Провадження № 33/803/1052/19 Справа № 206/2969/19 Суддя у 1-й інстанції - Грицаюк Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
01 жовтня 2019 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2019 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю:
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Маркело Л.В.,
Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2019 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 384 гривні 20 копійок судового збору.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , 15 травня 2019 року о 11 годині 50 хвилин у м. Дніпро, по вул. Семафорній біля будинку №42, керував транспортним засобом Daewoo Lanos державний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження закрити за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважає постанову незаконною та такою, що порушує його права та законні інтереси і тому підлягає скасуванню з наступних підстав. Вказує, що не порушував установленого законом порядку проходження медичного огляду на будь-який стан сп'яніння, оскільки не мав ознак сп'яніння та не повинен був бути направленим працівниками поліції до закладу охорони здоров'я для обстеження. Також огляд особи на стан сп'яніння повинен проходити та відповідати послідовності, що встановлена Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, та положень яких поліцією дотримано не було. В матеріалах справи відсутнє направлення водія для проходження обстеження на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, що є обов'язковим та є прямою вимогою Інструкції.
Судом першої інстанції не було з'ясовано всіх обставин, які б підтверджували дотримання співробітниками поліції порядку встановлення стану сп'яніння особи та які б підтверджували відсторонення водія від керування автомобілем. Також ознаки наркотичного сп'яніння, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають таким ознакам, у розумінні норм діючого законодавства України. Крім того, судом першої інстанції не було допитано свідків, які надали свої пояснення на місці зупинки, що також порушує інтереси ОСОБА_1 .
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його захисник Маркело Л.В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов такого висновку.
Розглядаючи апеляційну скаргу по суті, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 вбачається, що наведені вимоги закону місцевим судом під час її розгляду були дотримані.
Зокрема, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив письмові матеріали, відеоматеріали, допитав свідка, надав оцінку доводам правопорушника та його захисника та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Так, положеннями статті 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується наявними в справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серія ОБ № 194620 від 15 травня 2019 року, в якому зафіксовано, що 15 травня 2019 року об 11 годині 50 хвилин у м. Дніпро, по вул.Семафорній, 42, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos державний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків;
- рапортом командира взводу 2 роти 3 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції Сторожук В. В., в якому він доповідає, що під час несення служби ним був зупинений автомобіль Daewoo Lanos державний номер НОМЕР_1 за порушення ПДР України, також під час розгляду порушення за ч.1 ст.126 КУпАП України було виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння. Водієві було запропоновано проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження медичного обстеження на стан сп'яніння. Водій ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від такого проходження;
- поясненнями двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були залучені співробітниками поліції для проходження водієм ОСОБА_1 . огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку та засвідчили, що водій ОСОБА_1 відмовився від такого проходження;
В судовому засідання апеляційної інстанції було оглянуто наданий працівниками патрульної поліції відеозапис з боді-камер співробітників поліції з місця події. на вказаному відео зафіксований факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини правопорушення та дійшов обґрунтованого висновку про наявність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наявні у справі докази об'єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду та обґрунтовано визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що співробітником патрульної поліції, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушено ряд вимог розгляду адміністративних справи відповідної категорії, є безпідставними та спростовуються наявністю необхідних, належно оформлених і приєднаних до справи матеріалів, які складені у відповідності з вимогами діючих нормативних документів, та підтверджують порушення саме апелянтом вимог п. 2.5 ПДР.
Натомість, слід зазначити, що доводи апеляційної скарги щодо не відсторонення від керування автомобілем, а також те що водійське посвідчення не вилучалось, є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки працівниками поліції, у відповідності до вимог діючого законодавства, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що посвідчення водія не вилучались, а тимчасовий талон не видавався, що відповідає обставинам справи, рапорту співробітника поліції.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та закриття провадження по справі, як про те ставиться питання в апеляційній скарзі.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність.
За таких обставин, постанова судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 є законною, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачаю.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2019 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко