Справа № 760/17580/18
2-3249/19
26 вересня 2019 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Трофимчук К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , про усунення перешкод в користуванні власністю та визнання осіб такими, що втратили право користування житлом,
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю та визнання осіб такими, що втратили право користування житлом.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування житлового будинку від 07 квітня 2014 року.
У спірному будинку крім неї зареєстровані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
Відповідач ОСОБА_2 з 1990 року в будинку не проживає, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 взагалі ніколи там не проживали, а ОСОБА_3 не проживає більше 3 років у спірному будинку. Відповідачі, не маючи перешкод в користуванні будинком, своїх речей там не зберігають, витрат по його утриманню не несуть.
Просить суд ухвалити рішення, яким усунути їй перешкоди у користуванні будинком АДРЕСА_1 шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування цим будинком.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року зустрічну позовну заяву повернуто заявникам.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 67-70).
Треті особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 72-74).
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить будинок АДРЕСА_1 на підставі договору дарування житлового будинку від 07 квітня 2014 року (а.с. 9).
У спірному будинку зареєстровані позивач - ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 53, 54, 56).
Із зазначених довідок вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована у спірному будинку з 19 липня 1994 року, ОСОБА_4 - з 10 червня 2000 року, ОСОБА_3 - з 05 травня 2006 року.
Позивач посилається на те, що відповідачі втратили право на користування житлом.
Суд вважає, що такі доводи позивача ґрунтуються на законі.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Власником будинку, в якому зареєстровані відповідачі є позивач ОСОБА_1 .
На підтвердження своїх доводів щодо відсутності відповідачів у спірному будинку більше одного року позивач посилається на письмові докази.
У матеріалах справи міститься акт обстеження житлово-побутових умов мешканців по АДРЕСА_1 від 25 червня 2018 року, складений комісією в складі членів ради ОСН «Комітет мікрорайону «Жуляни» та голови вуличного комітету. З акту вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дійсно зареєстровані за цією адресою та зі слів власника будинку ОСОБА_1 не проживають за цією адресою протягом останніх трьох років. Особистих речей цих громадян у будинку не виявлено (а.с. 18).
Крім того, ч. 4 ст. 334 ЦК України встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
На підтвердження свого права власності на спірний будинок, позивач надала суду копію договору дарування житлового будинку від 07 квітня 2014 року. Право власності за позивачем зареєстроване 07 квітня 2014 року (а.с. 9).
Згідно з ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У ч. 1 ст. 321 ЦК України зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Судом встановлено, що позивач як власник будинку не надавала згоди на реєстрацію відповідачів у будинку. Відповідачі були зареєстровані у будинку попереднім власником.
Наведе свідчить про те, що позивач, як власник житла, має право на реалізацію свого права власності, оскільки право користування спірним будинком у відповідачів є похідним від прав колишнього власника житла, а тому з припиненням для останнього права власності на жиле приміщення, інші особи також втрачають право користування цим приміщенням.
За таких обставин, відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають визнанню такими, що втратили право користування житлом.
Вимога щодо визнання ОСОБА_5 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи № 2786309 від 07 березня 2019 року ОСОБА_5 з 29 жовтня 2018 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 55).
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.
З урахуванням часткового задоволення позову, стягненню з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача підлягає 704 гривні 80 копійок судового збору, по 234 гривні 93 копійки з кожного.
Керуючись статтями 321, 334, 383, 391, 405 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє ОСОБА_1 , про усунення перешкод в користуванні власністю та визнання осіб такими, що втратили право користування житлом задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) такою, що втратила право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) таким, що втратив право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) таким, що втратив право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 234 гривні 93 копійки судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 234 гривні 93 копійки судового збору.
Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 234 гривні 93 копійки судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: