Іменем України
03 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/2469/16
адміністративне провадження №К/9901/16371/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2016 року (суддя Аблов Є.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року (колегія суддів: Петрик І.Й., Вівдиченко Т.Р., Ісаєнко Ю.А.) у справі №826/2469/16 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 пред'явив позов до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за участю третьої особи - Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Департаменті соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене протоколом №1 від 19.01.2016 року та рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Департаменті соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене протоколом №7 від 06.08.2014 року, щодо відмови у визначенні ОСОБА_1 статусу особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1; зобов'язати Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, та видати посвідчення серії А та вкладку до посвідчення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.08.2017 відкрито касаційне провадження у даній справі.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_3, виданого Київською міською державною адміністрацією 23 червня 1998 р., ОСОБА_1 встановлено статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи за критерієм опромінення щитовидної залози на підставі п. 5 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії КИЕ - 1 № 515051 (дата огляду - 22.05.2000) при первинному огляді позивача встановлено третю групу інвалідності з дитинства безстроково.
В зв'язку з наявністю онкологічного захворювання позивач звернувся до Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України з метою встановлення причинного зв'язку між хворобою та аварією на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС № 6672 від 17.07.2014 позивачу встановлено основний діагноз: Саркома Юінга (рак костей) та зроблене висновок про те, що захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.
Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0092473 (дата огляду - 28.07.2014) при повторному огляді позивача встановлено довічно третю групу інвалідності з дитинства по опорно - руховому апарату та підтверджено зв'язок захворювання з впливом аварії на ЧАЕС.
Як повідомив позивач, враховуючи причину захворювання, яке призвело де інвалідності, є вплив аварії на ЧАЕС, він заявою від 27 листопада 2015 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та просив направити подані документи на розгляд Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щодо встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії та видачі посвідчення серії А .
До заяви доданий наступний перелік документів: копія паспорту та ідентифікаційного коду позивача; 2 (дві) фотокартки 3*4; копія посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_2 ; копія довідка медико - соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи №515051; копія довідки медико - соціальної експертної комісії серії АВ №0092473 про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної наслідками Чорнобильської катастрофи; копія експертного висновку Центральної міжвідомчої експертно: комісії МОЗ та МНС України віл 17.07.2014 № 6672 про встановленні причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Листом від 10.12.2015 №12572/35-03/19 «Про встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи» Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної державної адміністрації повідомило позивача, що відсутні законні підстави для встановлення йому статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення категорії 1 серії А, оскільки позивачу було встановлено зв'язок захворювання внаслідок впливу аварії на Чорнобильській АЕС у дорослому віці.
Крім того, в позовній заяві зазначається, що одночасно з наданням такого висновку заява позивача від 27.11.2015 з переліком документів передана на чергове засідання Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Так, листом від 27.01.2016 №998/35-03/15 «Про рішення Комісії» повідомлено, що рішенням Комісії, оформленим протоколом від 19.01.2016 №1, позивачу відмовлено у визначенні статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 1, оскільки надані документи не відповідають вимогам ст. 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначивши при цьому, що підстав для зміни рішення попередньої Комісії, оформленого протоколом від 06.08.2014 №7, немає.
До вказаного листа в додаток надано витяг із протоколу засідання Комісії від 06.08.2014 №7, з якого вбачається, що надані документи не відповідають вимогам ст. 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Водночас, з листа Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради №051/ОП/О-2331-009 від 13.08.2014, наданого у відповідь на заяву позивача від 28.07.2014, вбачається, що причиною відмови у видачі посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи та вкладки до нього слугувало встановлення причинного зв'язку між захворюванням та інвалідністю ІІІ групи після досягнення повноліття.
Вважаючи відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вік встановлення інвалідності не може бути визначальною ознакою для вирішення питання про надання особі статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, а наявність у матеріалах справи всіх документів, необхідних для видачі посвідчення, свідчать про існування всіх правових підстав для покладення на відповідача обов'язку здійснити відповідні дії.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.
Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу), визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.
За приписами ст. 12 вказаного Закону причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Неповнолітнім дітям, зазначеним у статті 27 цього Закону, в разі захворювання причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи встановлюється відповідно до частини першої цієї статті.
На встановлення причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи мають право особи, яким після досягнення повноліття не буде надано відповідно до частини першої статті 11 цього Закону статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з числа: зазначених у пункті 2 статті 27 цього Закону; народжених після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих, або матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих; хворих на рак щитовидної залози.
При встановленні причинного зв'язку хвороб з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (далі - причинний зв'язок хвороб), уповноваженими медичними комісіями при експертизі медичних справ та під час стаціонарного обстеження осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС застосовуються Перелік хвороб, при яких може бути встановлено причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затверджений наказом МОЗ України від 17 травня 1997 року N 150, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 вересня 1997 року за N 448/2252 (у редакції наказу МОЗ України від 14 червня 2012 року N 441) (далі - Перелік хвороб), та Перелік хвороб і патологічних станів, ризик виникнення яких підвищується в результаті впливу на організм дитини іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затверджений наказом МОЗ України від 17 травня 1997 року N 150, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 вересня 1997 року за N 448/2252 (у редакції наказу МОЗ України від 14 червня 2012 року N 441) (далі - Перелік хвороб і патологічних станів).
Отже, однією з підстав для отримання посвідчення категорії 1 є встановлення уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я причинного зв'язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносяться інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
Таким чином, до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи належать:
інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою;
інваліди з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою;
хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
Порядок видачі посвідчень встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Положеннями абзацу 1 пункту 3 Порядку №51 встановлено, що інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення синього кольору, серія А .
Абзацом дев'ятим пункту 10 Порядку №51 закріплено, що посвідчення видаються потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
В даному випадку позивачу для отримання посвідчення особи, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 законодавством визначено такі умови:
- особа повинна мати статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи;
- повинен бути встановлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня (тобто на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи) або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Інших вимог для отримання посвідчення категорії 1 серії А, законодавець не визначає, єдиною умовою є лише відповідний висновок медичної установи.
Статтею 14 Закону №796-XII визначено, що до категорії 1, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносяться інваліди з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Судами встановлено, що позивачем було надано всі необхідні документи для встановлення йому статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, зокрема експертний висновок від 17.07.2014 №6672, яким встановлено причинний зв'язок хвороби з дією іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а тому правильними є висновки судів, що відмова у встановленні такого статусу є необґрунтованою та такою, що порушує права та законні інтереси позивача хворого на саркому Юінга (рак кісток) у зв'язку з отриманням дози опромінення через аварію на ЧАЕС.
За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами рішень, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, Суд, -
Касаційну Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук