Справа №:755/3335/18
Провадження №: 1-кп/755/111/19
"26" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017100040016407 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неодруженого, з повною середньою освітою, працюючого столярем ЖЕД № 411, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Росії, м. Москва, громадянина України, неодруженого, з повною середньою освітою, офіційно не працюючого, без постійного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 3 ст. 186 КК України,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 3 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні адвокат обвинувачених ОСОБА_7 , заявив клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 між Дніпровським районним судом м. Києва та Державною установою «Київським слідчим ізолятором».
Учасники судового процесу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не заперечили.
Відповідно до ч.1 ст.336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у тому числі при наявності достатніх підстав, визнаних судом.
З частини 9 статті 336 КПК України, випливає, що дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, Верховному Суді України під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Частина 2 ст.336 КПК України передбачає, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2019 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком не більше двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.
Крім того, у судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор зазначив про доцільність продовження ОСОБА_5 , ОСОБА_6 строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Останні обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від суду. Зокрема, кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а тому підстав для зміни запобіжного заходу на інший більш м'який відсутні.
Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , оскільки наведені прокурором ризики є необґрунтованими та не підтвердженими, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з позбавленням волі.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали думку захисника.
Заслухавши учасників кримінально провадження, суд приходить до наступного.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема: запобігання спробі обвинуваченому переховуватися від суду, впливати на потерпілу.
Крім того, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: 1) переховуватися від суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, згідно зі ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 4) міцність соціальних зв'язків; 6) репутацію обвинуваченого.
Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 суд, виходить із того, що на теперішній час наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування обвинуваченого від суду, оскільки будучи обізнаними про можливу міру покарання, яка загрожує йому у разі його засудження, може переховуватися від суду, на даний час не в повній мірі дослідженні всі докази в їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, суд, приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 336, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_7 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задовольнити.
Провести у відкритому судовому засіданні призначеному на 14 годину 00 хвилин 14 листопада 2019 року в режимі відеоконференції між Дніпровським районним судом м. Києва та Державною установою «Київським слідчим ізолятором».
Судове засідання відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5, каб. 103, в залі судових засідань № 1, засоби зв'язку: НОМЕР_1 .
Доручити уповноваженій особі Державної установи «Київського слідчого ізолятора», забезпечити проведення відеоконференції за участю обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , також вчинити інші дії, передбачені ст.336 КПК України та перебувати поряд з ними до закінчення судового засідання.
Застосовані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового розгляду.
Учасникам судового провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені КПК України.
Відповідно до ст. 336 КПК України копію ухвали про участь особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції направити негайно до Державної установи «Київського слідчого ізолятор».
Продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київському слідчому ізоляторі», Міністерства юстиції України строком не більше двох місяців, тобто до 24 листопада 2019 року, включно.
Продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київському слідчому ізоляторі», Міністерства юстиції України строком не більше двох місяців, тобто до 24 листопада 2019 року, включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити начальнику Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя