Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №809/4461/15
адміністративне провадження №К/9901/17231/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року (суддя Могила А.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року (колегія у складі суддів Качмара В.Я., Гінди О.М., Ніколіна В.В.)
у справі №876/7675/17 (№809/4461/15)
за позовом ОСОБА_1
до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни
про визнання протиправними дій та рішень, зобов'язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 25.12.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Л.О. у якому просив:
- визнати протиправними дії та рішення Уповноваженої особи щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу «Стандарт» від 05.05.2015 №341361 (далі - Договір), укладеного між позивачем та ПАТ та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору;
- зобов'язати відповідача надати Фонду інформацію щодо виплати ОСОБА_1 відшкодування у розмірі 200000 грн за рахунок коштів Фонду за договором з ПАТ.
2. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 позов задоволено.
3. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
4. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 апеляційну скаргу Уповноваженої особи задоволено частково. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 скасовано. Провадження в справі закрито.
5. Згодом Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21.06.2017 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Ухвалу суду апеляційної інстанції від 01.09.2016 скасував, а справу направив для продовження розгляду до цього ж суду. Вищий адміністративний суд України виходив з того, що висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, і відповідно скасування рішення суду першої інстанції, з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки на спори, які виникають на стадії ліквідації банку, юрисдикція адміністративних судів не поширюється, є помилковим.
6. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 залишено без змін.
7. 28.09.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Відповідача на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року . У касаційній скарзі скаржник просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.09.2017 відкрито касаційне провадження. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України 06.02.2018 справу було передано до Верховного Суду. Також Відповідач заявляв клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення, однак ухвалою від 29.09.2017 Вищий адміністративний суд України відмовив в задоволенні такого клопотання. Відзив від Позивача не надходив. Відповідач заявляв клопотання про розгляд справи за участі сторін, однак ухвалою від 23.09.2019 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.05.2015 між позивачем та ПАТ укладено Договір.
10. Відповідно до підпунктів 1.1 та 1.2 якого сума вкладу складає 5 000 доларів США строком на 12 місяців. Днем повернення вкладу є 06.05.2016. Процентна ставка на суму вкладу встановлюється у розмірі 12% річних.
11. На підставі Договору було відкрито рахунок за НОМЕР_1 , на який ОСОБА_2 зараховано 5000 доларів США шляхом безготівкового перерахування коштів з її поточного рахунку.
12. ПАТ 30.04.2015 віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим за його діяльністю.
13. Постановою правління НБУ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних від 28.05.2015 №348 ПАТ віднесено до категорії неплатоспроможних.
14. Виконавчою дирекцією Фонду 28.05.2015 прийнято рішення №107 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» з 29.05.2015 до 28.08.2015 та призначено Уповноважену особу.
15. На підставі постанови Правління НБУ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» від 28.08.2015 №562 виконавчою дирекцією Фонду цього ж таки дня прийнято рішення №158 «Про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Український професійний банк», яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ та делеговано всі повноваження ліквідатора банку, визначені статтями 37 та 38, частинами 1 та 2 ст.48 Закону №4452-VI, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіній Л.О. строком на 1 рік з 31.08.2015 до 30.08.2016 включно.
16. Згідно витягу з Протоколу засідання Комісії про перевірку вкладів фізичних осіб від 26.06.2015, призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду від 02.06.2015 №31/ТА, комісією було здійснено перевірку за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників. За результатами перевірки встановлено, що на рахунок позивача за №26355000341361 залучено кошти від іншої особи.
17. Протоколом №21 засідання комісії з перевірки договорів від 17.08.2015 затверджено перелік правочинів (договорів), що є нікчемними згідно з ст.38 Закону №4452-VI. Договір, укладений між позивачем та ПАТ зазначено в додатку до протоколу.
18. Відповідачем повідомлено позивача про визнання Договору нікчемним правочином. Не погодившись із вказаним рішенням відповідача позивач звернувся до суду із цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що законодавчо не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні та карткові рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
20. Норми чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням чи належністю саме йому розміщених на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів. Підставою для розповсюдження на особу гарантій, передбачених Закону №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я.
21. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даній справі відповідачем не наведено підстав для визнання нікчемним Договору та не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. У касаційній скарзі відповідач наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є передчасними, зробленими без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
23. Зазначає, що договір з позивачем було укладено напередодні введення у ПАТ «Український професійний банк» тимчасової адміністрації з метою штучного збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, отже такий договір є нікчемним («дроблення вкладу» ОСОБА_2 .).
24. Також Відповідач посилається на п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що однією з підстав визнання правочину нікчемним є здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення договорів), що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
26. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за її банківським вкладом (депозитом) у ПАТ «Український Професійний Банк» за рахунок Фонду.
27. Законом №4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
28. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
29. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
30. Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
31. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).
32. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
33. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.
34. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
35. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
36. Згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
37. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач уклав з ПАТ «Український Професійний Банк» договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках розміщено кошти (переказ коштів ОСОБА_2 ), а тому в розумінні закону позивач є вкладником.
38. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ «Український Професійний Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (29.05.2015).
39. Колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Український Професійний Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
40. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Український Професійний Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI.
41. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.
42. Частина 3 ст. 38 Закону № 4452-VI (у редакції, що діяла на час укладення договору) містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Відповідач 1 вважав нікчемними договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої ч. 3 ст. 38 зазначеного вище Закону. Зазначеною нормою передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
43. Суд вважає, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Український Професійний Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
44. Метою п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
45. Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/14681/17, від 30.05.2018 у справі № 910/23036/16, від 23.10.2018 у справі № 804/6992/15.
46. Стосовно доводів скаржника про те, що договір банківського вкладу Позивача має ознаки нікчемності у зв'язку з його укладенням у день прийняття Правлінням НБУ постанови № 348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» до категорії неплатоспроможних», колегія суддів зазначає наступне.
47. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, жодних обмежень щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнтів станом на 28 травня 2015 року в банку не було. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що укладення правочину у день прийняття Постанови Правління НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, не є достатньою підставою вважати його нікчемним.
48. Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, тимчасову адміністрацію у ПАТ «УПБ» запроваджено з 29 травня 2015 року, тобто вже після перерахування коштів на рахунок позивача.
49. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 826/10002/15, від 17 травня 2019 року у справі № 826/26437/15, від 17 липня 2019 року у справі №810/362/16.
50. Суд не бере до уваги покликання Відповідача на п.9 ч. 3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
51. Така позиція суду зумовлена тим, що частину 3 ст. 38 Закону України було доповнено вищезазначеним пунктом 12.08.2015, тобто на момент укладення договору між Банком та Позивачем його не існувало.
52. Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Український Професійний Банк» за рахунок Фонду.
53. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного 05.05.2015 №341361, між ОСОБА_1 та ПАТ "Український професійний банк", Суд зазначає таке.
54. Згідно з ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.
55. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону №4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
56. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Старокиївський Банк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
57. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №819/353/16.
58. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
59. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного 05.05.2015 №341361, між ОСОБА_1 та ПАТ "Український професійний банк" із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. 341, 345, 354, 356 КАС України, Суд -
1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни задовольнити частково.
2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі №876/7675/17 (№809/4461/15) скасувати в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного 05.05.2015 №341361, між ОСОБА_1 та ПАТ "Український професійний банк". У цій частині провадження у справі закрити.
3. В іншій частині постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі №876/7675/17 (№809/4461/15) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб