02 жовтня 2019 року
Київ
справа №520/3322/19
адміністративне провадження №К/9901/27063/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А. перевіривши касаційну скаргу Харківської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі № 520/3322/19 за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД» про визнання протиправним та скасування рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/000021/2 від 02.01.2019 р., -
23 вересня 2019 року Харківська митниця ДФС (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі № 520/3322/19. Повний текст постанови суду апеляційної інстанції було виготовлено 15 серпня 2019 року. Митний орган отримав вказану постанову 23 серпня 2019 року, що підтверджується супровідним листом Другого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Натомість, у касаційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі № 520/3322/19.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник посилається на обмежене фінансування з державного бюджету для сплати судового збору.
Розглядаючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції керується наступним.
За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до частин першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови, перелік суб'єктів та коло певних правовідносин, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При здійсненні судочинства, касаційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.
Так, відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У даному випадку, обов'язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги, передбачений підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» митним органам не надано пільг щодо сплати судового збору.
Скаржник, порушуючи питання щодо відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не наводить жодних підстав та обґрунтувань для задоволення такого клопотання.
Таким чином, суд вважає, що клопотання відповідача про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, задоволенню не підлягає.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При поданні позовної заяви фізичною особою до суду першої інстанції (позов майнового характеру) (квітень 2019 року) ставка судового збору складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У справі подано позовну заяву, в якій заявлено вимогу майнового характеру (про визнання протиправним та скасування рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів).
При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги суд виходить з такої формули: 200% х (ціна позову х 1 %), але менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, зі змісту оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги неможливо встановити показники митної вартості товарів у гривневому еквіваленті згідно з декларацією позивача, а також згідно з рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, обчислити судовий збір за подання касаційної скарги.
Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання суду:
доказів, які б підтверджували ціну позову у справі, а саме: показники митної вартості товарів у гривневому еквіваленті згідно з митною декларацією позивача, а також згідно з рішенням митного органу про коригування митної вартості товару;
документу про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити Харківській митниці ДФС в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі № 520/3322/19 залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Васильєва