Справа № 187/1330/17
2/0187/267/19
"18" вересня 2019 р. смт Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Неймак М.В., представника позивача ОСОБА_1 , та представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 і Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області про визнання заповіту недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 ,
Встановив:
06.12.2017 представник позивача ОСОБА_1 звернувся в інтересах позивача ОСОБА_3 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_4 і Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , в якій з урахуванням уточнень та доповнень до позову від 14.05.2018 просить суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 від 21.12.2015.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ОСОБА_6 (рідний батько ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ).
01 червня 2017 року, ОСОБА_3 звернулася с заявою про прийняття спадщини після померлого свого батька ОСОБА_6 , до приватного нотаріуса Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Євгена Володимировича.
На момент подачі нею заяви про прийняття спадщини, нотаріусом був перевірений Спадковий реєстр заповітів і спадкових договорів, щодо наявності складеного батьком заповіту, і в цей день в Спадковому реєстрі ніякого заповіту від батька на будь яку особу не було.
В подальшому від нотаріуса, ОСОБА_3 дізналася, що її померлий батько нібито склав заповіт на свою співмешканку ОСОБА_4 .
Цей заповіт був відсутній в реєстрі на момент звернення нею до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. В подальшому в кінці вересня 2017року, ОСОБА_3 від нотаріуса дізналася, що заповіт був складений 21 грудня 2015році, а внесений в Спадковий реєстр 12 вересня 2017року.
Тобто, майже 2 роки про цей заповіт ніхто не знав і тільки після відкриття спадкової справи за її заявою про прийняття спадщини, після звернення 20.09.2017 року з заявою про прийняття спадщини співмешканки ОСОБА_4 , стало відомо про заповіт складений на її ім'я.
Між ОСОБА_3 та її батьком до останнього дня були дуже довірчі відносини, а тому вона вважає, що навіть якщо і було у її батька волевиявлення розпорядитися своїм майно таким чином, то він на її думку, обов'язково обговорив би це питання з нею. А сталося так, що на момент відкриття спадкової справи, про заповіт на користь ОСОБА_4 ніхто не знав, інформації про заповіт в спадковому реєстрі не було, що викликає великій подив і сумнів щодо законності спірного заповіту.
Ще більше сумніву щодо підпису спірного заповіту саме заповідачем ОСОБА_6 виникло у сторони позивача після отримання документів за ухвалою суду, в яких зазначений підпис ОСОБА_6 проставлений в заповіті та в книзі реєстрації нотаріальних дій зовсім не схожий на підпис заповідача в інших документах який він проставляв ще при житті.
Також сторона позивача окремо вважає, що окрім факту підробки підпису ОСОБА_6 , посадовою особою Іванівської сільської ради був порушений порядок вчинення нотаріальних дій, а саме порядок посвідчення заповіту, зокрема порушення пункту 10 Прядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. N 491) щодо необхідності подання заяви про реєстрацію заповіту Реєстратору в день вчинення відповідної нотаріальної дії; пункту 2.2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, щодо необхідності оплати за вчинення нотаріальних дій в день подачі всіх необхідних документів; пункту 1.8 глави 3 зазначеного порядку, щодо необхідності запису до алфавітної книги обліку заповітів інформації про заповіти, посвідчені посадовими особами органів місцевого самоврядування.
На думку представника позивача невнесення заяви про реєстрацію заповіту Реєстратору в день вчинення відповідної нотаріальної дії, несплата послуги за вчинення нотаріальних дій в день посвідчення заповіту та невнесення запису до алфавітної книги обліку заповітів інформації про заповіти є грубим порушенням вищезазначеного законодавства, що також є підставою для визнання спірного заповіту недійсним.
Таким чином, сторона позивача наполягає на тому що по перше, заповіт був складений з порушенням порядку його посвідчення та реєстрації, а по друге, спірний заповіт взагалі не був особистим розпорядженням ОСОБА_6 , та особисто ним не підписувався.
09.01.2018 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні представником відповідача Іванівської сільської ради Мащенком Р.І. був наданий відзив на уточнену позовну заяву, відповідно до якого просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтовуючи свій відзив на позовну заяву, зазначив, що 21.12.2015 року заповідач - ОСОБА_6 звернувся до Іваніської сільської ради з метою посвідчення заповіту, у якому висловив свою волю щодо подальшої долі належного йому майна після його смерті. Текст заповіту було ним підписано особисто у присутності відповідальної особи сільської ради. Після чого, на виконання вимог постанови КМУ №491 від 11.05.2011р. "Про затвердження порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі", до Дніпропетровської філії ДП "Національні інформаційні системи" у цей день було направлено заяву про державну реєстрацію заповіту. Таким чином представник відповідача Іванівської сільської ради вважає, що заповіт ОСОБА_6 був посвідчений у встановленому законом порядку, а доводи представника позивача щодо порушення порядку посвідчення заповіту та підробці підпису заповідача вважає необґрунтованими та недоведеними припущеннями.
14.06.2018 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області за клопотанням представника позивача призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження в справі зупинено до її проведення.
24.09.2018 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області у зв'язку з несплатою вартості експертизи провадження в справі поновлено .
23.10.2018 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області за клопотанням представника позивача призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження в справі зупинено до її проведення.
24.04.2019 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області провадження в справі поновлено та призначено підготовче судове засідання.
25.06.2019 року ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги посилаючись на обставини викладені в позовній заяві .
Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_11 , в судове засідання не заявилися. До суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову заперечують в повному обсязі.
Представник відповідача Іванівської сільської ради Солошенко С.В. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини викладені в відзиві на позов.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не заявилася. До суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження виданого повторно 29 листопада 2005 року та зареєстрованого Дніпровським відділом РАЦС Дніпродзержинського МУЮ Дніпропетровської області, батьком позивача по справі ОСОБА_3 зазначений ОСОБА_6 ( Т . 1 а.п. 45).
Згідно свідоцтва про смерть виданого 29 травня 2017 року та зареєстрованого Петриківським РВ ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т. 1 а.п. 41).
Після смерті ОСОБА_6 його дочки позивач ОСОБА_3 01.06.2017, а третя сторона по справі ОСОБА_5 08.09.2017 звернулися до приватного нотаріуса Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Є.В. з заявами про прийняття спадщини ( Т . 1 а.п. 36, 37).
Згідно до заповіту від 21.12.2015, посвідченого секретарем Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області Мащенком Р.І. та зареєстрованого в реєстрі за №195, ОСОБА_6 на випадок його смерті усі кошти на рахунках в банках, усе належне йому майно, майнові права та обов'язки заповідав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний заповіт був зареєстрований у Дніпропетровській філії ДП «Національні інформаційні системи» 12.09.2017 (Т. 1 а.п. 54, 56).
Ухвалою суду від 23.10.2018 року за клопотанням представника позивача була призначена судова почеркознавча експертиза з метою встановлення належності позивачу підпису у оригіналі заповіту від 21.12.2015 року.
Згідно висновку експерта № 6027-18 від 20.03.2019 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи в цивільній справі № 187/1330/17, встановлено, що підписи від імені ОСОБА_6 :
- у графі «ПІДПИС» заповіту, складеного 21.12.2015 від імені ОСОБА_6 , посвідченого секретарем Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області Мащенком Р.І. та зареєстрованого в реєстрі за №195;
- у графі 7 «Підписи осіб (їх представників), які звернулися за вчиненням нотаріальної дії» реєстру для реєстрації нотаріальних дій Іванівської сільської ради на 2015 рік за номером нотаріальної дії 195,-
виконані не ОСОБА_6 , а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису (Т. 1 а.п. 243-249).
Так, законодавець у ст. 205 ЦК України розмежовує форму правочину та способи волевиявлення. Системне тлумачення змісту вказаної норми дозволяє вести мову про те, що спосіб волевиявлення є родовим поняттям, яке включає в себе форму правочину. Волевиявлення учасника(-ів) правочину може виражатися: а) усно; б) письмово; в) у певних діях; г) у мовчанні.
Правочини можуть вчинятися в усній або письмовій формі ( ч. 1 ст. 205 ЦК України).
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри учасника(-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Унаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або уповноваженими особами власноручно.
Відповідно до ч. 2 ст. 1247 ЦК України заповіт має бути підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4 ст. 207 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 207 ЦК України передбачено, що якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Про відсутності вільного волевиявлення учасника правочину на його вчинення, що має наслідком визнання такого правочину судом недійсним, мова також йде і в Загальних положеннях про правочин Глави 16 ЦК України.
Так, згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини другої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням встановлених у справах обставин та досліджених доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про те, що оскільки підпис в оспорюваному позивачем заповіті від 21.12.2015 року здійснено не заповідачем ОСОБА_6 , а іншою особою, особа відповідальна за посвідчення заповіту ніяких дій, передбачених ч. 4 ст. 207 ЦК України, не вчинила, будь-які застереження в заповіті відсутні, а тому існують обґрунтовані підстави для визнання заповіту від 21.12.2015 року недійсним з підстав відсутності вільного волевиявлення заповідача ОСОБА_6 на час складання зазначеного заповіту.
Факт порушення порядку вчинення нотаріальних дій, а саме порядок посвідчення заповіту, зокрема пункту 10 Прядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів, щодо необхідності подання заяви про реєстрацію заповіту Реєстратору в день вчинення відповідної нотаріальної дії, тощо, як окремої підстави для визнання заповіту недійсним, суд не досліджує, оскільки через встановлену судом відсутність вільного волевиявлення заповідача на час складання зазначеного заповіту, подія його реєстрації не має правого значення та не тягне юридичних наслідків.
Позивачем при подачі до суду позову було сплачено судовий збір у розмірі 640 грн. та понесені витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 6864 грн. У зв'язку з задоволенням позовних вимог суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати стягнути у рівних частинах з відповідачів по справі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 264, 280-283 ЦПК України, суд -
Ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 і Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області про визнання заповіту недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 , посвідчений секретарем Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області за № 195 від 21 грудня 2015 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 3752 грн. (три тисячі сімсот п'ятдесят дві грн. 00 коп.).
Стягнути з Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 3752 грн. (три тисячі сімсот п'ятдесят дві грн. 00 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В. О. Говоруха