Іменем України
03 жовтня 2019 року
Київ
справа №822/6083/15
адміністративне провадження №К/9901/14911/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.12.2015 у складі судді Ніколайчука М.Є. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 у складі колегії суддів: Курки О.П., Совгири Д.І., Білоуса О.В. у справі № 822/6083/15 за позовом Хмельницької міської ради до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюка Сергія Петровича третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" про визнання незаконним та скасування рішення
Хмельницька міська рада (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Філюка С.П. Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України про державну реєстрацію права власності на єдиний майновий комплекс, що розташований: Хмельницька область, м. Хмельницький, вулиця Геологів, 13, за суб'єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок Торговий дім "Бартерсервіс", податковий номер 32517590 від 11.09.2015.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року, позов задоволено частково.
Рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Філюка С.П. Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 11.09.2015 №24365598 про державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на єдиний майновий комплекс, що розташований: Хмельницька область, м.Хмельницький, вулиця Геологів, 13, за суб'єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок Торговий дім "Бартерсервіс", податковий номер 32517590 - скасовано.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Хмельницької міської ради.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами не встановлено, в чому саме полягає порушення прав територіальної громади в особі Хмельницької міської ради і які саме норми закону порушено державним реєстратором при прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 вересня 2015 року № 24365598.
У поданому відзиві Хмельницька міська рада просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.08.2015 по справі №2/686/3635/15 було визнано мирову угоду, згідно якої за ТОВ "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" визнається право власності на єдиний майновий комплекс, що розташований в Хмельницькій області, м.Хмельницький, вулиця Геологів, 13. Дана ухвала набрала законної сили 23.08.2015.
11.09.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Філюком С.П. Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України було прийнято рішення №24365598 про державну реєстрацію права власності, форма власності приватна на єдиний майновий комплекс, що розташований в Хмельницькій області, м.Хмельницький, вулиця Геологів, 13, за суб'єктом - ТОВ "Речовий ринок Торговий дім "Бартерсервіс", податковий номер 32517590.
13.10.2015 апеляційним судом Хмельницької області постановлено ухвалу, згідно з якою ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 07.08.2015 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ухвала, на підставі якої проведено державну реєстрацію права власності, скасована, чим зумовлено і необхідність скасування і рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Філюка С.П. Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 11.09.2015 №24365598.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 2 КАС України у редакції, чинній на час подання позову, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України у зазначеній редакції).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ (за статтею 17 КАС України у відповідній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
У пункті 7 частини першої статті 3 КАС України в наведеній вище редакції визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 4 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорене рішення, здійснено оспорений запис.
Натомість, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).
Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржувані рішення про державну реєстрацію стосувались реєстрації прав інших осіб, а не позивача.
У даній справі позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними і скасування рішень щодо державної реєстрації прав на об'єкт нерухомості з метою захисту права на нерухоме майно від третьої особи, за якою зареєстроване таке право.
При цьому слід звернути увагу на те, що розгляд одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір - про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб'єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства (Великої Палати Верховного Суду у справі 02.04.2016 у справі № 137/1842/16-а).
Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що цей спір є спором про цивільне право.
Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його приватноправового характеру.
Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішень про державну реєстрацію права на нерухоме майно безпосередньо пов'язане із захистом інтересів територіальної громади щодо майнових прав у спорі щодо нерухомого майна з особою, яка не заперечують законності дій державного реєстратора з реєстрації за ними права оренди на це майно. Такий спір має приватноправовий характер і залежно від суб'єктного складу сторін має вирішуватися за правилами цивільного або господарського судочинства.
Зазначена вище правова позиція відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постановах від 4 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 та від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а.
Відповідно до статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених відповідно статтями 238, 240 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
Пунктом 5 частини першої статті 349 цього Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 243, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року скасувати.
Провадження у справі № 822/6083/15 закрити.
Роз'яснити, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук