печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5727/18-ц
Категорія 58
(ЗАОЧНЕ)
12 березня 2019 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі:Петровій Ю.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача три проценти річних в розмірі 7 200,00 грн., інфляційні нарахування в розмірі 61 974,15 грн. та судовий збір в розмірі 704,80 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2014 року у справі № 757/26444/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 84 968,79 грн., з яких: 79 930,00 грн. - заборгованість за договором позики; 3 265, 09 грн. - три проценти річних; 799,30 грн. - судовий збір; 974,40 грн. - витрати, пов'язані з публікацією оголошення в пресі. На виконання зазначеного судового рішення відповідачем сплачено лише 79 930,00 грн. 30.01.2018 року державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Прищепою А.Г. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 42542139 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із фактичним повним виконанням. Оскільки позивач вважає, що відповідачем не в повному обсязі було сплачено заборгованість перед нею, позивач нарахувала три проценти річних в розмірі 7 200,00 грн. та інфляцію в розмірі 61 974,15 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2018 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами та роз'яснено відповідачу право у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву.
Як визначено у ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобов'язати державний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви).
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався. За таких обставин, суд ухвалив розглядати справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві.
Дослідивши надані учасниками процесу документи та матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2014 року у справі № 757/26444/13-ц задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики в сумі 79 930,00 грн., 3 % річних - в сумі 3 265, 09 грн., 799,30 грн. судового збору; 974,40 грн. витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, що разом становить 84 968,79 грн.
Оскільки відповідачем борг сплачено не в повному обсязі, позивач вважає наявними правові підстави для стягнення трьох процентів річних та індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Так, відповідно до ст.. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Прищепи А.Г. від 30.01.2018 року закінчено виконавче провадження № 42542139 по виконанню виконавчого листа № 757/26444/13-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва 12.03.2019 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 84 968,79 грн., оскільки до відділу надійшла заява стягувача про сплату боргу в повному обсязі.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Так, як зазначено у Постанові державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Прищепи А.Г. від 30.01.2018 року виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки до відділу надійшла заява стягувача про сплату боргу в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Належних та допустимих доказів на підтвердження скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 42542139 від 30.01.2018 року позивач не надала.
Отже, зважаючи на те, що виконавче провадження № 42542139 по виконанню виконавчого листа № 757/26444/13-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва 12.03.2019 року, закінчено у зв'язку з його фактичним виконанням, більш того, на підставі заяви ОСОБА_1 про сплату боргу в повному обсязі, правові підстави для стягнення трьох процентів річних та індексу інфляції за прострочення виконання зобов'язання на підставі ст.. 625 ЦПК України, відсутні.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України, в обґрунтування позовних вимог позивач не надала.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат лише витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15066736 від 01.02.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, суд відмовляє в задоволені позову, судові витрати за рахунок відповідача не відшкодовуються.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 39, 40, 41 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 1-11, 16, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 12, 13, 77, 78, 81, 141, 142, 200, 263-265, 267, 273, 280-282, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сум 3% річних та інфляційних витрат - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено та підписано 12.03.2019 року.
Суддя І.В. Григоренко