Справа № 189/1470/19
2-а/189/231/19
іменем України
03.10.2019 року смт. Покровське
Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Пустовар О.С.,
за участю секретаря Комеристої І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Лісового Миколи Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1460421 від 27.08.2019 року, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора роти № 1 батальйону № 1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Лісового Миколи Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1460421 від 27.08.2019 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.08.2019 року він керував транспортним засобом в складі тягача марки MAN TGХ 26.480 (номерний знак НОМЕР_1 ) з напівпричепом марки TAD CLASSIC 30-3 (номерний знак НОМЕР_3 ). 27.08.2019 року на 57 км а/д М-05 у Київській області ТЗ був зупинений інспектором роти №1, батальйону №1 батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Лісовим М.М. та винесено відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1460421. Відповідно до вищевказаної постанови він визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП. Як зазначено в оскаржуваній постанові: «водій керував ТЗ з напівпричепом TAD днз НОМЕР_3 та перевозив негабаритний вантаж без автомобіля прикриття, чим порушив п. 22.5 ПДР України» та накладено на нього штраф у розмірі 510,00 (п'ятсот десять) гривень. Дану постанову вважає незаконною, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв, в оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його вину у даному правопорушенні. 27.08.2019 року він здійснював перевезення вантажу, відповідно до узгодженого дозволу №13308901-1373 НГ від 16.08.2019 року. Відповідно п. 27 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, що затверджені постановою КМУ №30 від 18.01.2001 року - супровід автомобілем прикриття обов'язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 чи довжина 24 метри. Однак, працівником поліції не долучено жодних належних та допустимих доказів перевищення вантажем ширини 3,5 м, а тому супровід автомобілем прикриття був не обов'язковий, а інкриміноване йому правопорушення не доведене. Дозвіл №13308901-1373 НГ одночасно є дозволом на встановлення та використання автомобіля супроводу із зазначенням його марки та державного реєстраційного номера аби у разі перевищення вантажем ширини 3,5м або довжини 24 м використовувати машину супроводу. Вказаний дозвіл виданий не на разову поїздку а на кілька, але не більше ніж на три місяці, тому посилання відповідача на те, що у разі перевезення вантажу меншого за шириною 3,5м та меншою за довжиною 24 м він повинен мати інший дозвіл, в якому не буде передбачено супроводження автомобілем прикриття є нормативно необґрунтованим та незаконним. Враховуючи вищенаведене, позивач просить задовольнити адміністративний позов.
Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 05.09.2019 року.
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов.
Відповідач направив до суду відзив на позовну заяву в обґрунтування якого посилався на те, що він безпосередньо став свідком вчинення позивачем правопорушення, а позивач в свою чергу не оспорює факту керування транспортним засобом, здійснюючи перевезення вантажу, що перевищує встановлені у п. 22.5 ПДР України габарити. У даному випадку позивач посилається на додані документи до позову, а саме дозвіл на перевезення техніки, що перевищує габаритні розміри, зокрема, в самому дозволі вказано параметри транспортного засобу, яким перевозиться вантаж, ширина якого потребує обов'язкового супроводу автомобілями прикриття, оскільки в самому дозволі зазначені габарити транспортного засобу шириною в 3 метри 75 сантиметрів, а отже відповідно до п. 27 Постанови №30 КМУ обов'язковим є супровід. Тому твердження позивача, щодо того, що він перевозив менший вантаж ніж наданий дозволом не відповідає дійсності, оскільки встановлені параметри транспортного засобу самі по собі допускають перевищення. Зокрема, важливо зазначити, що відповідно до п. 4 Постанови №30 дозвіл видається на підставі одного з документів, який стверджує сплату Укравтодору за використання шляхової ділянки з певним навантаженням та визначенням маршруту, а отже він видається на одну поїздку а не декілька, як зазначає позивач, що в свою чергу може бути порушенням умов надання відповідного дозволу. Відтак вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною у повному обсязі. В зв'язку з вищенаведеним, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що постановою серії ЕАВ №1460421 від 27.08.2019 року, винесеною поліцейським батальйону 1 роти 1 БПП в м. Біла Церква в Київській області рядовим поліції Лісовим М.М., позивача ОСОБА_1 (водій керував тз з напівпричіпом TAD днз НОМЕР_3 та перевозив негабаритний вантаж без автомобіля прикриття, чим порушив п. 22.5 ПДР України), було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.5).
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 8 ч.1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Згідно зі статтею 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.
Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до штрафу слугувало те, що позивач перевозив великогабаритний вантаж, без супроводу автомобіля прикриття.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (Правила № 30) рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Відповідно до п. 7 вказаних Правил, дозвіл видається на одноразовий проїзд великогабаритного та великовагового транспортного засобу. У разі здійснення постійних проїздів по одному маршруту тим самим транспортним засобом дозвіл може видаватися на кілька проїздів, але не більше ніж на три місяці.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наявність, що на автомобіль MAN з реєстраційним номером НОМЕР_1 , причіп TAD номерний знак НОМЕР_3 , було видано дозвіл № НОМЕР_4 від 16.08.2019 року на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні із зазначенням маршрутів. У дозволі зазначені параметри транспортних засобів: довжиною 22 м, шириною 3,75 м, висотою 4,49 м, загальною вагою 40 т, навантаження на найбільш навантажену вісь 11 т., вантаж виступає за задній габарит ТЗ 3,0 м. у пункті другому вказаного дозволу зазначені ТЗ виділені для супроводження. Строк дії вказаного дозволу з 19.08.2019 по 02.10.2019 р. (а.с.8).
Водночас, зазначеним дозволом не заборонено рух ТЗ без супроводження автомобілем прикриття коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення не перевищує 3,5 м.
Отже, вказаний дозвіл не є одноразовий, а виданий на певний період, що не перевищує три місяці, а отже не може бути беззаперечним доказом перевезення вантажу позивачем, що перевищує нормативні габарити, що потребує супроводу автомобілем прикриття, в день складання постанови відповідачем.
Відповідно до пункту 27 Правил № 30 супровід автомобілем прикриття обов'язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 чи довжина 24 метри.
Таким чином, відповідач встановлюючи перевищення нормативних габаритів, що потребує обов'язкового супроводу автомобілем прикриття, на думку суду повинен був надати належні цьому докази.
Відповідно до п. 1.10 ПДР габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Однак, факт перевищення нормативних габаритів ТЗ, що потребувало б обов'язкового супроводу автомобілем прикриття, належними та допустимими доказами відповідачем не підтверджено, відповідно й підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 22.5 ПДР відсутні.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення. (п. 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1)
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
З огляду на вищевикладені норми та фактичні обставини справи, суд приходить висновку про те, що постанова серії ЕАВ №1460421 від 27.08.2019 року є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст.2, ст.6, ст.9, ст.72, ст.73, ст.75, ст.77, ч.9 ст.205, ст.241, ст.242, ст.244, ст.245 КАС України, на підставі ст. 132-1 КУпАП, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Лісового Миколи Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1460421 від 27.08.2019 року - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення ЕАВ №1460421 від 27.08.2019 року винесену інспектором роти №1 батальйону №1 батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Лісовим Миколою Миколайовичем відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 (п'ятсот десять) гривень.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП ОСОБА_1 від 27.08.2019 року - закрити.
Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст.286 КАС України, у відповідності до ч.4 цієї статті, може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О.С. Пустовар