Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №826/26578/15
адміністративне провадження №К/9901/69757/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український професійний Банк
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2016 (суддя Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 (колегія у складі суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,)
у справі № 826/26578/15
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український професійний Банк",
треті особи - ПАТ "Український професійний Банк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 04.12.2015 ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіної Любові Олександрівни, за участю третіх осіб - Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором банківського рахунку від 28.05.2015 №34/40-09/27;
- зобов'язати відповідача включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
- зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Український професійний банк" за рахунок Фонду.
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2016, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018, адміністративний позов задоволено.
3. 29.12.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2019 відкрито касаційне провадження. Також Відповідач заявляв клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення, однак ухвалою від 15.01.2019 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
5. Відповідач заявляв клопотання про розгляд справи за участі сторін, однак у задоволенні клопотання було відмовлено, оскільки відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_1 (клієнт) та ПАТ "Український професійний банк" (банк) укладено договір банківського рахунку від 28.05.2015 №34/40-09/27 (далі по тексту - договір банківського рахунку), за умовами банк відриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 та зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження про перерахування та видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.
7. Згідно з випискою по рахунку залишок коштів на рахунку позивача станом на 04.006.2015 становив 179 850,00 грн.
8. Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 "Про віднесення ПАТ "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 28.05.2015 №107 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Український професійний банк", згідно з яким з 29.05.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Український професійний банк".
9. Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Український професійний банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О.
10. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Український професійний банк" запроваджено строком на 3 місяці з 29.05.2015 по 28.08.2015 включно.
11. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28.08.2015 №562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 28.08.2015 №158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
12. Згідно з даним рішенням з 31.08.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та делеговано всі повноваження ліквідатора провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіній Л.О. строком на 1 рік з 31.08.2015 до 30. 2016 року включно.
13. У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 28 серпня 2015 року №158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" Фонд з 03 вересня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку через установи банків-агентів Фонду, про що повідомлено на офіційному сайті Фонду.
14. У листі від 05 листопада 2015 року №01-10/5871 Уповноважена особа повідомила позивача, що розміщена на його рахунку сума не підлягає відшкодуванню Фондом, оскільки договір банківського рахунку є нікчемним відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.
15. Позивач зазначає незаконні дії відповідача щодо не включенню його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, що суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушує право на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що законодавчо не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні та карткові рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
17. Норми чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням чи належністю саме йому розміщених на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів. Підставою для розповсюдження на особу гарантій, передбачених Закону №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я.
18. Протиправність відмови включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу прямо вказує на наявність правових підстав для задоволення позову в частині зобов'язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу .
19. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даній справі Відповідач не надав належних доказів.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. У касаційній скарзі відповідач наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є передчасними, зробленими без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
21. Зазначає, що договір з позивачем було укладено з метою штучного збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб («дроблення коштів» ПрАТ «СК «БРОКБІЗНЕС»), отже такий договір є нікчемним.
22. Також Відповідач посилається на п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що однією з підстав визнання правочину нікчемним є здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення договорів), що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
23. У своєму відзиві Позивач наголошує на правомірності рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
24. Відповідач так і не надав до суду доказів на підтвердження нікчемності укладеного між Позивачем та Банком правочину, а тому Позивача безпідставно всупереч законодавству не було включено до переліку вкладників.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
26. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за її банківським вкладом (депозитом) у ПАТ «Український Професійний Банк» за рахунок Фонду.
27. Законом №4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
28. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
29. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
30. Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
31. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).
32. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
33. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.
34. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
35. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
36. Згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
37. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач уклав з ПАТ «Український Професійний Банк» договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках розміщено кошти (переказ коштів з рахунку ПрАТ «СК «БРОКБІЗНЕС»), а тому в розумінні закону позивач є вкладником.
38. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ «Український Професійний Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (29.05.2015).
39. Колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Український Професійний Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
40. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Український Професійний Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI.
41. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.
42. Частина 3 ст. 38 Закону № 4452-VI (у редакції, що діяла на час укладення договору) містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Відповідач 1 вважав нікчемними договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої ч. 3 ст. 38 зазначеного вище Закону. Зазначеною нормою передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
43. Суд вважає, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Український Професійний Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
44. Метою п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
45. Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/14681/17, від 30.05.2018 у справі № 910/23036/16, від 23.10.2018 у справі № 804/6992/15.
46. Стосовно доводів скаржника про те, що договір банківського вкладу Позивача має ознаки нікчемності у зв'язку з його укладенням у день прийняття Правлінням НБУ постанови № 348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» до категорії неплатоспроможних», колегія суддів зазначає наступне.
47. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, жодних обмежень щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнтів станом на 28 травня 2015 року в банку не було. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що укладення правочину у день прийняття Постанови Правління НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, не є достатньою підставою вважати його нікчемним.
48. Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, тимчасову адміністрацію у ПАТ «УПБ» запроваджено з 29 травня 2015 року, тобто вже після перерахування коштів на рахунок позивача.
49. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 826/10002/15, від 17 травня 2019 року у справі № 826/26437/15, від 17 липня 2019 року у справі №810/362/16.
50. Суд не бере до уваги покликання Відповідача на п.9 ч. 3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
51. Така позиція суду зумовлена тим, що частину 3 ст. 38 Закону України було доповнено вищезазначеним пунктом 12.08.2015, тобто на момент укладення договору між Банком та Позивачем його не існувало.
52. Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Український Професійний Банк» за рахунок Фонду.
53. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
54. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішень суду першої та апеляційної інстанції без змін.
Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2016 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі № 826/26578/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб