ун. № 759/15546/19
пр. № 3/759/6340/19
24 вересня 2019 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Новик В.П., за участю секретаря Захарченко Н.В., прокурора Алтухова А.П., особи стосовно якої складено протокол ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_2 , обіймаючи з 02.12.2016 посаду головного спеціаліста відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення Управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Київській області,являючись суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закону), примітки до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 даного Закону та пункту 1 рішення НАЗК від 10.06.2016 № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», несвоєчасно 02.04.2019 без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 з'явилась та підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Прокурор при розгляді справи просив визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу.
Вислухавши думку учасників розгляду справи та дослідивши всі надані докази, що узгоджуються між собою, суддя приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до наказуГоловного управління Держгеокадастру у Київській області від 02.12.2016 № 297-к ОСОБА_2 призначено на посаду головного спеціаліста відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення Управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Київській області та взято до уваги, що їй присвоєно 9 (дев'ятий) ранг державного службовця.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.12.2018 № 538-к ОСОБА_2 12.06.2018 присвоєно черговий 8 (восьмий) ранг державного службовця.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну службу» посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього закону.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» посада головного спеціаліста відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення Управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Київській області відноситься до посад державної служби категорії «В».
Отже, ОСОБА_2 , будучи головним спеціалістом відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення Управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Київській області, являється державним службовцем категорії «В».
14.07.2000 ОСОБА_2 прийняла присягу державного службовця.
20.09.2016 ОСОБА_2 письмово попереджена про відповідальність за вчинення корупційних або пов'язаних із корупцією правопорушень, що зазначено в п. 15.4 особової картки державного службовця.
Отже, ОСОБА_2 ,будучи державним службовцем категорії «В», була належним чином попереджена про встановлені Законом обов'язки та обмеження.
Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом.
Згідно з підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу 14 ч. 1 ст. 1 Закону суб'єкти декларування - особи, зазначені у п. 1, пп. «а» і пп. «в» п. 2, п. 4 і п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно з приміткою до ст. 1726 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Отже, ОСОБА_2 , будучи державним службовцем категорії «В» є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону та суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Частиною 1 ст. 45 Закону визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
ОСОБА_2 , будучи державним службовцем категорії «В», була зобов'язана з 01.01.2017 подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру, затвердженого рішенням НАЗК № 3 від 10.06.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за № 959/29089, щорічна декларація подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
ОСОБА_2 , будучи державним службовцем категорії «В», мала подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 Закону, до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Тобто до 00 годин 00 хвилин 01.04.2019 року.
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), щорічну декларацію за 2018звітній рік, ОСОБА_2 подала лише 02.04.2019 о 19 год. 54 хв., тобто не своєчасно без поважних причин.
Крім того, вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 789 від 15.08.2019, в якому зазначено місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, як того вимагає ст. 256 КУпАП, письмовими поясненнями ОСОБА_2
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь її вини та ставлення до вчиненого, її щире каяття, та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин під час вчинення даного правопорушення, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчиненню нових правопорушень застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 172-6 КУпАП у виді штрафу в мінімальному розмірі.
На підставі викладеного й ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, керуючись ст. 27, 33, 40-1, 283-285, 294 КУпАП,
Визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, який становить 384 гривні 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя: В.П. Новик