Справа № 750/8902/19
Провадження № 2-а/750/211/19
03 жовтня 2019 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Логвіної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Смик Сергія Юрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
позивач звернувся до суду з позовом та просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 25.04.2019, мотивуючи свої вимоги тим, що він не порушував Правила дорожнього руху України, постанову складено з порушенням положень КУпАП України та виклад обставин справи про адміністративне правопорушення не відповідає дійсності, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 15.08.2019 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
25.04.2019 поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Смик Сергієм Юрійовичем було винесено постанову про адміністративне правопорушення, згідно якої 25.04.2019 о 19-35 год. на а/д м-05 Київ-Одеса 78 км, водій керував т/з поза населеним пунктом із не увімкненим ближнім світлом фар під час перевірки не було виявлено поліс ОСЦПВ наземних транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.1 Г ПДР України, у зв'язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
За приписами ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В силу ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
В постанові у справі про адміністративне правопорушення серії НК №005626 від 25.04.2019 є посилання на вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого КУпАП, а саме керування т/з поза населеним пунктом із не увімкненим ближнім світлом фар.
Проте, інспектором не надано суду жодного доказу, який підтверджує вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого КУпАП, за яке його було зупинено інспектором поліції.
Таким чином, вчинення позивачем первісного адміністративного правопорушення передбаченого КУпАП не підтверджено жодним доказом.
Згідно ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII (в редакції чинною на 06.10.2015р.) встановлено, що водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У відповідності до 21.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року N 1961-IV (станом на 09.12.2015р.) контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється у тому числі відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, оскільки поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Смик Сергієм Юрійовичем не зафіксовано зі сторони позивача будь-яких порушень правил дорожнього руху, а також в даному випадку не оформлялись матеріали дорожньо-транспортної пригоди, а тому вимога інспектора про пред'явлення полісу (сертифікату) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є неправомірною.
Статтею 280 КУпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. В ній зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 даної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування, не надано до суду належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтвердили факт порушення позивачем вимог ПДР, а відповідно скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, є недоведеним, тому притягнення останнього до адміністративної відповідальності шляхом винесення спірної постанови не може вважатися законним і обґрунтованим, внаслідок чого, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як протиправна.
Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.04.2019, якою ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.126 КУпАП України, підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст. ст. 77, 241-246, 286 КАС України, ст. 215 КУпАП, суд
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серії НК №005626 поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Смик Сергія Юрійовича (м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 18-А) про притягнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмово провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: