Житомирський апеляційний суд
Справа №274/3918/18 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т. М.
Категорія 27 Доповідач Талько О. Б.
24 вересня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.
суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,
за участю секретаря Кравчук Л.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу №274/3918/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю « ОТП Факторинг Україна» на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 3 травня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Вдовиченко Т.М.,
У серпні 2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що 3 червня 2008 року між ЗАТ « ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ « ОТП Банк», та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 53699 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом, терміном до 3 червня 2033 року включно.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 3 червня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки .
29 червня 2010 року між ПАТ « ОТП Банк» та ТОВ « ОТП Факторинг Україна» укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набув право вимоги за вказаним кредитним договором.
Позивач також вказує, що ОСОБА_1 належним чином не виконує умови договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків, у зв'язку з чим станом на 12 червня 2018 року виникла заборгованість у розмірі 57105,23 дол. США, що за курсом НБУ, встановленим на 18 липня 2018 року, є еквівалентним 1497390 грн. 49 коп., яка складається із суми заборгованості за кредитом - 53699,91 дол. США та суми заборгованості зі сплати відсотків - 3405,32 дол. США.
З огляду на вищезазначене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку 57105,23 дол. США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день звернення до суду становить 1497390 грн. 49 коп.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 3 травня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та постановити нове,- про задоволення позовних вимог.
Зокрема, зазначає, що судом не врахована та обставина, що із заявою про застосування строку позовної давності звернулась лише ОСОБА_1 Водночас, така заява не надходила від ОСОБА_2 , що свідчить про відсутність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Окрім того, при вирішенні спору суд застосував положення ч.4 ст.559 ЦК України в редакції, яка втратила чинність.
Суд залишив поза увагою зміст кредитного договору, який передбачає сплату кредиту черговими щомісячними платежами у строк до 3 червня 2033 року. Отже, в даному випадку перебіг строку позовної давності розпочинається з часу несплати кожного чергового платежу.
Також суд не надав належної оцінки тій обставині, що 29 липня 2010 року та 21 вересня 2010 року здійснено внесення коштів на погашення заборгованості за кредитом, що свідчить про переривання строку позовної давності.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.
На думку представника відповідачів, апеляційна скарга є безпідставною.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 3 червня 2008 року між ЗАТ « ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ « ОТП Банк», та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №ML-J02/026/2008, відповідно до умов якого банк надав останній кредитні кошти у розмірі 52780 доларів США, строком до 3 червня 2033 року зі сплатою процентів за користування кредитом, терміном до 3 червня 2033 року включно.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 3 червня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки.
29 червня 2010 року між ПАТ « ОТП Банк» та ТОВ « ОТП Факторинг Україна» укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого позивач набув право вимоги за цим кредитним договором.
Відповідно до п.1.9.1 кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань повністю або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та/чи інших зобов'язань за цим договором ( в тому числі, але не виключно, встановлених п.2.3.7 та ст. 3 цього договору) чи іншими укладеними з банком договорами. При цьому, зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.
З метою забезпечення належного виконання боржником кредитних зобов'язань 3 червня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки № SR-J02/026/2008, відповідно до якого поручитель несе солідарну з боржником відповідальність перед кредитором за своєчасне та у повному обсязі виконання умов кредитного договору.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала умови договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків, у зв'язку з чим станом на 12 червня 2018 року виникла заборгованість у розмірі 57105,23 дол. США, що за курсом НБУ, встановленим на 18 липня 2018 року, є еквівалентним 1497390 грн. 49 коп., яка складається із суми заборгованості за кредитом - 53699,91 дол. США та суми заборгованості зі сплати відсотків - 3405,32 дол. США.
Матеріали також свідчать, що 11 лютого 2010 року банк направив боржнику та поручителю письмові вимоги про дострокове погашення всієї суми заборгованості.
В судовому засіданні представник відповідачів не заперечував ту обставину, що дані вимоги були отримані останніми одразу після їх відправлення.
Долучена до матеріалів справи ухвала Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 2 березня 2012 року свідчить про те, що ТОВ « ОТП «Факторинг Україна» раніше звертались до суду з аналогічним позовом до відповідачів, однак позовну заяву залишено без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ч.1 ст.530 ЦК України закріплене правило про те, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції вірно виходив з того, що сторони врегулювали у п.1.9 договору питання зміни строку виконання основного зобов'язання та погодили умови такої зміни.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що строк виконання основного зобов'язання змінено й через 30 днів з дати отримання боржником вимоги банку щодо дострокового погашення всієї суми заборгованості, а саме з 11 березня 2010 року почався перебіг трирічного строку позовної давності.
Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений, або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Згідно з правилами ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За правилами ч.1 ст.265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідачів звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності.
Враховуючи ту обставину, що останній платіж за кредитним договором здійснений боржником 21 вересня 2010 року, а з даними вимогами позивач звернувся 6 серпня 2018 року, суд прийшов до обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Вірним також є висновок суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 у зв'язку з припиненням поруки на підставі ч.4 ст.559 ЦК України.
Так, відповідно до положень даної норми ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин,) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Суд першої інстанції надав належну оцінку тій обставині, що строк кредитування був змінений на підставі п.1.9 кредитного договору, й 11 березня 2010 року ОСОБА_1 повинна була сплатити банку всю суму заборгованості. Отже, з вимогою до поручителя кредитодавець мав звернутись протягом шести місяців, починаючи із вищезазначеної дати, проте позов пред'явлений 6 серпня 2018 року, що, в свою чергу, свідчить про припинення поруки.
Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що суд застосував редакцію ч.4 ст.559 ЦК України, яка втратила чинність, є безпідставним.
Так, відповідно до ч.1,3 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Законами України №1414-VІІІ від 14 червня 2016 року, який набув чинності з 19 жовтня 2016 року, а також №2478-VІІІ від 3 липня 2018 року, який набув чинності з 4 листопада 2018 року, частина 4 статті 559 ЦК України була викладена в новій редакції.
Враховуючи положення ст. 5 ЦК України, норми статті 559 ЦК України із змінами, внесеними Законом України від 3 липня 2018 року, слід застосовувати до правовідносин, які виникли з 4 листопада 2018 року, а при вирішенні даного спору необхідно керуватись редакцією ч.4 ст.559 ЦК України, яка була чинною на час укладення вказаного договору поруки.
Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « ОТП Факторинг Україна» залишити без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 3 травня 2019 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді :
Повний текст постанови складений 1 жовтня 2019 року.