В задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат, пов”язаних з досудовим врегулюванням повернення заборгованості в розмірі 300,00 гривень необхідно відмовити, оскільки позивачем, не доведено та не надано суду жодних доказів понесення витрат саме в такому розмірі.
Керуючись ст. ст. 13, 81, 95,1 41, 258, 259, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 536, 610, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеркеш Україна” (адреса: м.Ужгород, вулиця Швабська,17, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 39000364) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Мукачівським МВ УМВС України в Закарпатській області, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 ) заборгованість за договором № 8-13493 від 25 жовтня 2017 року в розмірі 15793,56 грн. (п”ятнадцять тисяч сімсот дев”яносто три гривень) 56 коп., з якої: 2557,76 грн. (дві тисячі п”ятсот п”ятдесят сім гривень) 76 коп. - тіло кредиту, 4397,86 грн. ( чотири тисячі тристо дев”яносто сім гривень) 86 коп. - нараховані відсотки, 8837,94 грн. (вісім тисяч вісімсот тридцять сім гривень) 94 коп. - нарахована пеня на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеркеш Україна” (адреса: м.Ужгород, вулиця Швабська,17, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 39000364, р/р № НОМЕР_3 в ПАТ КБ “Приватбанк”, код банку 312378).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Мукачівським МВ УМВС України в Закарпатській області, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 ) 1921,00 (одна тисяча дев”ятсот двадцять одну гривню) сплаченого судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеркеш Україна” (адреса: м.Ужгород, вулиця Швабська,17, Закарпатської області, р/р НОМЕР_3 в ПАТ КБ “Приватбанк”, код банку 312378). В решті вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Свалявський районний суд Закарпатської області.
Повний текст рішення складено 03 жовтня 2019 року.
РАЙОННОГО СУДУ Е.А.ВІНЕР