Справа № 708/1185/19
Номер провадження № 4-с/708/3/19
03 жовтня 2019 року
Чигиринський районний суд Черкаської області в складі :
головуючої - судді Івахненко О.Г.
при секретарі - Тендітній Л.В.,
з участю:
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чигирині скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , державний виконавець Чигиринського районного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області, на постанову державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника,
Заявник звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій ставить питання про визнання протиправними дій головного державного виконавця Чигиринського районного відділу ДВС Постриганя С.Г. при зверненні стягнення на його заробітну плату під час стягнення з нього аліментів на утримання дітей у виконавчому провадженні, розпочатому на виконання рішення Чигиринського районного суду від 08.06.2007 року.
В обґрунтування скарги зазначає, що відповідно до рішення суду з нього на користь колишньої дружини ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі Ѕ частки від його заробітку, але не менше встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.05.2007 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
У лютому 2017 року старший син досяг повноліття і стягнення аліментів мало б припинитись та здійснюватися лише на меншу дочку в розмірі ј частки його заробітку чи доходу. В бухгалтерії за місцем своєї роботи він дізнався, що з нього щомісячно відраховуються аліменти в розмірі 70% від заробітної плати, що, на його думку, є незаконним та суперечить ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, згідно з нормами вказаної статті закону розмір відрахування не повинен перевищувати 45%, які складаються з 25% стягнення аліментів на утримання дочки та 20% стягнення заборгованості по аліментах, а не 70%, як з нього стягується в теперішній час.
04.03.2019 року він подавав до відділу ДВС скаргу на ім'я начальника відділу та просив зменшити розмір стягуваних з нього аліментів до ј частки заробітку щомісячно та скасувати рішення державного виконавця по відрахування з його заробітної плати 70%, а також провести перерахунок заборгованості по аліментах з лютого 2017 року, тобто, з часу досягнення старшим сином повноліття.
Однак до цього часу відповіді на свою скаргу він не отримав.
28.08.2019 року від його імені до відділу ДВС була надіслана заява про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а 05.09.2019 року він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та дізнався про існування постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 11.09.2018 року.
Вважаючи дану постанову державного виконавця незаконною просить визнати поважними причини пропуску строку оскарження постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 11.09.2018 року, визнати протиправною та скасувати зазначену постанову та зобов'язати державного виконавця встановити розмір відрахування у виконавчому проваджені з його заробітної плати на рівні 45%.
У судовому засіданні заявник та його представник підтримали скаргу та прохали її задовольнити з викладених в ній підстав, зазначивши, зокрема, що державним виконавцем були вчинені протиправні дії при проведенні відрахувань з заробітної плати заявника всупереч вимогам ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник Чигиринського районного відділу ДВС в судове засідання не з'явився, надавши відзив на скаргу, в якому заперечує проти задоволення скарги, зазначивши, що 07.06.2017 року заявник викликався до відділу ДВС для дачі пояснень щодо несплати аліментів на утримання дітей та з приводу виниклої заборгованості по аліментах.
ОСОБА_1 з'явився до відділу ДВС та надав декларацію про свої доходи та майно, а також письмові пояснення, в яких посилався на те, що перебуває в статусі безробітного і не має коштів для погашення заборгованості, але зобов'язується її погашати в подальшому.
У зв'язку з набранням чинності змін до Закону України «Про виконавче провадження» та наявністю у заявника заборгованості по аліментах державним виконавцем було винесено постанови про встановлення тимчасових обмежень прав боржника та складено протокол про адміністративне правопорушення по ст. 183-1 КУпАП. Відповідно до рішення суду від 13.06.2018 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні зазначеного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно-корисних робіт, які останній відбув повністю та в подальшому був працевлаштований в ТОВ «Виробниче підприємство «Укрдрев», внаслідок чого державним виконавцем 11.09.2018 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, оскільки станом на день винесення постанови заборгованість заявника за період з 28.05.2007 року по 31.08.2018 року становила 155077,14 грн.
Крім того, вважають, що відрахування з заробітної плати боржника у розмірі 70% є правомірним, оскільки узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», а боржник протягом тривалого часу ухилявся від покладеного на нього ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» обов'язку по сплаті аліментів.
Щодо стягнення з боржника аліментів на утримання повнолітнього сина, то відповідно до ч. 4 ст. 194 СК України заборгованість по аліментах стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому ст. 199 СК України, - до досягнення нею 23-річного віку.
Тому, досягнення старшим сином повноліття не є підставою для звільнення боржника від сплати заборгованості по аліментах.
На даний час з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дитини в розмірі ј частки його заробітку, що підтверджується розрахунком заборгованості від 01.09.2019 року.
Вважаючи дану скаргу необґрунтованою, просить відмовити в її задоволенні.
Заінтересована особа - стягувач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлена, у судове заідання не з"явилась.
Вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно до рішення Чигиринського районного суду Черкаської області та у виконання виконавчого листа від 19.06.2007 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі Ѕ частки від його заробітку, але не менше встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.05.2007 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
21.06.2007 року на виконання виконавчого листа було відкрито виконавче провадження, про що свідчить відповідна постанова державного виконавця № 4099756.
Як встановлено судом та не заперечується заявником, останній працевлаштувався в ТОВ «Виробниче підприємство «Укрдрев» з вересня 2018 року.
А, як зазначалося вище, постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника було винесено державним виконавцем 11.09.2018 року, тобто, після його офіційного працевлаштування, і з того часу з заробітної плати заявника утримується 70% (25% - щомісячний платіж та 45% - в рахунок погашення заборгованості).
Разом з тим, про причину таких відрахувань заявник дізнався лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у вересні 2019 року.
Виходячи з цього та враховуючи принципи доступу до правосуддя та забезпечення можливості оскарження дій, бездіяльності та рішень виконавця, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення заявнику строку звернення до суду зі скаргою, яку слід розглянути по суті.
Так, що стосується суті скарги заявника на постанову державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, то відповідно до постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 11.09.2018 року з ОСОБА_1 здійснюється відрахування з заробітної плати в розмірі 70%, а саме 25% - щомісячний платіж та 45% - в рахунок погашення заборгованості, яка відповідно до розрахунку державного виконавця від 01.09.2019 року станом на 01.07.2018 року становила 156081,06 грн., а станом на 01.09.2018 року - становила 155077,14 грн.
Як вбачається з розрахунку державного виконавця від 01.04.2019 року № 2918 станом на 01.04.2019 року заборгованість ОСОБА_1 по аліментах становить 142995, 96 грн.
З поданих розрахунків також випливає, що з заявника на даний час стягуються аліменти на утримання однієї дитини в розмірі 1/4 частки заробітку, що спростовує його твердження про те, що з нього стягуються аліменти на двох дітей, в тому числі й на повнолітнього сина.
Як передбачено ч. 4 ст. 194 СК України заборгованість по аліментах стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому ст. 199 СК України, - до досягнення нею 23-річного віку, виходячи з чого досягнення старшим сином заявника повноліття не є підставою для звільнення його від сплати заборгованості по аліментах.
Положенням ст.ст. 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язано виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Із змісту наведених положень закону випливає, що метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а посадові особи державної виконавчої служби при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов'язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Розділом ІХ Закону України «Про виконавче провадження» визначені умови звернення стягнення на заробітну плату.
Відповідно до ч. 3 ст.68 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Частиною 1 ст.69 цього закону визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю особи, у звязку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків.
Частиною 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
За змістом ч.ч. 2, 3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Проаналізувавши надані заявником докази, керуючись вищенаведеним законодавством щодо регулювання порядку виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 оскільки судом встановлено, що у зв'язку із невиконанням заявником, як боржником в межах виконавчого провадження зобов'язань по сплаті аліментів, утворилась попередня заборгованість станом на 01.04.2019 року в розмірі 142995,96 грн., а обмеження розміру усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника, яке не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі стягнення аліментів.
Крім того, заявником не надано суду жодного доказу здійснення ним погашення існуючої заборгованості по аліментах, розмір якої є значним, що порушує права дитини на достатнє матеріальне забезпечення.
З огляду це суд вважає, що підстави для визнання неправомірною та скасуваня оскаржуваної постанови а також зобов'язання державного виконавця встановити розмір відрахування по виконавчому провадженню № 4099756 з примусового виконання виконавчого листа № 2-259 від 19.06.2007 року із заробітної плати ОСОБА_1 аліментів та заборгованості по них у розмірі 45% відсутні, а тому у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити.
Суд звертає увагу, що відповідно до п.1 ч.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обовязкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обовязкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).
Встановлено, що звернення стягнення на 70% заробітку (доходів) боржника було втручанням держави у право ОСОБА_1 на мирне володіння його майном. Водночас, таке втручання було не тільки виправданим, але й конче необхідним, оскільки воно здійснювалось виключно з метою виконання рішення суду та забезпечення утримання дітей. Ці обставини красномовно свідчать про те, що звернення стягнення на 70% заробітку (доходів) боржника ґрунтується на суворому дотриманні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не порушує ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції.
Суд вважає, що наведені обставини є додатковою, але не менш вагомою підставою для відмови у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 258-261, 268, 352-354, 447-453 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , державний виконавець Чигиринського районного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області, на постанову державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя О.Г. Івахненко