Іменем України
03 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/15553/17
адміністративне провадження №К/9901/69320/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
головуючого - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А.,Шевцової Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/15553/17
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України,
третя особа - Пенсійний фонд України,
про зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року (головуючий суддя - Шевченко Н.М., судді - Бояринцева М.А., Літвінова А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року (головуючий суддя - Губська Л.В., судді - Епель О.В., Степанюк А.Г.)
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, третя особа - Пенсійний фонд України (далі - третя особа), в якому просив суд:
- зобов'язати Генеральну прокуратуру України негайно забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом України «Про прокуратуру» в редакції 2014 року щодо матеріального забезпечення прокурорів та пенсіонерів прокуратури, в тому числі, привести у відповідність посади прокурорів, визначених Законом України «Про прокуратуру» в редакції 1991 року до посад прокурорів, визначених в Законі України «Про прокуратуру» в редакції 2014 року, та видавати довідки про розмір заробітної плати та її складові працівників прокуратури для будь-яких цілей, в тому числі, для перерахунку пенсій;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України негайно привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом України «Про прокуратуру» в редакції 2014 року та забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом, в тому числі, приведення нормативно-правових актів Пенсійного фонду України задля виконання ним Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 14.10.2014, під час перерахування і виплати призначених за Законом України «Про прокуратуру» пенсій, враховуючи судові рішення по конкретним пенсійним справам, та подальшого проведення перерахунку та виплат пенсій у зв'язку зі змінами мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в автоматичному режимі;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України привести у відповідність посади прокурорів, визначених Законом України «Про прокуратуру» в редакції 1991 року до посад прокурорів, визначених в Законі України «Про прокуратуру» в редакції 2014 року, та негайно встановити розмір заробітних плат і пенсій прокурорам на підставі окладів та доплат, встановлених Законом України «Про прокуратуру» в редакції 2014 року з 01.01.2017 із розрахунку від посадового окладу прокурора місцевої прокуратури в сумі 19 200,00 грн. (за текстом уточненої позовної заяви та уточнених позовних вимог до Генеральної прокуратури України).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Кабінетом Міністрів України та Генеральною прокуратурою України не виконуються вимоги Закону України «Про прокуратуру» в редакції 2014 року щодо соціального та матеріально-побутового забезпечення прокурорів та інших працівників органів прокуратури, крім того, вказує на невжиття відповідачами заходів, необхідних для приведення посад прокурорів, передбачених Законом України «Про прокуратуру» в редакції 1991 року, у відповідність з посадами прокурорів, визначених Законом України «Про прокуратуру» в редакції 2014 року.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов до висновку, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першої статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Враховуючи викладене, під час розгляду справи судом не встановлено порушення прав та законних інтересів позивача внаслідок допущеної, на його думку, бездіяльності зі сторони Кабінету Міністрів України, а, отже, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 травня 2018 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, посилаючись на практику Верховного Суду, виходив з того, що у зв'язку з втратою чинності нормативно-правовими актами, які передбачали право на перерахунок пенсії у разі підвищення заробітної плати працюючим прокурорським працівникам, не відбулось звуження обсягу існуючого права осіб на отримання пенсії. Так само як і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.
Відмова третьої особи перерахувати пенсію не ставить під сумнів саму сутність змісту права на соціальний захист, оскільки наслідком відмови у перерахунку пенсії не було зменшення розміру отримуваної пенсії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. У грудні 2018 року позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
4.1. У касаційній скарзі позивач просить:
- скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року;
- ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
5. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
5.1. Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень у даній справі.
5.2. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник, крім іншого, наголошує, що Законом України "Про прокуратуру" передбачено можливість визначення заробітної плати прокурора виключно цим Законом, тому, вважає безпідставними посилання судів попередніх інстанцій на неспроможність Уряду виконувати вимоги Закону України "Про прокуратуру" та бездіяльність Уряду.
5.3. Крім того, позивач наполягає на задоволенні його позовних вимог посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини, зокрема, на рішення «Кечко проти України»
6. Позиція інших учасників справи.
Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу в яких зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій винесені з дотриманням норм матеріального та процесуального права та просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відповідач у відзиві зазначив, що позивач не вказує в касаційній скарзі жодного нормативно-правового акту Генеральної прокуратури України, який би не відповідав положенням Закону України «Про прокуратуру».
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 30.12.2003 є пенсіонером органів прокуратури та отримує пенсію за вислугу років, обчислену та призначену згідно із Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ в редакції від 09.08.2003.
15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014, статтею 81 якого визначено складові та розмір заробітної плати прокурорів.
Вважаючи, що Кабінетом Міністрів України та Генеральною прокуратурою України не виконано вимоги Закону України «Про прокуратуру» в редакції 2014 року щодо соціального та матеріально-побутового забезпечення прокурорів та інших працівників органів прокуратури, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Суд виходить з такого.
9. Частиною першою статті 81 Закону № 1697-VII, на яку посилається позивач в касаційній скарзі, передбачено, що заробітна плата прокурорів регулюється Законом № 1697-VII та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
У свою чергу, частиною дев'ятою статті 81 Закону № 1697-VII передбачено, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
10. Пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України встановлено, що норми і положення окремих законів України, зокрема, статті 81, частин 16, 17, 18, ст. 86, підпунктів 13, 14 Перехідних положень Закону України №1697-VII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
11. На час виникнення спірних відносин схема посадових окладів працівників органів прокуратури була визначена Постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" із урахуванням відповідних змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України №763 від 30.09.2015 та №1013 від 09.12.2015.
12. Відповідно до ст. 4 Закону України №1697-VII організація та діяльність органів прокуратури визначаються Конституцією України, цим та іншими Законами України.
Таким чином, зазначені норми Бюджетного кодексу України допускають можливість правового регулювання питання оплати праці, в тому числі прокурорів, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
13. Відносно зобов'язання Генеральну прокуратуру України видати довідки про розмір заробітної плати та її складові працівників прокуратури для будь-яких цілей, в тому числі для перерахунку пенсій, Суд в цій частині звертає увагу, що на час звернення позивача з вказаною вимогою частини тринадцята та вісімнадцята статті 501 Закону України №1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність.
Отже, на час звернення позивача з вимогою про надання довідки про заробітну плату, складові якої відповідають заробітній платі працюючого працівника органів прокуратури, який обіймає посаду подібну до тої, що обіймав позивач, для здійснення перерахунку пенсії на підставі Закону України № 1789-ХІІ, нормативного акта, який би регламентував підстави, форму, зміст, механізм та суб'єкта її видачі, не було.
14. Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позовна вимога щодо зобов'язання Генеральну прокуратуру України забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом України «Про прокуратуру» в редакції 2014 року та видавати довідки про розмір заробітної плати та її складі працівників прокуратури для перерахунку пенсій є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
15. Крім того, Законом України від 02.03.2015 №213-213-VІІІ «Про внесення змін до їх законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до спеціальних законів, у тому числі відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
16. Також, питання відновлення права на виплату пенсії окремим категоріям працюючих пенсіонерів необхідно розглядати комплексно, враховуючи принцип рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виходячи з фінансових можливостей державного бюджету.
17. Відповідно до норм Регламенту Кабінету Міністрів України проект акта Кабінету Міністрів України підлягає обов'язковому погодженню усіма заінтересованими органами, а також Мінфіном та Мінекономрозвитку. У разі не погодження проекту акта зазначеними органами, проект акта не розглядається на засіданні Кабінету Міністрів України.
18. Таким чином не погодження проекту нормативно-правового акту в даному випадку з Міністерством фінансів України та Мінекономрозвитку унеможливлює подання його на розгляд Кабінету Міністрів України.
19. Стосовно бездіяльності Кабінету Міністрів України, на думку позивача, в частині не приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність до Закону України «Про прокуратуру» в частині перерахунку заробітних плат слід зазначити наступне.
15.07.2015 набрала чинності ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої оклад прокурора встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно.
20. Урядом було прийнято ряд постанов, якими внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
21. Так, зокрема, це вищезгадана постанова від 30.09.2016 №763 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505».
22. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №763 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505» внесено зміни до Постанови №505 в частині, що стосується редакції Додатку 2 (схема посадових окладів працівників прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів і прирівняних до них прокуратур).
23. Згідно з абз. 2 пункту 9 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» положення, зокрема, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
24. Крім того, 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури».
Пояснювальна записка до проекту зазначеної постанови передбачає, що запропонованим проектом пропонується, зокрема, підвищити розміри посадових окладів працівників органів та надбавки до посадових окладів працівників органів прокуратури за класні чини, а також визначити умови та розміри оплати праці Генерального прокурора, його заступників та інших працівників органів прокуратури у одному нормативно-правовому акті - постанові Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
25. Суд наголошує, що відповідно до пункту 9 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
26. Водночас, пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
27. Отже, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік», пунктом 11 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік», а також пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України Верховна Рада України фактично надала Уряду повноваження щодо встановлення порядку та розмірів соціальних виплат, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України.
28. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першої статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
29. Судами не встановлено порушення прав та законних інтересів позивача внаслідок допущеної, на його думку, бездіяльності зі сторони Кабінету Міністрів України, а, отже, суди дійшли до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
30. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
31. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року в цій справі залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя - доповідач В.М. Бевзенко
Судді Н.А. Данилевич
Н.В. Шевцова