Іменем України
02 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/8699/16
адміністративне провадження №К/9901/45273/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу № 826/8699/16
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни,
треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк»
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року (головуючий суддя Добрянська Я.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Кузьмишиної О.М., суддів: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.)
Короткий зміст позовних вимог
1. В червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А., треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк», в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не підготування змін до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» із вимогами ОСОБА_1 на суму 352 027,81 грн.; - зобов'язати відповідача підготувати зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк», включивши вимоги ОСОБА_1 на суму 352 027,81 грн. до четвертої черги та подати ці зміни на затвердження виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: - встановити Уповноваженій особі строк у 10 днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вимоги ОСОБА_1 на суму 352 027,81 грн. повинні бути включені до четвертої черги вимог кредиторів на підставі рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2015 у справі № 219/1971/15ц. На час звернення до суду з вказаним позовом жодних дій щодо виконання рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2015 у справі № 219/1971/15ц та включення вимог ОСОБА_1 на суму 352 027,81 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіна М.А. не здійснила, що порушує законні права позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 07 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовив.
4. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 травня 2017 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року.
5. Суди виходили з того, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» чітко визначено період часу протягом якого фізичні особи - кредитори наділені правом на звернення до Уповноваженої особи Фонду із кредиторськими вимогами, а саме: протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, тобто, в даному випадку, в період з 26.03.2015 по 24.04.2015. В той же час, доказів, які б підтверджували звернення позивача з відповідною заявою саме у вказаний період сторонами надано не було, а судами таких не встановлено, що свідчить про недотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 16 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
7. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2015, яке змінене рішенням Апеляційного суду Донецької області від 02.12.2015 у справі № 219/1971/15-ц з ПАТ «ВіЕйБі Банк» було встановлено наявність у ПАТ «ВіЕйБі Банк» боргу по депозитному вкладу перед ОСОБА_1 в сумі 352 027,81 грн. та вирішено стягнути ці кошти. Однак, основною підставою для відмови в позові слугувало те, що нібито строк для пред'явлення вимог кредиторів сплив та зобов'язання ПАТ «ВіЕйБі Банк» перед ОСОБА_1 припинені. Таким чином, позиція судів попередніх інстанцій фактично суперечить законному, обґрунтованому рішенню суду в цивільній справі за участю тих самих осіб, яким підтверджено, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» зобов'язаний сплатити ОСОБА_1 352 027,81 грн. за договором банківського вкладу та повернути ці кошти.
8. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 червня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
9. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
10. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
13. У зв'язку з перебуванням судді Тацій Л.В. у відпустці (наказ від 03.09.2019 № 66-К), на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 27.09.2019 №1587/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Стрелець Т.Г., Рибачук А.І.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. 26.05.2014 між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено Договір банківського вкладу № 798710/2014 «Марафон лояльності максимум доходу ЕПС» (в національній валюті), предметом якого є розміщення строкового вкладу на строк 13 місяців з дня укладення договору з щомісячною виплатою процентів. Сума початкового вкладу становила 500 000 грн. 26.05.2014 грошові кошти за вищевказаним депозитним договором у розмірі 500 000 грн. були перераховані позивачем.
15. Як вбачається з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є загальнодоступними (справа № 826/15785/15), згідно Постанови Правління Національного банку України від 03.10.2014 № 631/БТ було встановлено обмеження діяльності ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», зокрема було зобов'язано ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності вищезазначеною Постановою (тобто до 03 жовтня 2014 року), умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
16. На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк».
17. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 128 з 24.11.2014 повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк» передано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування Славкіній Марині Анатоліївні.
18. З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 35 від 17.02.2015 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до 20.03.2015.
19. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.
20. Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2015 у справі № 219/1971/15-ц (2/219/1337/2015) за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «ВіЕйБі Банк», третя особа: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіна Марина Анатоліївна про розірвання договору банківського вкладу та стягнення суми вкладу - позовні вимоги задоволено, розірвано договір банківського вкладу «Марафон лояльності максимум доходу ЕПС» № 798710/2014 (в національній валюті України) від 26.05.2014, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ВіЕйБі Банк»; стягнуто з ПАТ «ВіЕйБі Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т, к/р № НОМЕР_1 в Головному Управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, код банку 321024, ЄДРПОУ 19017842) на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп.; стягнуто з ПАТ «ВіЕйБі Банк» судовий збір на користь держави у розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
21. Заочним рішенням, 25.02.2015 позивач звернулася до банку та до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк» з письмовою вимогою про дострокову видачу суми вкладу у розмірі 500 000 грн. Зазначена вимога отримана Банком та Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 10.03.2015, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.
22. Однак, на час розгляду даної цивільної справи позивачу не повернуто вищенаведені кошти та будь-яка відповідь по суті вимоги не надана.
23. В той же час рішенням Апеляційного суду Донецької області від 02.12.2015 (єдиний унікальний номер 219/1971/15-ц; номер провадження 22-ц/775/729/2015) апеляційну скаргу банку задоволено частково: рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2015, в частині визначення розміру суми вкладу, що підлягає стягненню, змінено; стягнено з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу за договором банківського вкладу № 798710/2014 від 26.05.2014 в розмірі 352 027 (триста п'ятдесят дві тисячі двадцять сім) гривень 81 копійку; в іншій частині рішення суду залишено без змін; стягнено з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4 019 гривень 40 копійок (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54031762).
24. До суду позивачем надано копію постанови про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 219/1971/15-ц, виданим 23.12.2015 Артемівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення боргу в сумі 352 027,81 грн., боржником визначено ПАТ «ВіЕйБі Банк», стягувачем - ОСОБА_1
25. Виконавче провадження, як вбачається закрито, на підставі ч. 5 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої постанова про закінчення виконавчого провадження у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому, виконавчий документ надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
26. Згідно довідки від 02.09.2016 №22/3-43113 рахунки клієнта ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) станом на 23.08.2016 закриті, а гарантована сума у розмірі 200 000 грн. виплачена у повному обсязі, кошти в сумі 51 500,34 грн. виплачені 10.02.2015 під час дії тимчасової адміністрації. Кошти в сумі 148 499,66 грн. виплачені 03.04.2015 під час ліквідації.
27. Поряд з цим, у довідці зазначено, що суму коштів, що перевищує гарантовану суму у розмірі 295 768,45 грн. вимоги від власника рахунку щодо включення до акцептованого реєстру кредиторів до банку не надходило. З огляду на що, здійснено посилання на ч. 8 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до яких вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
28. Враховуючи вищенаведене, позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.
29. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
30. Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
31. Кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (частина перша статті 6 цього Кодексу у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень).
32. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України (у зазначеній редакції), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
33. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
34. За правилами визначення юрисдикції адміністративних судів, закріплених статтею 17 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень), юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
35. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 цього Кодексу).
36. Згідно з частиною другою статті 4 КАС України (у відповідній редакції), юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
37. У цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням Уповноваженою особою дій щодо акцептування вимог кредиторів, а саме акцептування заявлених вимог позивача не в повному обсязі. Дана заборгованість перед позивачем виникла відповідно до укладеного договору із банківською установою, але внаслідок початку ліквідаційної процедури банку.
38. Закон України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон також регулює відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
39. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону, уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
40. За змістом статті 3 Закону № 4452-VI, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
41. Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
42. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема, акумулювання коштів, отриманих із джерел, визначених статтею 19 цього Закону; здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
43. Відповідно до частини п'ятої статті 34 Закону № 4452-VI, під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
44. Відповідно до частини другої статті 37 зазначеного Закону, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.
45. За приписами частини першої статті 54 Закону № 4452-VI, рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
46. Таким чином, за змістом наведених правових норм на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
47. Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
48. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
49. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
50. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
51. Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог юридичної особи до суб'єкта господарювання - банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону № 4452-VI, за рахунок коштів, одержаних унаслідок ліквідації та продажу майна банку.
52. Повноваження уповноваженої особи Фонду щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до цього реєстру визначені пунктом 4 частини першої статті 48 Закону № 4452-VI.
53. Відповідно до частини першої статті 52 зазначеного Закону, кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.
54. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом тимчасової адміністрації та ліквідації.
55. Зазначене дає підстави стверджувати, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а заявлені позивачем вимоги випливають із зобов'язань Банку за укладеними між ними договорами, Уповноважена особа Фонду та Фонд у цьому випадку діють як представники сторони договірних відносин.
56. Беручи до уваги наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що спір про акцептування вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. У свою чергу, враховуючи суб'єктний склад правовідносин, даний спір належить до підвідомчості судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
57. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/7532/16 та від 22 серпня 2018 року у справі № 809/654/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 813/799/16.
58. Статтею 354 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і, зокрема, закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтею 238 цього Кодексу.
59. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
60. Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанції були порушені правила юрисдикції, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 343, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року скасувати.
Провадження у справі № 826/8699/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду