справа № 732/1145/19
провадження № 1-кп/732/117/19
про продовження строку тримання під домашнім арештом
03 жовтня 2019 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області в складі :
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
законного представника
неповнолітньої потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Городня кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 КК України,
У провадженні Городнянського районного суду Чернігівської області знаходиться кримінальне провадження № 12019270110000114 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 КК України.
Слід зазначити, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 обрано у підготовчому судовому засіданні від 22.08.2019 року на строк до 20 жовтня 2019 року.
Згідно положень статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення та захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Частина 6 ст. 181 КПК України передбачає, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Прокурор у судовому засіданні просила продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під домашнім арештом, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України з моменту обрання запобіжного заходу і розгляду цього питання судом не відпали і не зменшились.
Потерпіла ОСОБА_4 , законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 та захисник - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечували проти продовження обвинуваченому строку тримання під домашнім арештом.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під домашнім арештом.
Приймаючи рішення про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під домашнім арештом, суд враховує, що підстави, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, продовжують існувати, підстави для обґрунтованої підозри його у вчиненні інкримінованих злочинів на даний час ще не відпали, а тому для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, обраний раніше запобіжний захід слід продовжити. З огляду на вказане, суд приходить до висновку про недоцільність зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
При цьому суд врахував тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , кількість епізодів злочинної діяльності, вчинення кримінальних правопорушень щодо малолітньої особи, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а також те, що обвинувачений хоча ніде не працює та не має стабільних джерел доходів, але має постійне місце проживання та усталені соціальні зв'язки, та враховує, що ризики переховування від суду і незаконного впливу на потерпілу та свідків продовжують реально існувати. З огляду на вказане, більш м'які запобіжні заходи у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки або ж застави не здатні запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У зв'язку з необхідністю виклику в судове засідання для допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дослідження доказів сторін обвинувачення та захисту, а також дослідження характеризуючих даних щодо особи обвинуваченого, остаточне рішення у справі не може бути прийнято до 20.10.2019 року, тому належить продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під домашнім арештом строком на шістдесят днів.
На підставі викладеного і керуючись ст. 176-178, 181, 194, 196, 331, 392 КПК України,
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк 60 днів, але не більше дня завершення судового провадження. Строк дії ухвали - до 01 грудня 2019 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язок не залишати в період з 22 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин будинок АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та явки за викликом до суду.
Попередити ОСОБА_6 про можливість обрання більш суворої міри запобіжного заходу в разі не виконання обов'язків, покладених на нього цією ухвалою суду.
Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, у провадженні якого перебувало кримінальне провадження.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню органами Національної поліції після її оголошення.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику-адвокату.
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Городнянського ВП Менського ВП ГУНП в Чернігівській області.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1