03 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/9633/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року про зупинення провадження у справі (постановлена головуючим-суддею Кафарським В.В., час проголошення судового рішення 11 год 46 хв у м. Івано-Франківську) за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до корпорації «Укртрансжилбуд» про стягнення коштів,
У липні 2019 року Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області, позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило стягнути борг з корпорації «Укртрансжилбуд» (далі - корпорація «Укртрансжилбуд», відповідач) в розмірі 1 071 177,95 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судового рішення цього ж суду по адміністративній справі №2а-1929/12/0970.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ГУ ДФС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій через порушення норм процесуального права просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 13.12.2017 по справі №К800/41494/14, сума податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, набула статусу податкового боргу після ухвалення постанови, а тому податковим органом на виконання ст.59 ПК України відповідачу було направлено податкову вимогу №9453-55 від 12.04.2018. Крім того, постановлення оскаржуваної ухвали призводить до затягування судового процесу та може призвести до втрати дохідної частини бюджету.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Згідно ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що 18.04.2018 контролюючим органом відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми «Ю» №9453-55 від 12.04.2018 про необхідність сплати податкового боргу платника податків на суму 1 071 177,95 грн.
Зупиняючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що підставою звернення контролюючого органу з даним позовом стала несплата відповідачем штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень №0000662203, №0000682203 від 21.08.2012, в результаті чого утворилась заборгованість. При цьому, предметом розгляду адміністративної справи №2а-№1929/12/0970 є оспорювання вказаних податкових повідомлень-рішень, а тому грошові зобов'язання, які визначені ними є неузгодженими.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам процесуального права, з огляду на наступне.
Порядок зупинення провадження у адміністративній справі визначений статтею 236 КАС України, яка містить як обов'язкові підстави, так і факультативні.
Згідно п.3 ч.1 ст.236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку адміністративного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Таким чином, суд зупиняє провадження у справі в тому випадку, коли існує обґрунтована необхідність підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для вирішення справи.
Зупинення провадження у справі до вирішення іншої запобігає постановленню суперечливих рішень у різних, але пов'язаних між собою справах.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).
Тобто, процедура стягнення, яка передбачає надсилання на адресу платника податку податкової вимоги, розпочинається податковим органом у разі несплати визначеної в податковому повідомленні-рішенні узгодженої суми податкових зобов'язань.
Згідно п.56.1 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
При зверненні платника податків до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення визначене у такому акті індивідуальної дії податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду справи судом по суті та прийняття відповідного рішення, а відтак, зазначене податкове зобов'язання не є податковим боргом.
Відповідно до п.60.1 ст.60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо : сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Згідно ст.255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч.1 ст.325 цього Кодексу, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Отже, зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в іншій справі (до вирішення якої зупиняється дана справа) можуть бути вирішені питання, що стосуються предмету позову у даній справі та підстав заявлених в даній адміністративній справі позовних вимог, а також обставин, які мають значення для справи чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Також слід зазначити, що зупинення провадження є тимчасовим припиненням вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають її розгляду до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Обставини неможливості розгляду справи встановлюються судом у кожному конкретному випадку з врахуванням предмету, підстав позову та обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як видно з матеріалів справи та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 09.04.2019, яка набрала законної сили, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2012, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014 та постанову Вищого адміністративного суду України від 13.12.2017 по справі №2а-1929/12/0970 було скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000662203 від 21.08.2012 на 299562,00 грн за основним платежем та на 7491,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), №0000672203 від 21.08.2012 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 7897,00 грн, від 21.08.2012 №0000682203 в частині збільшення грошового зобов'язання на 248495,00 грн за основним платежем і на 62124,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішення в справі №2а-1929/12/0970 станом на час розгляду питання про зупинення провадження у справі №300/1543/19, яке набрало законної сили, не прийняте.
Отже, грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 21.08.2012 за №0000662203 та №0000682203, є неузгодженими, а відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали дотримано вимоги норм процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року про зупинення провадження по справі №300/1543/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук