Справа № 192/1517/19
1-кс/0203/898/2019
03 жовтня 2019 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська відповідно до ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.08.2019 року була передана для здійснення судового розгляду вищезазначена скарга ОСОБА_3 .
Згідно ч.3 ст.306 КПК України передбачено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Нормами діючого КПК України не визначено процесуальних повноважень слідчого судді в разі неявки скаржника до суду або ухилення від його участі в судовому засіданні.
При цьому, в розумінні положень ч.3 ст.306 КПК України слідчий суддя позбавлений можливості розглядати скаргу, подану в порядку ст.303 КПК України, за відсутності скаржника, його захисника чи представника, навіть за умови, якщо від них надійшли відповідні клопотання.
Також чинний КПК України не встановлює перелік заходів забезпечення кримінального провадження, які можуть бути застосовані слідчим суддею у вказаних випадках.
Поряд з цим, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст.26 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Як роз'яснено в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», в контексті вирішення питання про дії суду в разі відсутності скаржника, який заявив клопотання про розгляд скарги без його участі, а також належним чином повідомленого скаржника, який не з'явився на такий розгляд, слід зважати на те, що слідчим суддям доцільно у таких випадках залишати скаргу без розгляду. У випадку залишення скарги без розгляду скаржник буде мати право повторно звернутися з такою в суд.
В судові засідання, що призначались на 13.09.2019 року, 20.09.2019 року та 03.10.2019 року скаржник не з'явився, про поважність причини своєї неявки не повідомив. Про день та час слухання справи останній повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку повістки за допомогою СМС-повідомлення та телефонограма, що відповідає порядку здійснення виклику, встановленому ч.1 ст.135 КПК України.
Крім того, з телефонограми про виклик скаржника в судове засідання, призначене на 03.10.2019 року, вбачається, що останній при розмові повідомив про своє небажання з'являтись до суду для участі у розгляді його скарги.
За вказаних вище обставин та наведених положень законодавства, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність залишення скарги без розгляду, з одночасним роз'ясненням скаржнику, що останній має право повторно звернутись з відповідною скаргою до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,26,303,306,307 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без розгляду.
Роз'яснити скаржнику, що він має право повторно звернутись до суду з аналогічною скаргою в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1