Справа № 187/69/19
2/0187/148/19
"25" вересня 2019 р. смт Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Іщенко І.М., за участю секретаря судового засідання Дудка В.В., розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк ''Приватбанк'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
11.01.2019 року до суду звернувся представник АТ КБ ''Приватбанк'' Гаренко Н.В. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 15.12.2010 року відповідач отримав кредит у розмірі 20000 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
АТ КБ ''Приватбанк'' свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 18.11.2018 року має заборгованість перед позивачем в розмірі 51846,47 грн, яка складається із наступного: 13505,83 грн - тіло кредиту; 18797,68 грн - нараховано відсотків за користування кредитом; 16597,89 грн - нараховано пені; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг; 500 грн - штраф (фіксована частина) і 2445,07 грн - штраф (процентна складова).
Позивач просить стягнути із відповідача зазначену суму заборгованості і судові витрати по справі в розмірі 1762 грн.
Представник позивача Гаренко Н.В. в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності за наявними в матеріалах справи доказами, позов підтримала в повному обсязі (а.с. 34).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на підставі доказів які містяться в матеріалах справи. Позовні вимоги визнав частково, просив врахувати правову позицію, викладену у відзиві (а.с. 49-55).
У поданому відзиві від 09.04.2019 року відповідач ОСОБА_1 зазначив, що позовні вимоги в частині нарахування процентів, пені та штрафів є безпідставними, у зв'язку з чим просив позов банку задовольнити частково у розмірі 18465,77 грн (а.с. 49-55).
08.05.2019 року представник позивача Гаренко Н.В. у відповіді на відзив посилалася, що нарахування відсотків, пені та штрафів було правомірним, що відображено у розрахунку, який є належним доказом, тому просила суд задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі (а.с. 63-84).
Всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Підписавши анкету-заяву 15.12.2010 року ОСОБА_1 підтвердив свою згоду, що така заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, що викладені на сайті Банку, складає між ним та Банком Договір. Також, підтверджує той факт, що він був ознайомлен та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с. 9-24).
Відповідно до укладеного договору від 15.12.2010 року відповідач отримав кредит у розмірі 20000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, при порушенні строків будь-яких платежів, передбачених договором більш на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штрафи у розмірі 500 грн та 5% від суми позову.
При непогашені суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1. Договору на суму від 100 грн, клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.
Відповідно до пункту 2.1.1.12.6. Умов, за користування кредитом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому «Тарифами банку», із розрахунку 365/366 календарних днів на рік.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 18.11.2018 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 51846,47 грн, яка складається із наступного: 13505,83 грн - тіло кредиту; 18797,68 грн - нараховано відсотків за користування кредитом; 16597,89 грн - нараховано пені; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг; 500 грн. - штраф (фіксована частина) і 2445,07 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 6-7).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Банк повністю виконав взяті на себе зобов'язання, між тим позичальник ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та процентів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, що підтверджується наданим Банком розрахунком заборгованості.
Разом із тим, на думку суду, позовні вимоги про стягнення процентів та пені підлягають частковому задоволенню, з огляду на викладене.
Суд вважає, що банк збільшив розмір процентів в односторонньому порядку з порушенням умов договору та вимог чинного законодавства.
З розрахунку позивача вбачається, що позивач змінив формулу нарахування процентів на поточну і прострочену заборгованість з квітня місяця 2014 року, а саме з 02.04.2014 року відповідно до внутрішньобанківського наказу № СП- 2014-6635230 внаслідок чого змінилися умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Частиною ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
Саме такий правовий висновок міститься в Постанові Верховного Суду України № 6-1374цс17 від 11 жовтня 2017 року.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази погодження з відповідачем збільшення процентної ставки.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути проценти згідно умов договору від 15.12.2010 року з 01.03.2018 року, тобто дати утворення постійної простроченої заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості. За період з 01 березня 2018 року по 18 листопада 2018 року розмір нарахованих процентів за користування кредитними коштами складає 4087 грн 27 коп. (13505 грн. 83 коп. х 42/100/365 х 263).
Щодо вимог банку про стягнення з відповідача заборгованості по пені, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 2.1.1.12.6.1. Умов та правил надання банківських послуг, у разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.
З розрахунку заборгованості вбачається, що 1-го числа кожного місяця, починаючи з моменту утворення постійної простроченої заборгованості, тобто з 01.03.2018 року, банк почав нараховувати пеню у розмірі 50 грн, а з 01.04.2018 року - у розмірі 100 грн, нарахувавши 850 грн та крім вищевказаної пені з 01.06.2018 по 18.11.2018 року нарахував додаткову пеню на суму 15397,89 грн, а всього 16247,89 грн.
Однак, позивач просить стягнути заборгованість за пенею в більшому розмірі, ніж передбаченому розрахунком заборгованості - 16597,89 грн.
За період з 01 березня 2018 року по 18 жовтня 2018 року, 263 днів, розмір пені нарахованої за кожний день прострочення кредиту, згідно Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів складає 22 грн 67 коп. (13505,83х0,233/100/365х263).
Таким чином, загальна сума заборгованості за пенею становить 872 грн. 67 коп. (850,00+22,67).
Тому, нарахування банком пені у розмірі 16597,89 грн не передбачено Умовами кредитного договору, у зв'язку з чим в задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити.
Разом з цим вирішуючи позовні вимоги про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується наступним.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Так, умовами спірного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
У той самий час, згідно Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15 та від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, а саме: штрафу (фіксованої частини) в розмірі 500,00 грн., та штрафу (процентної складової) у розмірі 2445,07 грн., з підстав викладених вище, задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ''Приватбанк'' слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 15.12.2010 року у сумі 18465,77 грн, яка складається із наступного: 13505,83 грн - заборгованість за кредитом, 4087,27 грн - відсотки за користування кредитом; 872,67 грн - заборгованість за пенею за період з 01.03.2018 року по 18.11.2018 року.
Щодо розподілу судових витрат, які складаються з судового збору.
Позивачем долучено платіжне доручення від 06.12.2018 року про сплату ним судового збору у сумі 1762 грн за подання до суду даного позову (а.с. 2).
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 1762 грн.
Керуючись ст. ст. 549, 610-611, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 61 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України,
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк ''Приватбанк'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ''Приватбанк'' заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.12.2010 року, яка станом на 18.11.2018 року становить 18465,77 грн та складається із наступного: 13505,83 грн - заборгованість за кредитом, 4087,27 грн - відсотки за користування кредитом; 872,67 грн - заборгованість за пенею за період з 01.03.2018 року по 18.11.2018 року та судовий збір в розмірі 1762 грн, а всього: 20227,77 грн (двадцять тисяч двісті двадцять сім грн 77 коп.).
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду з дня його проголошення.
Суддя: І. М. Іщенко