Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №233/5801/16-а
адміністративне провадження №К/9901/19052/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А, Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20.03.2017 (суддя Каліуш О.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 (колегія у складі суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О., Чебанова О.О.)
у справі №233/5801/16
за позовом ОСОБА_1
до Державної казначейської служби України, Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області , у якому просив:
- визнати дії Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати пенсії з березня 2016 року незаконними;
- визнати дії Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та всіх служб, які почали незаконно збирати різну інформацію відносно позивача - щодо його місця проживання та перебування незаконними;
- зобов'язати Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити йому виплату пенсії, починаючи з березня 2016 року;
- відшкодувати спричинену йому моральну шкоду у розмірі 1000000,00 грн.
2. Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20.03.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виплату пенсії за віком з березня 2016 року.
- в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
3. У касаційній скарзі Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 .
5. Відповідно до копії розпорядження від 13.11.2014 № 777973 позивач є внутрішньо-переміщеною особою та перебуває на обліку у Бердянському об'єднаному управління Пенсійного фонду в Запорізькій області та до 01 березня 2016 року позивач отримував пенсію за віком, що підтверджується копією витягу з особового рахунку від 17.03.2017 №807455.
6. З 01.03.2016 відповідачем припинено виплату пенсії позивачу з мотивів не підтвердження фактичного місця проживання позивача.
7. Вважаючи дії відповідача щодо невиплати йому пенсії незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не здійснюючи нарахування та виплату належної позивачці пенсії, фактично обмежує його конституційне право на соціальне забезпечення.
9. На думку судів першої та апеляційної інстанцій, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Відповідач у своїй касаційній скарзі звертає увагу, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та ряду постанов Кабінету Міністрів України.
11. На переконання Пенсійного органу, внаслідок не підтвердження фактичного місця проживання позивача, відсутні підстави для виплати їй пенсії.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
13. Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
14. Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
15. Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 (справа №243/6391/17) за результатом розгляду аналогічного спору (припинення виплати пенсії особі, яка перемістилась з району проведення антитерористичної операції) дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
16. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку Верховного Суду.
17. У справі, що розглядається, суди встановили, що рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем не приймалось.
18. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав. При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.
19. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
20. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
21. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20.03.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 у справі №233/5801/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб