Іменем України
02 жовтня 2019 року
Київ
справа №808/2300/17
провадження №К/9901/9509/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Чабаненко С. В., суддів: Баранник Н. П., Щербака А. А.
І. Суть спору
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці (далі - УМВС України на Придніпровській залізниці), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України на Придніпровській залізниці від 10 липня 2017 року № 6 о/с "По особовому складу" щодо звільнення ОСОБА_1 за пунктом 64 "г" Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114), через скорочення штатів, з 06 листопада 2015 року;
1.2. зобов'язати УМВС України на Придніпровській залізниці поновити старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 з 31 серпня 2015 року.
2. В мотивування позову позивач зазначає, що з 03 березня 1999 року він проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах, останню з яких обіймав посаду інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя, маючи спеціальне звання старшого лейтенанта міліції.
2.1. Вказує, що наказ УМВС України на Придніпровській залізниці № 80 о/с від 21 серпня 2015 року в частині звільнення позивача пунктом 64 "г" Положенням № 114, скасований постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі № 808/7220/15. Накази УМВС України на Придніпровській залізниці № 88 о/с від 25 вересня 2015 року та № 4 о/с від 08 серпня 2016 року, якими звільнено позивача зі служби в органах внутрішніх справ також скасовані постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 у справі № 808/2924/16.
2.2. Позивач стверджує, що звернувся до УМВС України на Придніпровській залізниці із заявою про поновлення його на посаді та вирішення питання про переведення на службу до підрозділів Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, однак наказом від 10 липня 2017 року № 6 о/с "По особовому складу" з 06 листопада 2015 року.
2.3. Наголошує, що УМВС України на Придніпровській залізниці, звільняючи за скороченням штатів, не вчинено заходів для забезпечення працевлаштування на службі в органах внутрішніх справ України при скороченні штатів, яке відбулось внаслідок ліквідації одного органу внутрішніх справ та створення іншого органу, не з'ясував намір позивача подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ та не було запропоновано, а ні аналогічну посаду, а ні нижчу, ніж ту, на якій він проходив службу.
2.4. Позивач стверджує, що, індивідуально не попередивши про звільнення та, не запропонувавши йому продовжувати службу на іншій посаді, відповідачем порушено норми діючого законодавства України щодо можливості подальшого використання позивача на службі в органах внутрішніх справ України.
2.5. Вважаючи дії УМВС України на Придніпровській залізниці незаконними, ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав звернувсь до суду з вимогою про скасування наказу щодо його звільнення та поновлення його на посаді.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 , починаючи з 03 березня 1999 року проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах, останню з яких обіймав посаду інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя, маючи спеціальне звання старшого лейтенанта міліції.
4. Наказом Управління МВС України на Придніпровській залізниці від 21 серпня 2015 року № 80 о/с "По особовому складу" старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 , інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 31 серпня 2015 року звільнено за пунктом 64 "г" Положення № 114 (через скорочення штатів), визначена вислуга років у календарному обчислені 17 років 11 місяців 02 дні.
5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі № 808/7220/15 визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України на Придніпровській залізниці від 21 серпня 2015 року № 80о/с "По особовому складу" в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) на підставі пункту 64 "г" Положення № 114 (через скорочення штатів), старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 , інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 31 серпня 2015 року.
6. Наказом УМВС України на Придніпровській залізниці від 25 вересня 2015 року № 88 о/с "По особовому складу" на підставі довідки про тимчасову непрацездатність від 07 вересня 2015 року № 017512 вирішено вважати таким, який перебував на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 у період з 20 серпня 2015 року по 07 вересня 2015 року та внесено зміни до наказу УМВС України на Придніпровській залізниці від 21 серпня 2015 року № 80 о/с у частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, інспектора слідчого відділення лінійного відділу на стації Запоріжжя з 31 серпня 2015 року, якого вважати звільненим 08 вересня 2015 року у зв'язку з чим, позивачу пропонувалось надати трудову книжку до відділу кадрового забезпечення УМВС для зміни дати звільнення.
7. 08 серпня 2016 року головою ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці прийнято наказ № 4 о/с "По особовому складу" яким звільнено у запас Збройних Сил України (з постановленням на військовий облік) за пунктом 64 "г" Положення № 114 (через скорочення штатів) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя, з 06 листопада 2015 року.
8. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі № 808/2924/16 визнано протиправними та скасовано накази УМВС України на Придніпровській залізниці від 25 вересня 2015 року № 88 о/с "По особовому складу" щодо внесення змін до наказу УМВС від 21 серпня 2015 року № 80 о/с у частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 , інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 08 вересня 2015 року та № 4 від 08 серпня 2016 року щодо звільнення ОСОБА_1 за пунктом 64 "г" Положення № 114 , з 06 листопада 2015 року.
9. Відповідно до наказу УМВС України на Придніпровській залізниці від 10 липня 2017 року № 6 о/с звільнено у запас Збройних Сил України (з постановленням на військовий облік) за пунктом 64 "г" Положення № 114 (через скорочення штатів) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя, з 06 листопада 2015 року.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено.
10.1. Визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України на Придніпровській залізниці від 10 липня 2017 року № 6 о/с "По особовому складу" щодо звільнення ОСОБА_1 за пунктом 64 "г" Положення № 114 (через скорочення штатів), з 06 листопада 2015 року;
10.2. Зобов'язано УМВС України на Придніпровській залізниці поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя УМВС України на Придніпровській залізниці з 06 листопада 2015 року.
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про недотримання УМВС України на Придніпровській залізниці процедури звільнення, яка встановлена Положенням № 114, яке не втратило сили та є спеціальним законодавством, що регулює спірні правовідносини.
12. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою в позові відмовлено.
13. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, прийшов до висновку про правомірність оскаржуваного наказу щодо звільнення позивача із займаної посади, оскільки судовим рішенням у справі № 808/7220/15 відмовлено ОСОБА_1 у поновленні на займаній посаді, тому під час прийняття оскаржуваного наказу відповідач діяв в порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
IV. Касаційне оскарження
14. Позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
15. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судом апеляційної інстанції неправомірних дій відповідача, які полягають у незаконному звільненні через скорочення штатів з 06 листопада 2015 року, чим позбавлено можливості реалізувати законне право на подальше проходження служби в поліції. Крім того при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату начальник органу прямо зобов'язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється, проте відсутні докази щодо пропонування позивачу будь-яких посад.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюється Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію", в редакції чинній на момент виникнення правовідносин.
20. Так, відповідно до статті 18 вказаного Закону, порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням № 114, згідно з пунктом 8 якого дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема у зв'язку зі скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.
21. За приписами пункту 64 "г" Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
22. Водночас, на момент розгляду цієї справи Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" втратив чинність та вступив у дію Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ "Про Національну поліцію".
23. Відповідно до пункту 1 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію", останній набирає чинності через три місяці з дня наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.
24. Закон України "Про Національну поліцію" опублікований в газеті Голос України 06 серпня 2015 року за № 141-142, набрав чинності 07 листопада 2015 року.
25. Враховуючи викладене, пункти 1, 2, 3, 7- 13, 15, 17- 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону набирають чинності з 07 серпня 2015 року.
26. Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію", з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
27. Пунктами 9, 10, 11 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону, можуть були прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або неприйняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.
28. Приписами пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України обумовлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
29. Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
30. Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
31. У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" містяться роз'яснення, згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
VI. Позиція Верховного Суду
32. З матеріалів справ вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя.
33. Наказом заступника Міністра внутрішніх справ України "Про організаційно-штатні питання" від 06 листопада 2015 року № 1388 скорочено всі штатні посади органів МВС України, в тому числі і в Донецькій області.
34. Таким чином, звільнення позивача відбулось у зв'язку зі скороченням штатів.
35. В той же час за змістом пункту 64 "г" Положення № 114 звільнення у зв'язку зі скороченням штатів допускається лише при відсутності можливості подальшого використання на службі.
36. Під час розгляду адміністративних справи № 808/7220/15 та № 808/2924/16 судами вже надана оцінка та встановлені обставини недотримання УМВС України на Придніпровській залізниці вимог статті 49-2 КЗпП України при прийнятті наказів від 21 серпня 2015 року № 80 о/с та від 08 серпня 2016 року № 4 про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 64 "г" Положення № 114.
37. Слід зауважити, що, приймаючи оскаржуваний наказ від 10 липня 2017 року № 6 о/с про звільнення ОСОБА_1 на тих же підставах, УМВС України на Придніпровській залізниці повторно не дотрималось процедури повідомлення про наступне вивільнення працівника персонально під підпис не пізніше, як за два місяці до звільнення.
38. Крім того, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані відповідні документальні підтвердження відмови ОСОБА_1 від проходження служби в поліції.
39. Натомість після набрання рішеннями суду у справах № 808/7220/15 та № 808/2924/16 ОСОБА_1 звертався до УМВС України на Придніпровській залізниці з заявою про поновлення на роботі, однак позивачу було відмовлено та надано копію наказу, який наразі є предметом оскарження.
40. Слід зазначити, що однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
41. Пунктом 24 Положення № 114 обумовлено, що у разі незаконного звільнення особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді.
42. За такого правового врегулювання та обставин справи належним способом захисту прав ОСОБА_1 , порушених внаслідок незаконного звільнення, є поновлення її на посаді з інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя Управління МВС України на Придніпровській залізниці, з якої він звільнений 06 листопада 2015 року.
43. Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції цілком правомірно задовольнив позовні вимоги.
44. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, неправильно застосувавши норми матеріального права, помилково скасував рішення суду першої інстанції.
45. З огляду на викладене та, зважаючи на приписи статті 352 КАС України, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року підлягає скасуванню, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року - залишенню в силі.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року скасувати.
3. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич