Справа № 204/9490/18
Провадження № 2/204/562/19
іменем України
03 жовтня 2019 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Книш А.В.,
секретар судового засідання Окунська М.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Третя дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном та стягнення грошової компенсації, -
В провадженні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Третя дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном та стягнення грошової компенсації.
На неодноразові виклики в судові засідання на 21 лютого 2019 року, 16 травня 2019 року, 25 червня 2019 року, 03 вересня 2019 року та 03 жовтня 2019 року позивач та його представник до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с.45,54,63,64,69,76-85), клопотання про розгляд справи без їх участі суду не надавали, заінтересованості щодо результатів розгляду позовної заяви не проявляли.
Разом з цим позивачем були подані заяви:
- 15 травня 2019 року про перенесення слухання справи, призначене на 16 травня 2019 року, у зв'язку з тим, що його представник приймає участь в іншій справі в Ленінському районному суді м. Дніпропетровська (а.с.45);
- 25 червня 2019 року про перенесення слухання справи, призначене на 25 червня 2019 року, у зв'язку з тим, що позивач перебуває на лікарняному (а.с.54);
- 03 вересня 2019 року про перенесення слухання справи, призначене на 03 вересня 2019 року, у зв'язку з тим, що позивач перебуває на лікарняному (а.с.69);
- 02 жовтня 2019 року про перенесення слухання справи, призначене на 03 жовтня 2019 року, у зв'язку з тим, що позивач знаходиться у відрядженні (а.с.76).
Про кожну наступну дату слухання позивач просив повідомляти його та його представника СМС-повідомленням, що судом, окрім спрямування повісток поштовим зв'язком, також було зроблено (а.с.77-85).
Однак, жодних доказів поважності відсутності позивача та його представника в зазначених судових засіданнях суду не надано (щодо перебування на лікарняному, у відрядженні, участь представника позивача в іншому судовому засіданні).
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у цивільній справі №310/12817/13 викладено правову позицію, згідно якої процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
З огляду на викладене, враховуючи, що розгляд справи по суті ще не розпочався, а нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Третя дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном та стягнення грошової компенсації - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: