Справа № 758/11247/19
3/758/5094/19
Категорія
30 вересня 2019 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Зубець Ю. Г. , розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДФС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ,
за ч. 1 ст. 164 КУпАП,-
На адресу суду надійшов протокол № 33 від 31 липня 2019 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, а саме, протокол про адміністративне правопорушення та додані матеріали, встановлено не відповідність вимогам ст. 256 КупАП, а саме: в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано анкетні дані особи, відносно якої складено протокол, а саме: дату народження та адресу проживання.
Відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Норма ст. 164 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності, а тому в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує ліцензування або державну реєстрацію суб'єкта господарювання.
Аналогічна правова позиція щодо обставин, за яких дії особи можуть бути визнані підприємницькою діяльністю, була висловлена Верховним Судом України у п. 4 Постанови його Пленуму від 25.04.2003 р. №3 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності", де зазначено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 164 КУпАП України, суб'єктом даного адміністративного правопорушення є саме суб'єкт господарювання.
До протоколу про адміністративне правопорушення не долучено доказів, що ОСОБА_1 являється суб'єктом господарювання.
Крім того, відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарський кодекс України визначає, що така діяльність повинна бути систематичною.
В протоколі не конкретизовано період часу, за який було вчинено правопорушення, тобто не визначено систематичність вчиненого правопорушення.
Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів у справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, як зазначено в частині 2 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
В зв'язку з вищевикладеним, даний адміністративний матеріал не може бути розглянутий в суді і підлягає поверненню для дооформлення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 256, 278 КУпАП, суддя, -
Адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП повернути до Головного управління ДФС у м. Києві для дооформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Г. Зубець