6/754/934/19
Справа № 754/18334/13-ц
іменем України
30 вересня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
судді Саламон О.Б.
за участю секретаря судового засідання Вільховченко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа №2-5979/13 таким, що не підлягає до виконання, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в інтересах ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №2-5979/2013 таким, що не підлягає до виконання, посилаючись на те, що він не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а саме в виконавчому листі відсутня інформація щодо дати та номеру рішення, згідно з яким видано виконавчий документ, індивідуального номеру та серії паспорта стягувача, дати набрання рішенням законної сили, строку пред'явлення до виконання. Посилається також на те, що в матеріалах виконавчого провадження відсутня заява стягувача про виконання рішення суду.
В судове засідання сторони не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Встановлено, що 18.12.2013 р. заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
30.12.2013 р. на виконання зазначеного рішення суду видано виконавчий лист №2-597/13.
Відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року» вказано, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 432 ЦПК України).
У судовому засіданні встановлено, що рішення Деснянського районного суду м. Києва набрало законної сили, на його підставі видано один виконавчий лист, зобов'язання за яким ОСОБА_1 не виконані, про що свідчать матеріали виконавчого провадження №507628893.
Отже, обставини помилкової видачі вказаного виконавчого листа або виконання боржником обов'язку за ним судом не встановлені.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень крім випадків встановлених законом.
Представником боржника не надано достатніх та допустимих доказів за якими суд може встановити, що виконавчий лист було видано помилково, або відсутній обов'язок боржника повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням, та не доведено інші обставини за яких виконавчий лист є таким що не підлягає виконанню.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Посилання заявника на те, що виконавчий лист не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», та на те, що виконавче провадження відкрито з порушенням норм зазначеного закону, не підлягає розгляду в даному судовому провадженні, оскільки стосується повноважень саме державної виконавчої служби, дії посадових осіб якої можуть бути оскаржені в передбаченому Законом порядку.
Окрім вказаного, суд вважає за необхідне зазначити, що з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з скаргою до Шевченківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області про скасування всіх виконавчих дій державних виконавців в межах виконавчого провадження №50762893 по виконанню виконавчого листа №2-5979/2013 та визнання вказаного виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання.
З вказаного вбачається, що заявник вже звертався до суду з вимогою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання, при цьому суд про зазначене при повторному зверненні не повідомив, результати розгляду вище вказаної скарги не зазначив, що в порядку ст. 44 ЦПК України, має ознаки зловживання процесуальними правами.
На підставі викладеного, керуючись 173, 432 ЦПК України, суддя, -
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа №2-5979/13 таким, що не підлягає до виконання - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання протягом п'ятнадцяти днів, з дня складання її повного тексту. У разі, якщо ухвала суду не була вручена у день її складання, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Повний текст ухвали суду складено 30.09.2019 р.
Суддя