Провадження номер № 2/0186/473/19
Справа № 186/1490/19
03 жовтня 2019 року м.Першотравенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області
в складі: головуючої - судді Янжули С. А.
секретар - Лиман Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першотравенської міської ради Дніпропетровської області, третя особа приватний нотаріус Першотравенського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Баден Анна Євгенівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
10 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача Першотравенської міської ради Дніпропетровської області, третя особа приватний нотаріус Першотравенського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Баден А.Є., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дідусь - ОСОБА_2 . Після його смерті залишилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить спадкодавцю на підставі рішення суду від 21 січня 2008 року.
Він звертався до нотаріуса з питанням щодо оформлення спадщини, однак отримав відмову в зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Ним дійсно було пропущено строк через необізнаність. Також, як виявилося, дідусь за життя залишив заповіт, яким все майно, що належить йому на день смерті, заповів позивачу. Про наявність заповіту, складеного на його користь він не знав.
Просить суд визнати причини пропуску ним строку подання заяви про прийняття спадщини поважними та визначити йому додатковий строк, тривалістю в три місяці, для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті його дідуся - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Першотравенську, Дніпропетровської області.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не надала, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовільнити.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про дату розгляду справи була належним чином повідомлена, про причини неявки суд не повідомила, у встановлений судом строк, заперечення проти позову не надала.
Враховуючи вимоги ст.247 ЦПК України та ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основних свобод", ратифікованої Законом України 17 липня 1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести без фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 04 серпня 1969 року підтверджується, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 22 квітня 1994 року підтверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 22 квітня 1994 року уклали шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено на ОСОБА_7 .
Копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 16 листопада 1994 року підтверджується, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
Таким чином, суду доведено, що ОСОБА_2 є дідусем ОСОБА_1 по материній лінії.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №183490421 від 03 жовтня 2019 року підтверджується, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Копією свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 14 червня 2019 року підтверджується, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Першотравенську, Дніпропетровської області.
Після його смерті відкрилася спадщина на його спадкове майно, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 .
На день смерті ОСОБА_2 , останній був зареєстрований у спірній квартирі, а позивач - по АДРЕСА_2 .
Копією заповіту від 20 квітня 2011 року, засвідченого приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу, підтверджується, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все своє майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого не складалося, в тому числі належну йому квартиру АДРЕСА_1 , заповів ОСОБА_1 , 1994 року народження.
Позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 05 серпня 2019 року та отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії від приватного нотаріуса Першотравенського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, в зв'язку із пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини.
Не погодившись з цим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Як передбачено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України /далі ЦК України/).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до роз'яснень, викладених в постанові пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7, вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Однією з поважних причин пропуску строку є, зокрема, необізнаність спадкоємців про наявність заповіту.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
Отже, Закон пов'язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов'язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду №565/1145/17 від 26 червня 2019 року.
Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року зазначено, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, тому суд вважає що причини пропуску позивачем строку прийняття спадщини є поважними, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Питання про судові витрати у справі суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Оскільки позивач не просить стягнути з відповідача судові витрати по справі, то судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого позивачем при пред'явленні позову до суду в розмірі 768,40 гривень, слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст.2,3,4,6,9,18,76,77,78,79,80,89,258,263,264 ЦПК України, ст.ст.1220,1222,1269,1270 ЦК України, - суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Першотравенської міської ради Дніпропетровської області, третя особа приватний нотаріус Першотравенського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Баден Анна Євгенівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовільнити.
Визнати причину пропуску шестимісячного строку ОСОБА_1 для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Першотравенську Дніпропетровської області, поважною.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Першотравенську Дніпропетровської області, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.
Суддя: С.А.Янжула.