Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 2-а-1152/09/2107
адміністративне провадження № К/9901/8279/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Градовського Ю. М., суддів Крусяна А. В., Яковлєва О. В.) від 20 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Генічеської міської ради Херсонської області, третя особа - ОСОБА_2 , про скасування рішення,
У липні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до Генічеського районного суду Херсонської області з позовом до Генічеської міської ради Херсонської області (далі - Генічеська міськрада), третя особа - ОСОБА_2 , у якому просила: визнати неправомірним та скасувати рішення Генічеської міськради від 14 квітня 2009 року № 920 «Про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 498 м2 за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової та громадської забудови Генічеської міськради».
Генічеський районний суд Херсонської області постановою від 17 листопада 2009 року адміністративний позов задовольнив. Визнав неправомірним та скасував рішення Генічеської міськради від 14 квітня 2009 року № 920 «Про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 498 м2 за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової та громадської забудови Генічеської міськради».
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 грудня 2010 року прийняв відмову голови Генічеської міськради від апеляційної скарги та закрив апеляційне провадження.
29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 (який не брав участі у справі) подав до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2009 року разом із клопотанням про поновлення строку на подачу апеляційної скарги.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 листопада 2018 року залишив вказану апеляційну скаргу без руху та надав скаржнику 30-денний строк для усунення недоліків скарги, а саме: подати до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Генічеського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2009 року, у якій вказати поважні причини пропуску строку.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження та відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2009 року у зв'язку з недоведенням наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням апеляційної інстанції, у серпні 25 березня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просили скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що апеляційний суд порушив норми процесуального права та не дослідив усіх обставин справи.
Скаржники стверджують, що вони не були обізнані про ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року, якою було закрито апеляційне провадження у зв'язку з відмовою голови Генічеської міськради від апеляційної скарги внаслідок чого, на їх думку, строк на оскарження постанови Генічеського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2009 року пропущений з поважних причин.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року відкрито провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 вересня 2019 року прийняв цю справу до свого провадження та призначив її до розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм (…) процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 3 ст. 186 КАС України (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваної постанови суду першої інстанції) заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Як убачається з матеріалів справи, 29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 подав до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2009 року, тобто майже через 9 років після ухвалення оскаржуваного судового рішення.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, П'ятий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що причини пропуску ОСОБА_1 строку на оскарження постанови суду першої інстанції, які зазначені скаржником у його апеляційній скарзі та клопотаннях про поновлення такого строку, є неповажними.
Колегія суддів погоджується з такими висновками апеляційного суду з огляду на таке.
Із заяви ОСОБА_1 від 04 січня 2019 року про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції вбачається, що скаржник є законним чоловіком ОСОБА_2 , яка є третьою особою в цій справі та отримала 23 листопада 2009 року копію постанови Генічеського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2009 року, що підтверджується її особистим розписом на останній сторінці обкладинки справи.
Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що ОСОБА_2 у всіх своїх заявах та у своїй апеляційній скарзі зазначає адресу: АДРЕСА_1 , яка є ідентичною з адресою проживання ОСОБА_1 .
Крім того, звертаючись до суду першої інстанції із заявою від 05 грудня 2018 року про видачу копії оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 зазначив, що він є чоловіком ОСОБА_2 та проживає разом з нею за вищевказаною адресою.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач не міг не знати про наявність оскаржуваної постанови суду першої інстанції до моменту отримання його копії 05 грудня 2018 року.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що у жовтні 2018 року ОСОБА_2 зверталася до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення пропущеного строку звернення на оскарження постанови Генічеського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2009 року з підстав отримання копії судового рішення 22 жовтня 2018 року. Однак, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 було відмовлено, оскільки в матеріалах справи міститься розписка про отримання нею копії оскаржуваного рішення 23 листопада 2009 року.
Також колегія суддів звертає увагу, що з касаційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 убачається про їх обізнаність з тим, що в 2010 році на розгляді Одеського апеляційного адміністративного суду перебувала апеляційна скарга Генічеської міськради на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2009 року.
Тобто, у 2010 році скаржникам було достеменно відомо про наявність оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо суд визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Тобто, для поновлення встановленого законом процесуального строку суд має встановити поважність причин його пропуску.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України (у зазначеній редакції), суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Виходячи з наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що причини пропуску скаржниками строку на звернення до суду із апеляційною скаргою є неповажними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного ст.295 КАС України, та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.
Таким чином, ухвала П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції дотримав норми процесуального права. Висновки апеляційного суду скаржники не спростували.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 349, ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення апеляційного суду - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Саприкіна
Судді
А. А. Єзеров
С. М. Чиркін