Справа № н/822/743/18
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
02 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б.
за участю:
секретаря судового засідання: Зозуля К.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначені пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні відчуження за квітень 1987 року в сумі 1096,31 крб., згідно довідки № 138 від 19.12.2017;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні відчуження за квітень 1987 року в сумі 1096,31 крб., згідно довідки № 138 від 19.12.2017, з 20.12.2017.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2018 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначені пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні відчуження за квітень 1987 року в сумі 1096,31 крб., згідно довідки № 138 від 19.12.2017;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні відчуження за квітень 1987 року в сумі 1096,31 крб., згідно довідки № 138 від 19.12.2017 з 01 січня 2018 року;
- в решті позовних вимог відмовлено.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі № 822/743/18.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року визнано причини пропуску строку звернення до суду неповажними. У відкритті провадження за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі № 822/743/18 відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося з апеляційною скаргою, якою просить суд скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначила, що дана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі № 822/743/18.
Обґрунтовуючи заяву, заявник вказав, що постановою від 03.04.2019 Верховний Суд скасував рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.09.2017 та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 21.05.2018 по справі № 686/10035/17, якими суди зобов'язали ТзДВ "Завод Адвіс" видати позивачу довідку про розмір заробітної плати, яка в подальшому слугувала підставою для прийняття рішення від 14.08.2018 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
У заяві Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області одночасно просило поновити строк звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду послався на те, що постанову Верховного Суд від 03.04.2019 отримав 03.07.2019. Тому причин пропуску строку звернення до суду є поважними.
Суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження виходив з того, заявник був учасником справи № 686/10035/17 під час розгляду своєї касаційної скарги у Верховному Суді, то повинен був знати про наявність постанови Верховного Суду від 03.04.2019 за результатами розгляду цієї касаційної скарги. Тому суд вважає причини пропуску строку звернення із зазначеною заявою до суду неповажними. У поданій заяві інші причини пропуску строку звернення до суду заявник не вказав.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ст.364 КАС України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.
Статтею 366 КАС України визначено, що протягом пяти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу (ч.3 ст.366 КАСУ).
Крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу і суд відхилив клопотання про його поновлення (ч.4).
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 цього Кодексу (ч.5).
Положеннями статей 160 і 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються, що також застосовується до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву (заяву) подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі ч.4 ст.169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог ст.160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 01.08.2019 року, відповідно до штампу суду першої інстанції.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року визнано причини пропуску строку звернення до суду неповажними. У відкритті провадження за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі №822/743/18 відмовлено.
В даному випадку судова колегія прийшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, відмовивши у відкритті провадження про перегляд справи за нововиявленими обставинами у зв'язку з пропуском строку, оскільки судом першої інстанції в супереч положень Кодексу адміністративного судочинства не залишено заяву без руху, а одразу відмовлено у відкритті провадження про перегляд справи за нововиявленими обставинами у зв'язку з пропуском строку.
Приймаючи рішення щодо відмови у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 363 встановлено порядок і строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної п.1 ч.2 ст.361 цього Кодексу учасниками справи протягом 30 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Постанова Верховного Суду від 03.04.2019 по справі № 686/10035/17 набрала законної сили 03.04.2019. Однак заявник звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 01.08.2019, тобто з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду.
Відповідно до наданої заявником постанови Верховного Суду від 03.04.2019 по справі №686/10035/17 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було учасником справи в суді апеляційної інстанції (під час розгляду його апеляційної скарги на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.09.2017) та у суді касаційної інстанції (під час розгляду Верховним Судом його касаційної скарги на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.09.2017 та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 21.05.2018).
Таким чином, заявник як учасник справи - ініціатор апеляційного та касаційного провадження повинен був цікавитись про прийняття Верховним Судом рішення за результатами розгляду його касаційної скарги. Отже, про постанову Верховного Суду міг дізнатись 03.04.2019.
Оскільки заявник був учасником справи № 686/10035/17 під час розгляду своєї касаційної скарги у Верховному Суді, то повинен був знати про наявність постанови Верховного Суду від 03.04.2019 за результатами розгляду цієї касаційної скарги. Тому суд вважає причини пропуску строку звернення із зазначеною заявою до суду неповажними. У поданій заяві інші причини пропуску строку звернення до суду заявник не вказав.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 06.08.2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Завод Адвіс» про захист трудових прав, за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Завод Адвіс» про захист трудових прав, за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.279 Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За ч.5 ст.279 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2019 року про призначення до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами було винесено постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.04.2019 року у порядку спрощеного позовного провадження.
Тобто колегія суддів наголошує, що в ухвалі про призначенням касаційної скарги не було зазначено конкретну дату, коли її буде розглянуто Верховним Судом, а тому посилання суду першої інстанції, що відповідач про постанову Верховного Суду міг дізнатись 03.04.2019 є необгрунтованими.
Аналізуючи наведені обставини, приймаючи до уваги формальні вимоги до позовної заяви, передбачені КАС України, та спосіб, у який вони були застосовані у даній справі, судова колегія приходить до висновку, що застосовані судом першої інстанції наслідки не були пропорційні, обмежили право доступу до суду і стали перешкодою для захисту прав відповідача.
Відповідно ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні від 27.06.2000 р. у справі "Ілхан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
У рішенні від 13.01.2000 р. по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та в рішенні від 28.10.1998 р. по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" ЄСПЛ підкреслив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд у справі Delcourt v. Belgium зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.97 № 475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Таким чином, відмова у відкритті провадження, за встановлених обставин, порушує право заявника, а тому ухвалу Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року постановлено з порушенням вимог КАС України та передчасно.
Відповідно до ст.320 КАС України слідує, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції, на підставі неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, протиправно відмовлено у відкритті провадження за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 03 жовтня 2019 року.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.