Провадження № 22-ц/803/8025/19 Справа № 201/8712/14 Суддя у 1-й інстанції - Демідова С.О. Доповідач - Макаров М. О.
Категорія 27
02 жовтня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від від 19 липня 2019 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Платинум Банк", публічного акціонерного товариства "Банк Восток" про припинення зобов'язань за договором поруки,-
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом ПАТ «Платинум Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Платинум Банк», ПАТ «Банк Восток» про визнання припиненими зобов'язань за договором поруки.
Заява мотивована тим, що 13 жовтня 2015 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було розглянуто цивільну справу №201/8712/14-ц. 16 березня 2016 року державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС ДМУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення на користь ПАТ «Платинум Банк» з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 2091755,28 грн. 23 серпня 2018 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 302К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором, договором поруки. Тому заявник просить замінити у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа № 201/8712/14-ц, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 28 січня 2016 року, стягувача ПАТ «Платинум Банк» на його правонаступника ОСОБА_1 .
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від від 19 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження залишено без задоволення.
Ухвала суду мотивована тим, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити його заяву в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний скарга мотивована тим, що суду першої інстанції були надані всі необхідні документи щодо вчинення елементарної процесуальної дії - заміни сторони у виконавчому провадженні.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).
Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від від 19 липня 2019 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Так, судом встановлено, що у провадженні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 201/8712/14-ц за позовом ПАТ«Платинум Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Платинум Банк», ПАТ «Банк Восток» про визнання припиненими зобов'язань за договором поруки. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2015 року було стягнуто з солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Платинум Банк» заборгованість за кредитним договором № 01.980.09.00 від 29 листопада 2009 року станом на 05 червня 2014 рік в розмірі 2 089 928,28 грн., а саме: 1 898 096,87 грн. - заборгованість за кредитом; 128 846 грн. - заборгованість за відсотками; 62 985,41 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 21 січня 2014 рік по 05 червня 2014 рік. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Платинум Банк» понесені судові витрати в розмірі 1 827 грн. з кожного. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «Платинум Банк», ПАТ «Банк Восток» про визнання припиненими зобов'язань за договором поруки відмовлено.
Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 28 січня 2016 року було видано виконавчі листи, а 16 березня 2016 року державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС ДМУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Встановлено також, що 23 серпня 2018 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір № 302К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого останній набув право вимоги за кредитним договором № 01.980.09.00 від 26 листопада 2009 року, додатковою угодою до кредитного договору від 28 травня 2012 року, договором поруки № 01.980.09.00/П від 26 листопада 2009 року, додатковим договором до договору поруки від 28 травня 2012 року.
Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, районний суд обґрунтовано виходив з того, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на уступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 Цивільного кодексу України: Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Між тим, статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.
У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Доводи апеляційної скарги про те, що суду першої інстанції були надані всі необхідні документи щодо вчинення елементарної процесуальної дії - заміни сторони у виконавчому провадженні, а тому підстав для відмови у задоволенні такої заяви у районного суду не було, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки кредитором може бути лише банк або інша фінансова установа, в той час, як в заяві про заміну сторони у виконавчому провадженні кредитора просять визначити фізичну особу, що суперечить нормам чинного законодавства.
Ні заява, а ні апеляційна скарга не містять обставин, які б слугували підставою для постановлення ухвали про заміну сторони у виконавчому провадженні, а тому порушень норм матеріального або процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.
З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а тому не має підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від від 19 липня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко