Іменем України
02 жовтня 2019 року
Київ
справа №725/2870/19
адміністративне провадження №К/9901/22173/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 травня 2019 року (головуючий суддя Стоцька Л.А.) на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року (головуючий суддя Драчук Т.О., судді - Полотнянко Ю.П., Ватаманюк Р.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці ДФС про скасування постанови,
15 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовною заявою до Чернівецької митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил від 14 вересня 2018 року №2367/40800/18.
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 травня 2019 року, залишеною без змін ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з тим, що підстави вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду визначні судом не поважними.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на до суду першої інстанції для розгляду справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Чернівецькою митницею ДФС 14 вересня 2018 року прийнято постанову №2367/40800/18 у справі про порушення митних правил.
До Першотравневого районного суду м. Чернівці ОСОБА_1 з позовом про скасування вказаної постанови звернувся 15 травня 2019 року, що підтверджено відбитком штемпеля на поштовому конверті. Позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку, встановленого для звернення до суду, ОСОБА_1 зазначив, що копію оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил від 14 вересня 2018 року №2367/40800/18 його представником отримано лише 11 травня 2019 року. Особисто ж оскаржуваною постановою ОСОБА_1 ознайомився 13 травня 2019 року. Вказані обставини позивач вважає обґрунтованими та вказує, що строк звернення до суду з цим позовом був пропущений ним з поважних причин.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення із позовом до суду, встановлений статтею 289 Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та відсутні підстав для його поновлення.
Зазначена позиція підтримана Сьомим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.
Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
При цьому за змістом частини третьої статті 2 вказаного Кодексу основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з частинами першою та третьою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже наведеними положеннями законодавства початок перебігу строку звернення до суду пов'язується не лише з моментом, коли особа дізналася, але й коли вона повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною другою статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
У відповідності до частин першої та четвертої статті 529 Митного кодексу України (далі - МК України) постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (стаття 289 КУпАП).
При цьому процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Сам по собі інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.
Поважними ж причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Частинами першою - другою статті 123 КАС України закріплено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому необхідно відмітити, що, закріплюючи у статті 498 МК України процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі на участь у розгляді її справи та ознайомлення з її матеріалами, положення вказаного кодексу містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації митними органами наданих їм повноважень. Одним із таких застережень є обов'язок особи добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами, тобто утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, у тому числі з метою спливу строків накладення адміністративного стягнення.
Аналогічні положення містить і частина друга статті 44 КАС України, згідно з якою учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувану постанову у справі про порушення митних правил №2367/40800/18 Чернівецькою митницею ДФС прийнято 14 вересня 2018 року.
Копію постанови у справі про порушення митних правил від 14 вересня 2018 року №2367/40800/18 органом митної служби надіслано поштою, за адресою реєстрації позивача, яку останній зазначив відповідачу при проведенні митних процедур та 24 вересня 2018 року отримано батьком ОСОБА_1
Проте, з адміністративним позовом про скасування постанови, прийнятої Чернівецькою митницею ДФС 14 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся 15 травня 2019 року, тобто через вісім місяців після прийняття оскаржуваної постанови та зазначив, що про прийняття оскаржуваної постанови дізнався лише у квітні 2019 року після отримання постанов Герцаївського районного відділу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження. ОСОБА_1 також зазначив, що батько про отримання ним постанови Чернівецької митниці ДФС від 14 вересня 2018 року його не повідомляв.
При цьому, як правильно вказали суди, відповідно до пункту 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
Таким чином, постанова Чернівецької митниці ДФС у справі про порушення митних правил від 14 вересня 2018 року № 2367/40800/18 вважається врученою позивачу 24 вересня 2018 року.
Посилання позивача, на те що він не проживає за місцем реєстрації, а проживає в Румунії є необґрунтованими, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин не надав. Крім того, позивач сам зазначав, як і в позовній заяві так і в апеляційній та касаційній скаргах, що за період серпень 2018 року по травень 2019 року близько 70 разів перетинав кордон з Румунією, при цьому не вказує причин, які перешкоджали звернутися до суду з позовом.
Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду, оскільки про порушення своїх прав він міг та повинен був дізнатись після 24 вересня 2018 року, але з цієї дати не вчиняв передбачених чинним законодавством дій для поновлення цих прав, позивачем не зазначено обґрунтованих причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та не надано доказів на підтвердження того, що існували певні об'єктивні обставини, що перешкоджали йому скористатися правом на звернення до адміністративного суду у встановлений законом строк, а отже й про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини другої статті 123 КАС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що ухвала Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 травня 2019 року на ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судами не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.
За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 травня 2019 року на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх