02 жовтня 2019 року
Київ
справа №120/1401/19-а
адміністративне провадження №К/9901/26915/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Саприкіної І.В., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.07.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі № 120/1401/19-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в складанні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в якій на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” вказати розмір окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії, надбавки за особливо важливі завдання та інших додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при призначені та перерахунку пенсії, за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення із служби;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в якій на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” вказати розмір окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії, надбавки за особливо важливі завдання та інших додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при призначені та перерахунку пенсії, за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення із служби.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.07.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019, в задоволенні позову відмовлено.
23.09.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.07.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019, та, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до частини двадцятої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, в контексті вимог частини двадцятої статті 4, пункту 3 частини шостої статті 12 та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту “а” пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Крім того, колегія суддів відхиляє також посилання скаржника на існування обставин, визначених підпунктом “в” пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки такі посилання мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, тому не можуть бути прийняті, як такі, що мають виняткове значення.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами “а”-“г” пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Таким чином, касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини “с” статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі “Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії”).
Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.07.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі № 120/1401/19-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: І.В. Саприкіна
В.М. Шарапа